Життя Володимира Григоровича Колеснікова було сповнене подорожей та нових відкриттів, проте завжди було тісно пов’язано із Полтавщиною. Майбутній митець народився у м. Луцьк на Волині 1951 року, а вже за чотири роки сім’я переїхала до Полтави, де минули яскраві дитинство і юність Володимира Григоровича. Уже з трьохрічного віку він починає малювати, а пізніше отримує і професійну освіту в Харкові та Львові, здобувши 1978 року фах художника-монументаліста.

Після навчання до 1982 року працює в Мордовії, де створює низку монументальних робіт, опісля знову повертається до Полтави. Саме цей «полтавський» період 1982-1998 рр. є одним із найяскравіших у творчості митця. Володимир Григорович відкрив для себе нові горизонти і художні напрями – насамперед техніку настінного малярства на сирому тиньку, у якій створив низку монументальних розписів у Полтаві. Найбільше він пишався своєю роботою у Полтавському державному медичному університеті, натхненням до якої стали для нього успіхи і наукові відкриття у медицині.

Проте не лише наука надихала митця. Володимир Григорович мав творчу натуру, тож захоплювався мистецтвом – не лише тим, що проявилося у роботі пензля, а й іншими напрямами. Одним із найбільших проєктів Колеснікова, втілення якого зайняло 10 років та чимало зусиль, став «Рух у просторі і часі…», у якому митець засобами живопису та графіки прагнув передати естетику танцю. Аналогічну назву отримала і мистецька школа, яка сформувалася на кафедрі рисунка і живопису (нині графічного дизайну) у Київському національному університеті технологій та дизайну, заснованої у 2000 році за ініціативи Володимира Колеснікова, який надалі протягом 12 років був її завідувачем.

Чимало зусиль митець доклав і для розвитку інституцій культурної сфери Полтавщини. У 1994 році Володимир Колесников ініціював відкриття у Полтаві дитячої художньої галереї імені Саші Путрі, захоплений творчістю цієї маленької талановитої художниці. Цей заклад з 2001 року входить до складу Полтавського художнього музею, на становище якого також вплинув Володимир Григорович. Він започаткував творче об’єднання «Мистецтво», яке згодом виступило замовником проєкту будівлі для Галереї мистецтв, збудованої у 1999 р. архітектором Ю. Олійником.

Володимир Колесніков багато подорожував різними регіонами України, а також відвідував Норвегію, Португалію, Німеччину, Словаччину, Хорватію та країни Далекого Сходу. Однак він завжди зберігав зв’язок із близькою його серцю Полтавщиною, навіть після переїзду до Києва наприкінці 1990-х років він презентував тут свою творчість на виставках, підтримував зв’язки з іншими полтавськими митцями.

Помер Володимир Григорович 28 червня 2014 року. Його спадщина – тисячі пейзажів, натюрмортів, портретів, полотен із зображенням символічних образів прекрасних жінок тощо. Пам’ять митця увічнено у меморіальній дошці, яку було відкрито 12 червня 2018 року на будинку по вул. Героїв «Азову», 17/2.
Справу Володимира Григоровича Колеснікова продовжують його сини, які також стали художниками. Старший – Володимир Володимирович – з 2009 року був доцентом заснованої батьком кафедри рисунка та живопису Київського національного університету технологій та дизайну. Молодший син – Дмитро Володимирович – здобував художню освіту у цьому ВНЗ, а 2011 року емігрував до Португалії, де продовжив займатися творчістю.