Події у музеї
Що таке витинанка, звідки вона походить і коли з’явилася на теренах України, який матеріал використовували для композицій у ХVІІ столітті, які сюжети зображують сучасні майстри Полтавщини — Тетяна Ваценко, Дмитро Король, Світлана Колодяжна, Лідія Орел. Про витинанку, вид українського народного мистецтва, що включає сюжетні та орнаментальні прикраси на папері, ажурно вирізані ножицями чи ножем, розповідала Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, на заході для юних мешканців та гостей міста.
Сьогодні, коли міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день хворого, ми згадуємо подвижника медичної галузі ХІХ ст., засновника першої лікарні для бідних на Лівобережній Україні — Тишевського Івана Дмитровича. Його життя та професійна діяльність закарбувалися на сторінках історії як приклад самовідданої пожертви особистих благ заради людей.
Детальніше:До Всесвітнього дня хворого. В ім'я людини: лікар Тишевський Іван Дмитрович
Складно відповісти на питання, коли в СРСР виник тотальний дефіцит. Але катастрофічна нестача м’яса і зернових виникла практично з моменту встановлення радянської влади в 1917 році. Перша світова війна, Голодомор 1932–1933 років, Друга світова війна, голодні післявоєнні роки стали на продовольчому ринку країни рад. Навіть тоді, коли 15 березня 1946 року Народний комісаріат харчової промисловості СРСР реорганізувався в Міністерство, ситуація на ринку харчової продукції кординально не змінилася.
9 лютого 2024 р. науковці музею взяли участь у важливій події — презентації нового українського видання «Міжнародне визнання Голодомору 1932–1933 рр. геноцидом українського народу» (Київ, 2023, 256 с.), що з’явилося в світ у серії «Україна дипломатична». До збірника увійшли документи щодо визнання Голодомору актом геноциду українського народу та вшанування пам’яті жертв Голодомору, прийняті парламентами та органами влади держав світу і міжнародними організаціями після 22 лютого 2022 року.
Детальніше:Видання «Міжнародне визнання Голодомору 1932–1933 рр. геноцидом українського народу»
Триває співпраця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського і Полтавського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Віталія Грицаєнка у рамках підписаного нещодавно меморандуму.
Цього разу до ліцею завітала завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу новітньої історії Наталія Кузьменко. Її запросили на урок історії, де музейниця прочитала інтерактивну лекцію та доповнила краєзнавчою інформацією розповідь викладача про події «Великого терору» 1937–1938 років.
У лютому історична спільнота Полтавщини згадує украй значимих постатей — Гната Стеллецького і Катерину Скаржинську, які крім спільного впливу на збереження й дослідження культурно-іторичної спадщини міцно пов'язані зі старовинним містом Лубни. Тож не дивно, що цього разу розповімо трошки про наших старих друзів — Лубенський краєзнавчий музей імені Гната Стеллецького.
А ми знову «чумакували» на інтерактивному заході «Як чумаки по сіль їздили» з чудовими учнями 4–5-х класів Полтавської школи №37 і Ліцею №14 «Здоров'я».
Нашими надійними помічниками у цій нелегкій справі були працівники Відділу мистецтв ПОУНБ імені І.П. Котляревського та Бібліотеки-філії №2 Центральної бібліотеки.
Детальніше:Інтерактивний захід «Як чумаки по сіль їздили» з учнями 4-5-х класів
А ми знову «чумакували» на інтерактивному заході «Як чумаки по сіль їздили» з чудовими учнями 4–5-х класів Полтавської школи №37 і Ліцею №14 «Здоров'я».
Нашими надійними помічниками у цій нелегкій справі були працівники Відділу мистецтв ПОУНБ імені І.П. Котляревського та Бібліотеки-філії №2 Центральної бібліотеки. «Їхали» до Криму, як і годиться «по закону», з повними паровицями збіжжя, валками у 18–20 возів на чолі з отаманом! А назад «повернулися» з родзинками, перцем, багатьма іншими товарами.
Упродовж 30 січня – 08 лютого 2024 року з метою популяризації музеєзнавства і музейної сфери у закладах освіти Полтавської області, а також добору та підтримки майбутніх професіоналів екскурсійної справи, Комунальним закладом «Полтавський обласний центр національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства учнівської молоді Полтавської обласної ради» було проведено обласний тур Всеукраїнського конкурсу екскурсоводів музеїв закладів освіти «Край, в якому я живу».
Хоч сніг майже весь розтанув, але все ще на календарі й на дворі зима — похмурі дні не додають позитиву в життя. Але ми хочемо вас порадувати! У цьому році (а це рік, коли нашому дендропарку виповнюється 60!) всі наші магнолії підготували подарунки. Уже зараз на них можна побачити квіткові бруньки, тож навесні, а деякі види — на початку літа, вони порадують нас квітами.
8 лютого 2024 року про символ серця розповідала Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, молоді з ГО «Рівновага-плюс». Упродовж заходу спільно визначили, що символ серця є втіленням життєвої сили людини, любові, милосердя, дружби, єдності, хоробрості, іноді болю і страждання.
