Події у музеї
Про цикл зимових свят сьогодні розповідала Марія Пісцова, завідувачка відділу етнографії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, учням 2-го класу школи 37 упродовж інтерактивного заходу "Від Миколая до Різдва". Учасники компонували прислів'я про грудень, "наповнювали" міх подарунками, відгадували тематичні поняття за зображеннями, пригадували різдвяні традиції, виконуючи відеозавдання. Також діти виготовили нитяних ангелів та підготували різдвяні листи нашим захисникам з вітаннями і словами подяки.
Захід відбувся в рамках музейно-педагогічної програми "Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим".
Щорічно, 22 грудня, відзначається День енергетика – професійне свято працівників енергетики та електротехнічної промисловості України.
Свято встановлене на знак визнання їхніх заслуг в економічному розвитку, поліпшенню й підтримці повсякденного життя населення.
Початок життя на полтавських пагорбах було підтверджене багаторічними археологічними дослідженнями в історичному центрі Полтави. Полтавське поселення вирізняється серед пам’яток роменської культури та давньоруського часу розташуванням на межі осілого та кочового «світів».
Археологічними дослідженнями І. І. Ляпушкіна 1946 р. на Соборному майдані було встановлене датування Полтавського поселення (VIII–XIII ст.).
21 грудня, Марія Пісцова, завідувачка відділу етнографії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провела етнографічний інтерактивний захід «Символи Різдва» для учнів 5-Б класу ліцею 13 «Успіх».
Учасники пригадували історію народження Ісуса Христа, дізнавалися про традиції святкування цієї Події в Україні, долучилися до деяких з них. Зокрема, діти наповнювали персонажами вертеп, формували Вифлеємську зірку, колядували, а також сформували різдвяник із фетру.
Незадовго до світлого Різдва Олена Халимон та Олеся Васецька, наукові співробітниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, разом із галасливими дітлахами знову щедрували та з Новим роком вітали!
Дізнавалися нове і невідоме з історії різдвяно-новорічних свят, знайомилися з традиційними стравами, що готували до них. А тоді, на майстер-класі, ще й спробували їх зробити. На завершення кожен власноруч виготовив новорічного янгола та отримав у подарунок листівку-розмальовку.
Вифлеємський Вогонь Миру — міжнародна щорічна скаутська акція до святкувань Різдва Христового, що полягає у поширенні символічного вогню, запаленого на місці народження Ісуса Христа.
В Україні з 1999 року Вогонь, що уособлює мир, любов та добро і духовно об'єднує всіх українців, поширюють пластуни — українські скаути. Щороку вони передають Вифлеємський Вогонь Миру громадам міст, лікарням, школам, сиротинцям, державним установам.
Буває, що під обкладинками старих архівних справ ховаються несподівані цікавинки. Серед матеріалів, відібраних до професійного свята енергетиків, привернула увагу назва: «Нарис про першого електромонтера м. Полтави». У справі виявилось декілька сторінок машинопису, переданих до музею в липні 1972 року полтавцем С. А. Шевченком, на яких він описав трудовий шлях свого батька, Амоса Сидоровича Шевченка (1870-1948).
Євген Олександрович (19.12.1903, с. Солониця, тепер Лубенського р-ну Полтавської обл. — 19.11.1972, Бахчисарай, Крим).
У дворічному віці після хвороби осліп. Був відданий до школи сліпих. Школу не закінчив, бабуся перевезла його до Ромен. Грати на бандурі вчився у кобзаря М. П. Олексієнка. У 1927 р. керував великим ансамблем бандуристів. Згодом увійшов до складу Миргородської капели бандуристів, з якою мандрував. У 1930-х виступав як соліст-бандурист, кобзарював, мандруючи зі своєю дружиною Лідією Дмитрівною, яка була його поводирем.
Детальніше:Кобзар Євген Адамцевич (1903-1972) (до 120-річчя від дня народження)
19 грудня, незадовго до Світлого свята, Марія Пісцова, завідувачка відділу етнографії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провела етнографічний інтерактивний захід «Символи Різдва» для учнів 5-Г класу ліцею №13 «Успіх». Учасники пригадували історію народження Ісуса Христа, дізнавалися про традиції святкування цієї Події в Україні, долучилися до деяких з них. Зокрема, діти наповнювали персонажами вертеп, формували Вифлеємську зірку, колядували, а також сформували різдвяник з фетру.
Детальніше:Інтерактивний захід «Символи Різдва» для учнів 5-Г класу
Від Полтави до Каліфорнії пролягла життєва стежина нашого земляка Миколи Омеляновича Степаненка – науковця, громадського і політичного діяча на еміграції, журналіста і письменника. Він народився 18 грудня 1918 року в селі Микильському поблизу Полтави у селянській родині. Закінчив місцеву трудову школу, вивчав гру на бандурі під керівництвом Федора Глушка. У 1934 році поступив на підготовчий факультет Полтавського педінституту, згодом став студентом філологічного факультету.
Детальніше:Микола Омелянович Степаненко: 105 років з дня народження
У неділю 17 грудня до Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського завітали синиці на передсвяткові вечорниці. На зустріч з ними зібралася музейна малеча.
Спочатку все було дуже офіційно, як на дипломатичному прийомі: діти знайомилися з різними видами синиць, вивчали архітектуру і способи будівництва їхніх гнізд та, як гостинні господарі, готували їм частування для годівничок. А потім (ой леле!) піднявся такий сміх і лемент, як на справжній пташиній вечірці! І приказки про синичок згадали, і народні прикмети вивчили, і синиччин спів слухали!
