Події у музеї
Т. Г. Шевченко бував на Полтавщині під час трьох подорожей Україною — 1843–1844, 1845–1847, 1859 рр. Найдовше він перебував на полтавській землі в 1843 і 1845 роках. Загалом Тарас Шевченко провів тут близько півтора року (1843–1846, 1859). Навіть тоді, коли він перебував на чужині, зв’язок із Полтавщиною не уривався: велось активне листування з тутешніми приятелями, давні полтавські враження знаходили вираження в сло¬ві: у повісті «Близ¬нецы», Полтава згадується близько 30 разів.
Перед вами тарілка дерев’яна, декоративна з контурним різьбленням мотиву «древо життя» в кольорі, виготовлена в майстерні Полтавського губернського земства на початку ХХ ст.
Належала українському живописцю, графіку, поету, етнографу, організатору і директору Сумського художнього музею, заступнику директора Полтавського краєзнавчого музею у 1933 по 1935 роках Никанору Онацькому.
Про польового птаха, який одним із перших повертається до рідної землі, його роль у весняній українській обрядовості, символіку в усно-поетичній творчості та образ у народному мистецтві розповідала сьогодні музейниця Марія Пісцова учасникам етнографічного інтерактивного заходу «Жайворонкові пісні».
Детальніше:Етнографічний інтерактивний захід «Жайворонкові пісні».
7 березня 2024 року про народні традиції та звичаї зустрічі весни на Полтавщині розповідала Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, молоді з ГО «Рівновага-плюс».
Сьогодні наукові співробітниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олена Халимон та Олеся Васецька провели інтерактивний масовий захід «Крилаті вісники весни». Його учасниками стали учні 2 класу Полтавської школи №37. Малеча дізналась про традиції українців зустрічі весни, закликала її: «Прийди, весно, прийди красна, принеси врожай нам рясний!», а ще співала веснянки, водила «кривий танець».
5 лютого 2024 року в арт-просторі «Pidval» розпочався полтавський етап кінофестивалю документального кіно «Культура під час війни в Україні», організований Представництвом ЄС в Україні у співпраці з Ukraїner. Це фінальна подія комунікаційної кампанії «Разом творимо. Разом зберігаємо», що інформує громадськість про підтримку Європейським Союзом української культури та мистецтва в час війни.
Детальніше:Полтавський етап кінофестивалю документального кіно «Культура під час війни в Україні»
Рушник є знаковою символічною деталлю побуту українців. Його присутність простежується в усіх важливих подіях життя, святах і обрядах. Символіка рушників увібрала в себе матеріальну й духовну сторону життя наших далеких предків. Особливо цінними у цей час є поповнення музейної колекції вишитих виробів.
Співпраця з Полтавським ліцеєм з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Віталія Грицаєнка продовжується!Науковцями музею було презентовано виставку «Іван Мазепа – гетьман-будівничий України». Науковець Віталій Яремченко провів для ліцеїстів пізнавальну екскурсію та розповів про видатного Гетьмана.
У перший день весни для учнів полтавської початкової школи №43 наукові співробітниці музею Дар'я Воронкіна, О. Устименко та Світлана Якуненко провели чотири майстер-класи «Прилетіла ластівочка…». Діти дізналися про перелітних птахів, які першими повертаються на Полтавщину навесні, та про традиційні весняні обряди, пов’язані зі співучими мешканцями нашого краю.
Сьогодні хочемо розповісти про колег із Києва – Музей української діаспори, який знайомить з історією й культурною спадщиною українців світу, котрі з різних причин і в різні часи були змушені покинути Україну та стали емігрантами.
Музей української діаспори так окреслює свою місію:
Детальніше:Повертаємося до нашої надважливої рубрики #друзі_музею!
Сергій Климентійович Кульжинський — педагог, етнограф, музейник, основоположник вивчення писанкарства. Він працював наставником-учителем у родині Скаржинських, а також у Лубенському музеї К. М. Скаржинської.
Народився Сергій Климентійович 3 березня 1867 р. в місті Курську в родині дрібного службовця. Тільки завдяки допомозі старшої сестри та братів він закінчив Курську гімназію, а згодом — фізико-математичний факультет Харківського університету.
