Ціле століття відділяє нас від початку Української революції 1917 – 1921 років — закономірного етапу нашої історії, зумовленого втіленням у життя прагнень ряду поколінь українців жити у власній незалежній державі. Цей славний ювілей відзначається на найвищому державному рівні.
Полтавські науковці також долучилися в своєму пошуку до правдивого висвітлення тієї буремної епохи, зробивши свій посильний внесок у відзначення 100-річчя від початку революційних подій. На виконання розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації від 30 березня 2016 р. № 130 «Про відзначення в області 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років», наукові співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського за ініціативою постійної комісії Полтавської обласної ради з питань освіти, науки і культури були залучені до розробки матеріалів, необхідних для прийняття рішення обласної ради № 419 від 6 березня 2017 р. «Про увічнення пам’яті поборників державної незалежності України – учасників подій Української революції 1917 – 1921 років».
Одним із результатів проведеної дослідницької роботи стала збірка, укладена із наукових праць, публікацій та розвідок істориків, архівістів, пам’яткоохоронців і музейників міста.
У хронологічному плані збірник охоплює події української історії першої чверті ХХ ст., хоча певною мірою торкається окремих явищ, що відбувалися дещо пізніше, в роки більшовицького та комуністичного терору, а також сучасного етапу розвитку Української незалежної Держави.
Опубліковані дослідження охоплюють широке коло питань — історичні, джерелознавчі, музеєзнавчі та пам’яткоохоронні. Більша їх частина публікується друком уперше.
Збірник відкриває наукова стаття відомого полтавського історика В. Я. Ревегука про утворення й діяльність Селянських спілок на Полтавщині в часи першої російської революції 1905 – 1907 рр. та Української революції 1917 – 1921 рр.
Окрасою видання є публікація спогадів полковника армії УНР Степана Лазуренка (1892 – 1969) про перебування в Полтаві Першого українського козацького імені гетьмана Богдана Хмельницького полку — найбільш боєздатної частини національної Української Армії наприкінці 1917 р. Цю роботу підготував до друку і прокоментував знаний полтавський архівіст Т. П. Пустовіт.
Часи Української революції в Полтаві супроводжувалися яскравими науково-громадськими і природоохоронними подіями, зокрема, створенням та діяльністю Полтавського товариства любителів природи (1918 – 1919 рр.), на чолі якого став академік, фундатор Української Академії наук В. І. Вернадський (1863 – 1945). Про різносторонні заходи цієї громадської організації розповідать відомі природознавці С. Л. Кигим, В. М. Самородов та Л. В. Чеботарьова.
Частина публікацій присвячена окремим діячам Української революції – отаману народних повстанців на Лубенщині і Миргородщині Д. Ф. Пищалці (1890 – 1929), підготовлена музейником І. В. Тарасу; видатному діячеві кооперативного руху, члену Української Центральної Ради, генеральному секретареві земельних справ в уряді В. К. Винниченка, міністру продовольчих справ Директорії УНР та міністру фінансів Б. М. Мартосу (1879 – 1977), укладена науковцями музею Г. М. Барською і Н. М. Сиволап. Доля рядового українського повстанця загону К. О. Матяша – В. Г. Решетника (1895 – 1960-ті), який потрапив до лещат радянської репресивної «машини» наприкінці 1930-х рр. і планувався до знищення як можливий директор Полтавського музею, подана за розвідкою історика Н. В. Кузьменко; українському письменнику і революціонеру, уродженцю Опішнянської околиці, члену Центральної Ради Андрію Івановичу Заливчому (1893 – 1918) присвячена публікація історика С. М. Капко. Біографо-історіографічні матеріали про полум’яного патріота, громадсько-політичного діяча, письменника, журналіста і художника, просвітянина й очільника Полтавської фельдшерсько-акушерської школи Г. О. Коваленка (1868 – 1937), знищеного сталінськими катами, впорядкувала музейник-етнограф М. Д. Кондратенко. Перегукується з останньою публікацією дослідження музейників А. А. Лавріненко та В. А. Яремченка щодо історії діяльності та долі співробітників Полтавської фельдшерської школи у першій третині ХХ ст.
Джерелознавчий блок публікацій збірки містить огляд матеріалів газети «Більшовик» – друкованого органу Полтавського губкому КП(б) У 1920 р. як інформаційного ресурсу з вивчення подій фінального етапу Української революції, підготовлений істориком-музейником О. С. Сулимою за збіркою друкованих видань Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського; опис документів одного з фондів Державного архіву Полтавської області (Ф. Р. – 2173) про денікінський режим на теренах краю, укладений архівістом В. С. Сушком. Стаття про добірку револьверів періоду Української революції зі зброярської колекції у Полтаві, підготовлена науковцями музею Т. К. Кондратенко, Н. Г. Кондратенко і Р. В. Прохватілом; публікація сільськогосподарських знарядь початку ХХ ст. здійснена істориком-музейником О. М. Васецькою.
Пам’яткознавчу частину збірника складають огляд об’єктів культурної спадщини періоду Української революції 1917 – 1921 рр. на території кількох районів області знаного історика і джерелознавця, заслуженого працівника культури України В. О. Мокляка, а також стаття про увічнення пам’яті учасників революції на Полтавщині пам’яткознавців А. М. Скирди, О. А. Скирди й О. С. Лимаря.
До видання також долучений текст тематичної екскурсії по залі № 17 Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського «Полтавщина в Українській революції», укладений автором цього розділу експозиції музейником В. В. Клочко.
Вміщені в книзі матеріали, наведені факти та відомості будуть корисні не тільки фаховим дослідникам доби Української революції 1917 – 1921 рр., але й широкому загалу читачів, краєзнавців, студентів і школярів, зацікавлених у вивченні цього доленосного явища вітчизняної історії.
.