Презентація книги: Полтавський краєзнавчий музей: Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам’яток: збірник наукових статей. Випуск ХІІ.

 

Збірник науковаих статей: «Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам’яток» є дванадцятим випуском щорічного збірника музею, що видається з 2004 р. Як і попередні, він ділиться на розділи: «Природничі науки», «Археологічні дослідження», «Історичні дослідження», «Етнографічні дослідження», «Музеєзнавство, колекції», «Бібліографія», «Офіційні матеріали» та «Відійшли за вічну межу».

Перший із них складається з двох публікацій із природничих наук – це статті Н. О. Смоляр та О. В. Халимон «Коручка чемерникоподібна», в якій автори публікують результати досліджень на території Полтавської області цієї червонокнижної рослини. Друга стаття, автором якої є відомий ентомолог-аматор С. К. Безуглий продовжує попередні подання, присвячені надзвичайно цікавому світу комах Полтавщини, зокрема, метеликам- коконопрядам.

Другий розділ – «Археологічні дослідження» містить статті відомих полтавських археологів та дослідників найдавнішого минулого краю А. В. Гейка, Р. М. Рейди, С. В. Сапєгіна, О. Б. Супруненка, О. М. Ткаченка, шо розповідають про найдавнішу, дописемну історію краю, зокрема, про розкопки курганів в околицях с. Солонці Дмитрівської сільської ради біля м. Горішні Плавні, матеріальну та духовну культуру племен черняхівської культури на Полтавщині та про окремі знахіки артефактів скіфського й козацького часів у околицях м. Полтави.

Розділ «Історичні дослідження» містить статті, в яких висвітлюються питання нової та новітньої історії, козацької доби на Полтавщині, розповідається про визначних діячів історії краю. У презентованому випуску увазі читача пропонуються статті В. А. Пилипця «Карлівський маєток – центр зародження переробної промисловості Полтавської губернії», А. А. Лавріненко «Про переведення Іллінського ярмарку із міста Ромен у Полтаву», А. В. Гейка та А. Г. Дубинки «Повстанський рух проти більшовизму на Зіньківщині», І. М. Соколової «Особливості судноплавних умов на Дніпрі у другій половині ХІХ – на початку ХХ століть», В. А. Пилипця «Карлівщина в історичній пам’яті XVIII століття». Визначним особистостям, пов’язаним із Полтавським краєм, присвячені публікації М. А. Якименка, В. І. Граба та В. В. Пащенко – Миколі Гнідичу, Петру Єфименку та Панасу Мирному.

Про етнографічні експедиції й розвідки, здійснені на території Полтавщии у 1990-х рр., розповідає Г. І. Галян, а М. П. Пісцова та О. Г. Парасочка публікують дослідження «З історії розвитку шевського кустарного промислу на Полтавщині».

Досить великий розділ збірника – 18 статей, присвячено музеєзнавству та публікаціям колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Він містить як методичні матеріали, так і статті про окремі експонати музейної збірки, каталоги окремих тематичних зібрань, як-то публікацій «Про роботу фондово-закупівельної комісії музею» (Т. К. Кондратенко, Н. Г. Кондратенко), «Замітки музейника» (І. Пістоленко), «Положення про гербарій Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського (Л. В. Чеботарьова, Т. К. Кондратенко, І. В. Старченко), сценарій масового заходу «Свято-Покрови. Лава на лаву – козацька забава» (М. Пісцова), «Кишенкові годинники з колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського у контексті укладання плану реставрації музейних предметів» (Н. Г. Кондратенко), «Вітальні поштівки початку ХХ століття у зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського (частина 1)» (О. С. Сулима, Н. М. Шумейко), «Операція «Френтік» у фондовій збірці Полтавського музею авіації і космонавтики» (В. І. Мироненко, О. О. Рямова) та інші.

І вже традиційно збірник завершують списки публікацій науковців музею та публікацій про Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського за 2016 р, звіт про роботу закладу за 2016 р. та інформації про відомого краєзнавця Диканщини В. В. Кішика і колишнього фотографа музею В. І. Кожем’якіна, які відійшли у засвіти в 2016 р.

Адресований збірник науковцям, студентам та широкому колу любителів історії. Сподіваємося, він гідно презентуватиме набутки краєзнавства нашого краю і буде корисним дослідникам.