Наукова реставрація унікальної грамоти Козацької доби

Протягом 2010-2011 років художником реставратором Харківського філіалу Національного науково-дослідного центру України Чорною Наталією Володимирівною була проведена реставрація музейного предмету основного фонду зберігання інвентарної групи «Документи» дарчої грамоти царів Івана та Петра Олексійовичів, видану за поданням Івана Мазепи за службу у Війську Запорозькому хорунжому Лубенського полку Власу Сомашку на село Карпилівка з посполитими та млин на річці Удай, в Москві 30 квітня 1699 року.

Грамота. Текст до реставрації
Грамота. Текст до реставрації
Грамота. Вигляд до реставрації
Грамота. Вигляд до реставрації

Згадана вище грамота – один з небагатьох збережених до наших днів українських автографів Московського царства XVII століття. До Полтавського краєзнавчого музею грамота потрапила разом з іншими експонатами першого в Україні приватного музею лубенської поміщиці К. М. Скаржинської (1854-1932), які вона передала в дар у 1906 році Природничо-історичному музею Полтавського губернського земства (назва Полтавського краєзнавчого музею до 1920 року). У подальшому грамота зберігалась у документальній збірці музею, а в роки Великої Вітчизняної війни разом з іншими унікальними експонатами була вивезена до Німеччини.

Зберігач ХФ ННДРЦУ Зибіна Т. В. показує   напис, що відкрився після реставрації
Зберігач ХФ ННДРЦУ Зибіна Т. В. показує напис, що відкрився після реставрації

До музею повернулась у 1948 році. У фондово-обліковій документації як довоєнного, так і післявоєнного часу наводяться лише короткі описи експонату. Стан збереження після включення у повоєнний музейний фонд: «Порвана, в шовковій оправі». Відомостей про професійну реставрацію грамоти немає.

Для проведення реставраційних робіт співробітниками науково-дослідного відділу фондів були вивчені не лише документи про експонат, який зберігається у музеї, але й проведені попередні консультації з провідними архівними установами України, пошук аналогічних документів у інших музеях та бібліотеках. Аналоги згаданої грамоти наявні у складі документальних фондів архівних установ України та Російської Федерації, а також у документальних зібраннях музеїв. Порівняння зі збереженими зразками та попередні історіографічні дослідження, проведені науковцями музею, дозволяють стверджувати, що грамота є оригінальним зразком документу козацької доби, виконана на папері чорним чорнилом. Почерк середній, розбірливий. Текст вміщено в оригінальну поліхромну рамку. Печатка сургучна, кругла, висла, під паперовою кустодією, втрачена. В нижній частині кріпиться шовкова коричневого кольору оригінальна покривна тканина. Розмір аркуша 46,5х55 см. На звороті є сліди підклеювання. Текст, що місцями простежувався на папері, яким було виконано підклеювання, дозволяє припустити, що воно було виконано не пізніше XVIII століття.

Грамота. Текст після реставрації
Грамота. Текст після реставрації
Грамота. Тканина та кустодія після   реставрації
Грамота. Тканина та кустодія після реставрації
Грамота. Загальний   вигляд після реставрації
Грамота. Загальний вигляд після реставрації

Виконана на високому професійному рівні, реставрація документу дозволила не лише подарувати грамоті друге життя, але й продовжити її вивчення, зокрема напису на звороті, що значно розширить історичні відомості про експонат.