Події у музеї

Сьогодні Марія Пісцова, наукова співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провела етнографічний інтерактивний захід «Весна усім красна» для учнів 5-го класу ліцею № 13 «Успіх».

 24 03 12 vesna01

Ім'я Володимира Вернадського (1863-1945) назавжди вкарбоване у літопис Полтавщини. У колекції нашого Музею зберігається понад 1000 предметів, пов'язаних із життєвим та науковим шляхом всесвітньовідомого вченого. Напередодні 161 річниці з дня народження Володимира Івановича наш Музей отримав незвичайний подарунок — листівку, яка була доставлена поштою із Української антарктичної станції "Академік Вернадський". На лицевій стороні зображено крячка антарктичного (автор фото Сергій Глотов), а на звороті вміщено поштовий штемпель, печаті, дарчі написи та автографи учасників 28-ї Української антарктичної експедиції.

 24 03 12 vernadsliy

Непоправна втрата спіткала археологічну спільноту та скіфологів України.
Пішов із життя молодий учений, кандидат історичних наук, патріот України, справжній захисник-воїн, дослідник Більського городища, добрий друг нашого музею Олексій Крютченко (1987-2024).
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Олексія.
Легких тобі хмаринок, Друже…

24 03 12 krutchenko

Українська еміграція пройшла тернистий історичний шлях, що проліг крізь століття та включає в себе три еміграційні періоди.

Особливо чисельними були друга і третя хвилі еміграції. Після поразки УНР друга хвиля еміграції, що осіла в Чехії, заснувала Господарчу академію в Подебрадах, Український Вільний Університет (далі – УВУ) у Празі, пізніше – Українську Вільну Академію, Наукове товариство імені Тараса Шевченка. Після Другої світової війни УВУ переїхав до Мюнхена, де його ректором став Вадим Щербаківський, що до еміграції тісно був пов’язаний із Полтавським краєзнавчим музеєм.

24 03 12 ukraine

Ліцей № 17 «Інтелект» постійно співпрацює з Полтавським краєзнавчим музеєм імені Василя Кричевського. Ось і сьогодні ще два класи ліцею стали учасниками популярного інтерактивного заходу «Як чумаки по сіль їздили».

Діти не лише довідалися чимало цікавого про одне з найшанованіших занять українців, а й спробували себе у ролі хоробрих чумаків. Під час цікавих конкурсів вони «зібрали» свої вози у далеку мандрівку, навчилися «керувати» волами, розпізнали всі небезпеки, що могли статися у дорозі й, звісно, обрали отамана і кашовара та «повернулися» з різним крамом.

24 03 11 chumaky01

На початку березня Олександр Васильович Пелипенко, мешканець м. Полтави, передав до нашого музею вісім мистецьких творів знаного майстра порцеляни, аквареліста, кераміста І. М. Віцька (1930–2011). Серед них — декоративні напільні глиняні вази «Галя», «Гуцул» та скульптури «Сестрички» й «Енеєць». Вироби датовані 1976 р., виконані автором у традиціях полтавського гончарного осередку, вкриті поливою та вирізняються приємною кольоровою гамою.

 24 03 11 popovn01

У березні 2024 р. виповнюється 95 років від передачі Всеукраїнською академією наук (ВУАН) Полтавському державному музею імені В. Г. Короленка (тепер Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського) і Полтавській Спілці мисливців унікального заповідного об’єкту — «Академічного степу».

24 03 11 step

Ця кам’яна баба має досить цікаву історію. Саме її намалював Тарас Григорович Шевченко. На півдні Полтавщини поет відвідав с. Шедієво (раніше Новосанжарського району), де оглянув і замалював Поорільські краєвиди та скульптурні антропоморфні половецькі стели. Серед малюнків митця – «Пейзаж (краєвид) з кам’яними бабами», датований 1845 роком.

Місцезнаходження зображених скульптур свого часу було ідентифіковане П. Журом. А ще раніше у Нехворощанському сільському краєзнавчому музеї (1972 рік) був виявлений уламок однієї із скульптур, що надто походив на відтворену Шевченком стелу. 

24 03 10 shedievo

Про народні традиції зустрічі весни, обрядові пісні, рухливі ігри, характерні для цього періоду, розповідала сьогодні Марія Пісцова, наукова співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, юним мешканцям та гостям міста.

Учасники пригадували приказки про весну, відгадували загадки про птахів, які живуть на Полтавщині, формували тематичну складанку, створили декоративну іграшку «жайворонка».

24 03 09 obradovist01

Т. Г. Шевченко бував на Полтавщині під час трьох подорожей Україною — 1843–1844, 1845–1847, 1859 рр. Найдовше він перебував на полтавській землі в 1843 і 1845 роках. Загалом Тарас Шевченко провів тут близько півтора року (1843–1846, 1859). Навіть тоді, коли він перебував на чужині, зв’язок із Полтавщиною не уривався: велось активне листування з тутешніми приятелями, давні полтавські враження знаходили вираження в сло¬ві: у повісті «Близ¬нецы», Полтава згадується близько 30 разів.

24 03 09 shevchenko01

Перед вами тарілка дерев’яна, декоративна з контурним різьбленням мотиву «древо життя» в кольорі, виготовлена в майстерні Полтавського губернського земства на початку ХХ ст.

Належала українському живописцю, графіку, поету, етнографу, організатору і директору Сумського художнього музею, заступнику директора Полтавського краєзнавчого музею у 1933 по 1935 роках Никанору Онацькому.

24 03 08 tarilka