Події

26 квітня 2021 р. виповнюється 35 років з моменту аварії на Чорнобильській АЕС, яка світовим співтовариством визнана  найбільшою техногенною катастрофою в історії людства. Тому ці роковини – привід ще раз нагадати суспільству про жахливі наслідки Чорнобильської катастрофи та героїчний подвиг учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, які ціною свого життя і здоров’я рятували людство від її згубних наслідків, за що заслуговують на велику вдячність та шану.

На Полтавщині протягом 1986–1989 рр. до ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС було залучено понад 18 тис. жителів області – медиків, пожежників, військових, зокрема особовий склад 25-ї гвардійської мотострілецької дивізії імені В. І. Чапаєва, що дислокувалася в місті Лубни. У складі цієї дивізії брав участь в ліквідації наслідків аварії і полтавець Микола Миколайович Агеєв. Він перебував у Чорнобильській зоні з початку червня до 9 вересня 1986 р. На фото, що пропонуються вашій увазі, - М.М. Агеєв та його побратими – солдати та офіцери 25-ї дивізії влітку 1986 р. під час ліквідації аварії на ЧАЕС.

21 04 26 chernobyl01

Відійшов у вічність добрий друг Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, член Вченої Ради музею, доктор історичних наук, професор кафедри гуманітарних і соціальних дисциплін Полтавського державного аграрного університету, відомий історик і краєзнавець Микола Андрійович Якименко.

Микола Андрійович народився у с. Вікторове Глухівського району Сумської області 4 серпня 1946 р. у родині колгоспників. У 1964 р. закінчив Баницьку середню школу, а в 1969 р. – Полтавський державний педагогічний інститут імені В.Г. Короленка. Навчався в аспірантурі Інституту історії АН України, де в 1977 р. захистив кандидатську дисертацію. У 1989 р. у Київському університеті імені Тараса Шевченка отримав ступінь доктора історичних наук. Лауреат премій імені Самійла Величка та Панаса Мирного.

21 05 25 yakymenko01

23 квітня святкував свій День народження полтавський письменник, поет, журналіст, музейник Олесь Юренко (1912 – 1990), людина скромна і непересічна, один із фондоутворювачів Наукового архіву Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.

Народився Олександр Степанович Юренко на Миколаївщині у багатодітній робітничій родині, але вже з десятирічного віку все подальше його життя пов’язане із Полтавщиною, батьківщиною його батька. Тут, у с. Висока Вакулівка Козельщинського району пройшло його дитинство, навчання у початковій школі, тут були написані перші вірші. Потім, після навчання у Решетилівській семирічці і Полтавському індустріальному технікумі, вчителював у школі в с. Приліпці, працював у редакції Козельщинської районної газети «Розгорнутим фронтом», публікував вірші і нариси у місцевих та республіканських газетах, журналах, альманахах і збірниках, знайомився із письменниками, поетами, редакторами.

21 04 23 yurenko

Нинішні покоління полтавців не знають, якою була Полтава до Другої світової війни. Лише поодинокі старожили, що народилися задовго до німецької окупації 1941-1943 рр., пам’ятають, як виглядало місто і, зокрема, та частина історичного центру, яка донедавна йменувалася площею Леніна. З другої половини ХХ століття містяни звикали до пам’ятника Леніну, однойменної площі, зупинки, вулиці, призвичаювалися до того, що піднімаючись з Подолу, розкривається панорама центральних вулиць, а перспектива брукованого узвозу фіксується домінантою скульптури на постаменті. У 2014 р. краєвид змінився, а до серпня 2021 р. анонсоване його радикальне оновлення.

21 04 park01

Колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського разом зі своїми постійними відвідувачами, зокрема, учнями 6-Б класу та вчителями Полтавської школи № 19, і що особливо приємно, батьками дітей, взяв участь у міжнародному флешмобі «Global Lesya Ukrainka 2021», присвяченому 150-річному ювілею видатної поетеси.

Олеся Васецька, старший науковий співробітник ПКМ ВК

В усьому світі 18 квітня відзначають Міжнародний день пам’яток та історичних місць. Це свято у 1982 році було встановлено Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників і визначних місць, створеної при ЮНЕСКО. Свято відзначається у світі з 1984 року щорічно. В Україні цей день називається «День пам’яток історії та культури». Встановлений він відповідно до Указу Президента України № 1062/99 від 23 серпня 1999 року.

У Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського стало вже доброю традицією до Дня пам’яток історії та культури готувати і презентувати громадськості чергове видання «Зводу пам’яток історії та культури України: Полтавська область». Вже побачили світ 16 книг цієї серії. Робота над «Зводом пам’яток…» розпочалася ще у 1980-х роках минулого століття, та друкована версія по Полтавщині з’явилася тільки у 2007 році.

21 04 18 zvod01

Сумну звістку донесла мережа Інтернету. Вчора надвечір земний шлях завершив Олег Петрович Журавльов (3.11.1949 – 16.04.2021) – відомий український археозоолог, широко знаний фахівець в галузі вивчення стародавнього тваринництва, в цілому археології, чудова і тактовна людина, а ще – добрий друг Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, учасник ряду наукових і суто збиральницьких заходів нашого закладу й Центру охорони та досліджень пам’яток археології Полтавської обласної ради, Історико-культурного заповідника «Більськ». Це саме він визначав кістки викопних четвертинних тварин з музейних фондів, археозоологічні знахідки експедицій полтавців, брав участь у численних польових археологічних акціях. Більшість дослідників старожитностей Полтавщини спиралися на його визначення кісткових залишків тварин, знайдених під час розкопок на теренах краю. 

21 04 17 juravlev02

У авторів виник намір ознайомити читачів з невідомими і мало відомими матеріалами про життя і діяльність багатьох поколінь медиків нашого краю.

Втілене у книзі – результат клопіткої роботи у архівних установах, музеях.

До написання книги долучалися лікарі-пенсіонери, старости сіл.

У книзі представлена історія медицини Шишацького краю, описані історії у різні історичні періоди: земський, революційний, післяреволюційний, довоєнний і післявоєнний , теперішній час.

Шишаччина дала світові відомі імена медиків: братів-лікарів Яковенок, Богомольця Олександра Олександровича – ученого патофізіолога, основоположника української школи патологічної фізіології, академіка, віце-президента Академії наук.

21 04 17 magda01