Події

Доля багатьох людей так чи інакше пов’язана з діяльністю Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Не виключенням стали і роки Другої світової війни: співробітники закладу не лише самовіддано оберігали музейні цінності, евакуювали їх у глиб Радянського Союзу, збирали на згарищі після пожежі 1943 р., згодом відновлювали будівлю та наповнювали її новими предметами, але й захищали Батьківщину на фронтах. Однак, не всі пережили непрості воєнні часи. Серед останніх – Микита Антонович Стан та Олександр Миколайович Ханко. Микита Антонович Стан (1903-1943) – художник, музейник, археолог.

20 05 08 hanko

Миколу Панасовича Сидоренка (1926 – 2018) знали без винятку всі музейники Полтавщини. Як працівник науково-методичного відділу, він об’їздив всю область, був знайомий з проблемами всіх музейних установ, опікувався їх діяльністю.

Серед колег по Полтавському краєзнавчому музею імені Василя Кричевського він був авторитетом у роботі і житті, до кого зверталися за консультацією і допомогою. Крім того, Микола Панасович багато років сумлінно виконував обов’язки голови музейної ветеранської організації.

20 05 08 sidorenko

До 75-річчя Великої Перемоги над нацистськими загарбниками хотілося б згадати про нашу сімейну реліквію. Мій дідусь, Барський Петро Михайлович, воював на Ленінградському фронті. Був сапером. Якось на привалі його бойовий товариш, який до війни працював художником, сказав дідусеві: " Петре, невідомо, хто з нас залишиться живим, але я хотів би, щоб була пам'ять про нашу фронтову дружбу." Потім він знайшов шматок фанери, олівець і намалював портрет дідуся. На жаль, не знаю, як склалася доля художника, а портрет, виконаний ним, залишився. Після війни портрет тривалий час зберігався в родині, а на початку двохтисячних років був переданий моїми батьками до Полтавського краєзнавчого музею, де експонується й донині.

20 05 08 barskiy01

У розділ нашого сайту «Інформаційно-консультаційний центр з питань музеєзнавства» додано для ознайомлення інформаційні матеріали Українського інституту національної пам'яті привсячені 100-річчю Першого Зимового походу Армії Української Народної Республіки (6 грудня 1919 - 6 травня 1920 рр)

20 05 07 zymoviy pohid

button

 

 

На кладовищі селища Чорнухи Полтавської області існує братська могила, в якій поховано невідому кількість воїнів Південно-Західного фронту, які загинули у другій половині вересня 1941 року в боях з гітлерівськими загарбниками, виходячи з оточення, та воїни, які померли від ран у Чорнухинській районній лікарні. На жаль, відомо лише одне прізвище полеглого – Опришко Микола Васильович – до війни відомий хормейстер, бандурист, керівник капели бандуристів Українського радіо і викладач Київської Державної консерваторії, автор книги: «Школа гри на бандурі».

20 05 07 opryshko

За 3 км на північний схід від села Михайлівка Перша на Котелевщині у полі височіє пам’ятний знак, який є символом людяності і самопожертви виявленими у роки радянсько-німецької війни між українським і грузинським народами.

На цьому місці 14 жовтня 1941 р. здійснив вимушене приземлення літак Іл-2, під управлінням старшого лейтенанта Хіталішвілі Захарія Соломоновича (22.08.1922, с. Аранісі Душетського району Грузинської РСР – 21.10.1986, м. Тбілісі, Грузинської РСР) – Героя Радянського Союзу.

20 05 07 hitashvili01

7–9 травня 1945 р. всі країни світу облетіла довгоочікувана радісна звістка. 7 травня у французькому м. Реймс вище німецьке військове командування підписало Попередній протокол про капітуляцію нацистської Німеччини, в якому зобов’язалося віддати наказ армії і флоту припинити бойові дії 8 травня з 23:01 за центральноєвропейським часом. Цей документ ознаменував час закінчення найкровопролитнішої в історії людства Другої світової війни.

20 04 07 fotovystavka001

7 травня виповнюється 180 років з дня народження всесвітньовідомого композитора Петра Ілліча Чайковського (1840 - 1893), рід якого походить з Полтавського краю. Прадід, Федір Опанасович Чайка,народився у селі Омельник, був сотенним Омельницької козацької сотні Миргородського полку. Дід композитора, Петро Федорович, родом з села Троїцьке, тепер Глобинського району. У 2019 році у селі Омельник Кременчуцького району пройшов Всеукраїнський фестиваль "Чарівна симфонія козацтва", присвячений П. І. Чайковському. Співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського взяли участь у цьому фестивалі, створивши виставку (автор наукової концепції Г.М.Барська). До виставки долучилися й наші колеги з краєзнавчого музею міста Горішні Плавні. Наприкінці фестивалю банери з матеріалами виставки були подаровані Омельницькій об'єднаній територіальній громаді.

20 05 07 chaykovskiy01

Роль макетів визначних пам’яток архітектури, археології чи інших об’єктів, у музейній експозиції надзвичайно важлива. На думку багатьох фахівців, саме макети сприяють атрактивності та музейній комунікації між екскурсантами та музейними експонатами. У залах, де вони розміщені, у відвідувачів значно активізується сприйняття інформації.

Про деякі нові надходження таких предметів, які, щоправда, відтворюють вигляд перлин церковної архітектури краю, знищених у радянську добу, ми вже повідомляли. Сьогодні, у день великомученика й побідоносця Юрія або Георгія (за старогрецькою традицією) – покровителя хліборобів та землеробів, хотілося б розповісти про каплицю, збудовану на місці селянського табору, де відбулася зустріч представників Полтавської губернії із російським імператором Миколою ІІ з нагоди 200-річного ювілею Полтавської битви у 1909 році. На сьогодні вона є унікальним зразком Українського архітектурного стилю (далі – УАС) на вулиці Зіньківській у Полтаві. У 1994 її було передано у користування релігійній громаді церкви св. Юрія Переможця та сестринству св. Ольги УАПЦ. Тому щодо неї інколи вживають іншу назву – каплиця Юрія Переможця.

20 05 06 georgij01