Події

До річниці затвердження концепції "Душпастирської опіки у Збройних Силах України" (22 .04.2014 р.) пропонуємо познайомитись з учасниками майбутньої виставки через візитівки. Виставка буде представлена відвідувачам після закінчення карантину.

20 04 22 kapelany0120 04 22 kapelany0220 04 22 kapelany01

Виповнилося 175 років, відколи на світ з’явився першовідкривач українського палеоліту, археолог, музейник і педагог Федір Іванович Камінський (1845–1891). Він народився у березні 1845 р. у містечку Кежан-Городок Мінської губернії в родині священика – уродженця Переяславщини. Там же закінчив духовне училище. Навчався у Переяславській семінарії, по її закінченні вступив вільнослухачем на природниче відділення фізико-математичного факультету Київського університету. Входив до студентського громадівського гуртка професора В. Б. Антоновича, внаслідок чого захопився археологією. З кінця 1860-х рр. викладав у Переяславі в духовному училищі і приватному жіночому пансіоні.

20 04 23 kamiskiy02

В експозиції 8-го залу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського «Давня Русь і кочівники Х – ХІІІ ст.» відвідувачі не завжди звертають увагу на унікальну знахідку з історичного центру Полтави. І не дивно, адже свинцевий круглий відбиток давньої печатки не відрізняється атрактивністю, а разом із тим містить якісь незрозумілі зображення й грецькі літери. Поряд розміщені речі набагато яскравіші, звісно ж з кольорових металів. Та саме цей невеличкий шматочок свинцю виступає унікальним артефактом, що засвідчує існування на Івановій горі не просто городища, а давньоруського «граду», до якого надсилалися князівські грамоти й розпорядження.

20 04 21 pechatka01

Ми продовжуємо наше віртуальне знайомство із первоцвітами. І сьогодні розповідь піде про ще одну рослину-ефемероїд. Ритм міського життя відгороджує людину від природи, їй нечасто доводиться милуватись буянням рясту, пролісок та інших весняних квітів. Але, коли у парках і скверах з’являються золотаво-жовті, блискучі квітки пшінки весняної, місто сповнюється особливим весняним світлом. Ця рослина дуже рано пробуджується від зимового сну: тільки зійде сніг, на поверхні землі з’являються її округлі листочки.

20 04 20 pshinka00

Серед збірки східних старожитностей Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського важливе місце посідає японська колекція. Своїм витонченим декором привертає увагу невеличкий ніж у кістяних піхвах, що належить до типу «айкуті». У японській термінології словом «айкуті» зветься не конкретній кинджал чи ніж, а стиль монтажу, за якого відсутня цуба, а металевий, кістяний чи просто дерев’яний край руків’я і вустя піхв підігнані таким чином, що злегка заходять одне в одне. Стиль носіння мечів та кинджалів без гарди сягає корінням раннього середньовіччя.

20 04 21 kondratenko nat

В експозиції 7-го залу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського «Літописні слов’яни та Київська Русь» відвідувачі звертають увагу на доволі виразну колекцію сакральних предметів християнського культу Х – ХІІІ ст. З-поміж них, здебільшого виконаних у металі, вирізняється досить скромна керамічна (теракотова) іконка з дещо незвичною назвою «Запевнення Апостола Фоми».

Знавці Закону Божого, віряни і загалом освідчені люди за такою назвою згадують розповіді євангелістів про п’яте явлення Ісуса Христа апостолам та своїм учням у перший день після Воскресіння, що викликало в них невимовну радість. Тільки Фома, з числа дванадцяти апостолів, не був при цьому явленні. Коли учні стали розповідати йому, що бачили воскреслого Господа, то Фома сказав їм: «Якщо не побачу на руках Його рани від цвяхів, і не вкладу пальця мого в рани від цвяхів, і не вкладу руки моєї в ребра Його, то не повірю» (Мк XVI, 14; Лк XXIV, 36–45; Ін XX, 19–25).

20 04 20 ikona01

2020-й, на жаль, уже також увійшов в історію під назвою року «олімпійського мовчання». Такими, до речі, були 1916, 1940, 1944 роки. В усі часи тільки війна ставала на заваді іграм найсильніших. Зараз вона у людства з іншим ворогом, але сподіватимемось, що невдовзі ХХХІІ Олімпійські ігри в Токіо відбудуться і на них виступлять наші талановиті земляки.

Рівно 100 років тому, 20 квітня, розпочалася історична VІІ Олімпіада. Звісно її урочисте відкриття відбулося значно пізніше – 14 серпня 1920 р. на олімпійському стадіоні Антверпена. Та через те, що в програму входили деякі зимові види спорту, вона розтягнулася на кілька місяців. Важливі VІІ Ігри тому, що на них вперше був піднятий олімпійський прапор з п’ятьма переплетеними кільцями, який став міжнародною емблемою. Також вперше на них спортсмени проголошували олімпійську клятву, виступали під девізом «Швидше, вище, сильніше», а ще, під час параду, в небо випущені тисячі голубів – символів миру.

20 04 20 olimpiada

Сьогодні знайомимо вас із ще одним експонатом з фондової колекції музею. Це літургійний покров із сюжетом великоднього циклу. Сцена «Воскресіння», вигаптувана на воздусі (Тк 1411) із зеленого оксамиту кінця XVIII століття з Покровської церкви села Калинівка Роменського повіту (це потверджує напис на підкладці). Його композиція демонструє спрощений варіант іконографії: у колі з променями Ісус Христос у начересельнику, з плащаницею на плечах, з хоругвою у руці стоїть на плиті відкритого гробу. По зовнішніх кутах ‒ серафими, між ними зірки. Обличчя Христа і серафимів написані олійними фарбами. Гаптування виконане техніками – «у прикріп за лічбою», «у прикріп за картою» золотними і срібними нитками з додаванням сканних ниток з шовком червоного, синього, коричневого кольорів (на хоругві, хмарах, плиті).

20 04 20 vozduhi

Вітаємо з Великоднем – найдавнішим християнським святом, головним святом богослужебного року!

І знову проводимо віртуальну екскурсію по виставці "З вірою в серці..." Сьогодні розповімо про один з експонатів виставки – водосвятну чашу 19 ст.

Водосвятна чаша з музейної колекції виготовлена з металу у формі чаші для таїнства причастя, тільки більш об'ємна та з низькою основою. Такі церковні вироби часто прикрашали карбованими або гравійованими зображеннями. З обох боків – 2 ручки та зі східного боку посудини – підставки для 3 свічок, що є символом Святої Трійці. Вгорі – кришка з хрестом. Верхня та нижня частини чаші символізують з'єднання земного та небесного життя. Кругла підставка є знаменням кола земної церкви, сама кругла чаша, в яку наливають воду, знаменує небесну церкву, а все разом символізує Богоматір.

20 04 19 velykden

Багатовікові традиції святкування Великодня мають велике значення для українців, однак цього року заради власної безпеки і безпеки ближніх залишайтеся вдома.

Великдень – дуже давнє свято, що відзначалось ще тисячі років тому та символізувало прихід весни, тепла, нового господарського сезону. Великдень пов’язували з початком жнив. Християни ж вклали в цей день інший сенс, відзначаючи воскресіння Христа! На Великдень важливе значення мало святкове частування: крашанки, які за давньою традицією укладали на пророслу зелень (овес, пшеницю), паска, пряники, м’ясо. Така їжа в народній свідомості наділялася надприродним значенням і особливою силою. Залишки освячених в церкві яєць, пирогів і м’ясних страв (кістки) закопували в полі або залишали для використання в різних обрядах. Одне пасхальне яйце зберігали до початку сівби.

20 04 19 velykden