Події

Бугаєць Анатолій Олександрович (02.11.1940 р., с. Битакове Озеро, Глобинського району – 31.12.2011 р., м. Харків) – науковець, винахідник, кандидат технічних наук, дійсний член Академії технологічних наук України (1992), Української та Міжнародної інженерних академій (2010), Східноукраїнської Академії бізнесу, заслужений машинобудівник України (1994), Герой України (2002).

Народився в селянській родині. У 1948 – 1955 рр. навчався у Жуківській семирічній школі, яку закінчив на відмінно; до 1959 р. навчання продовжив у Крюківському машинобудівному технікумі. Трудову діяльність розпочав електрозварювальником на Харківському електромеханічному заводі. Без відриву від виробництва закінчив факультет енергомашин Харківського політехнічного інституту (1968 р.), механіко-технологічний факультет Українського заочного політехнічного інституту (1971 р.) за фахом інженер-механік.

20 11 02 bugaetc

20 11 01 mazepa

Гетьман Іван Мазепа. Портрет роботи мистця В. Масютина

Якось непомітно минуло для українців 27 червня – день, у який в Україні мала б відзначатися чергова річниця Полтавської битви 1709 року. Але наш політикум, а слідом за ним й інтелігенція чомусь дистанціювалися від цієї події, вельми знакової для нашої історії. Досі не сказали свого вагомого слова на захист її щорічного відзначення і вітчизняні історики, у тому числі і земляки-полтавці.

А даремно, бо подія ця, насправді ідеологічно виграшна, давно мала б бути переоцінена теперішніми вітчизняними науковцями і цілковито заслуговує на щорічне загальнодержавне вшанування. Применшувати її в очах нашого сучасника фактично означає здрібнювати історичне минуле нашої Вітчизни, нівелювати масштаб ідеї української державності початку XVIII ст., до якої гетьман Іван Мазепа, подвижник самостійності нації і меценат культури зріс сам і намагався підняти Україну.

Експозиція відділу археології Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилася новими надходженнями, зокрема, привіскою-сокиркою з Біївців Лубенського району, знайденою під час розвідкових обстежень Полтавською експедицією ДП НДЦ «ОАСУ» Інституту археології НАН України. Це виріб порівняно великого розміру, змодельований під бойову давньоруську сокиру з відтягнутим донизу розширеним лезом, з невеликим округлим уступом збоку, напівкруглим вирізом в основі та подовженим вирізним обухом з мисоподібними виступами і двома парами коротких щекавиць, круглим отвором підруків’я. Бічні площини амулету багато декоровані.

20 10 31 biivci01

Працюючи із джерельною базою та літературним спадком XVII – XVIII ст., часто доводилося помічати особливу рису – захоплення іноземців вірою та освітою українців. Так, протестантський пастор Павло Одерборн, який у II пол. XVI ст. перебував у Великому князівстві Литовському, зазначав: «Русини завжди мають школу при церквах і монастирях, де дітей навчають першим початкам письма, молитвам, апостольським символам». Коли мова заходить про козацьку добу, на думку також спадають і вищі навчальні заклади України. Провідна роль в освітній системі Гетьманщини XVII – XVIII ст. належала Києво-Могилянській академії. У «Літописі» Самійла Величка знаходимо договір Запорізького війська з королем польським Михайлом Вишневецьким, який 1670 р. підтвердив права за Київською академією. Викладачами і вихованцями цього вищого навчального закладу були відомі мислителі, церковні діячі, гетьмани, художники, композитори, історики, літописці. Серед них – і Самійло Величко. Важливу роль у системі освіти відігравали також середні навчальні заклади – колегіуми.

20 10 30 gravura

29 жовтня виповнюється 140 років від дня народження Абрама Федоровича Йоффе – видатного ученого-фізика, талановитого організатора науки, відомого як «батько радянської фізики», академіка, творця наукової школи, що дала багатьох видатних фізиків.
А.Ф. Йоффе народився в м. Ромни Полтавської губернії. У 1902 р. закінчив Петербурзький технологічний інститут і починаючи з 1903 р. був практикантом, а потім асистентом в лабораторії В. Рентгена в Мюнхенському університеті. У 1906 р. почав працювати в Петербурзькому політехнічному інституті. З 1919 р. він професор і декан фізико-механічного факультету інституту. Одночасно вчений працював у Гірничому інституті (1908-1914) та Петроградському університеті (1913-1919).

20 10 29 joffe

28 жовтня – День визволення України від нацистських загарбників. Ця дата пов’язана з кульмінацією ряду наступальних операцій, у ході однієї з яких було взято м. Тернопіль. Виконання цієї операції забезпечувала 60 армія І. Черняхівського, у складі якої діяла 302 дивізія під командуванням нашого земляка, уродженця села Білухівці Карлівського району Миколи Пантелеймоновича Кучеренка. Звільнення Тернополя стало одним із головних завдань на заключному етапі визволення України. Після того як радянські частини повністю розгромили оточений німецький гарнізон Тернополя, 302 дивізія отримала почесне найменування «Тернопільська».

20 10 28 vyzvolenya

Історія створення Полтавського тракторного училища бере початок із літа 1936 р., коли в м. Сизрань (Росія) була сформована школа військових автомобільних техніків. 15 березня 1937 р. її було реорганізовано у Військове автомобільне училище. 24 березня 1938 р. училище переводять до міста Полтави, де з 3 грудня 1939 р. воно отримує назву Полтавське військове автомобільне училище, а з грудня 1940 р. – Полтавське тракторне училище (ПТУ).

На світанку 1941 р. в долю людей, як вихор, увірвалася війна. Ворог стрімко просувався вглиб нашої країни. На окремих ділянках фронту він прорвався до Дніпра. На початку серпня 1941 р. при Полтавському тракторному училищі із його складу і частин гарнізону був створений Зведений полк. Його командування і штаб були укомплектовані за рахунок командного і викладацького складу тракторного училища.

20 10 28 polk01

Народився у жовтні і в тому ж місяці відійшов за вічну межу український радянський архітектор Григорій Володимирович Головко. Між датами 26 жовтня 1900 року і 31 жовтня 1982 пролягло життя академіка Академії будівництва і архітектури Української радянської соціалістичної республіки, члена-кореспондента Академії архітектури УРСР, заслуженого будівельника УРСР, заслуженого архітектора УРСР, лауреата Державної премії УРСР в галузі науки і техніки.

Григорій Головко народився у селі Дібрівці Миргородського повіту Полтавської губернії, рано залишився без батька і з 12 років заробляв на прожиток чималої родини. Вже 1913 року хлопець перебрався до Москви, пізніше – до Києва, де зміг працювати робітником на іподромах, маючи специфічний досвід, набутий на Дібрівському кінному заводі. Вир української революції 1917‑1921 років захопив Головка, але поставив його на бік Червоної армії. Спочатку, протягом 1918‑1919 років, він воював у складі Миргородського загону червоних партизанів на території Миргорода і Полтави, надалі, (1919 – 1922) належав до лав червоноармійців. На фронті, 1921 року, став членом Комуністичної партії більшовиків України. Приналежність до КП(б)У і бойове минуле відкрили вихідцеві з небагатої селянської родини можливості для кар’єрного зростання. Григорій Головко займався низовою партійною діяльністю у Дібрівці, у Миргороді, Сорочинцях, згодом став секретарем райкомів партії у Вінницькій та Київській областях.

20 10 26 golovko

Для багатьох людей полювання – це не просто захоплення, а частина життя. Мисливці з нетерпінням чекають відкриття сезону кожного року, особливо часу полювання на копитних та хутрових диких звірів. Саме цей різновид мисливства потребує ретельної підготовки, особливих зусиль, витримки, сміливості і терпіння.

Кожен мисливець знає, що полювання може здійснюватися у певні строки згідно Закону України «Про мисливське господарство та полювання» (розділ ІІІ, стаття 19), Закону України «Про тваринний світ» (статті 15, 52), стосовно лімітів використання (відстрілу, відлову) диких парнокопитних, хутрових звірів і норми відстрілу на одного мисливця, інших законодавчих документів.

20 10 25 poluanya01