Події

Знавцям творчості Миколи Гоголя добре відомі такі рядки з передмови «Вечорів на хуторі біля Диканьки»: «Про Диканьку ж, гадаю, ви наслухалися доволі… там дім кращий якогось пасічникового куреня. А про сад і казати нічого: у Петербурзі вашому, певно, не знайдете такого». Ще тоді, на початку своєї літературної творчості у 1831 році, уродженець Полтавщини саме цими кількома реченнями згадав про вишуканий класицистичний палацово-парковий ансамбль родини Кочубеїв, що створювався наприкінці ХVIII – у першій чверті ХІХ ст. Сучасників він вражав величною дубовою алеєю, заповідним Миколаївським лісом, парадною Тріумфальною аркою, Миколаївською й Троїцькою церквами, розкішним палацом, що налічував близько 100 кімнат, на запалацовій території – регулярним квітковим партером із геральдичною клумбою, затишним парком, мальовничим ставом зі штучними островами тощо.

20 05 30 kochubey01

У збірці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, що комплектувалася науковцями понад століття, міститься чимало унікальних предметів. У спортивній колекції це, зокрема, медаль одного з найвідоміших борців світу початку ХХ ст. Івана Васильовича Шемякіна (1877 – 1953), дворазового чемпіона світу з французької боротьби. Він був непереможним на кращих аренах Москви, Петербурга, Вільно, а ще Буенос-Айреса, Ріо-де-Жанейро, Монтевідео, Парижа…. Продовжував вражати своєю міццю знаменитий спортсмен і надалі, коли переїхав з родиною до Полтави у 1916 році. Нагорода єдина, однак, безсумнівно, найперша й з цікавою «історією». Адже, датується 1898 роком. А він, як відомо, є першим у професійній кар’єрі атлета. Важливий і вигравіруваний напис на її зворотному боці: «И.В. ШЕМЯКИНУ І ПРИЗѢ ЗА ПОДНИМАНІЕ ГИРЬ 26 ІЮЛЯ».

20 05 30 shemyakin01

У рамках проєкту "Капелани. Духовний щит України " 27 – 29 травня 2020 р. наукові співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Андрій Барабаш та Володимир Дряпак разом з капеланом о. Григорієм Ганзієм виїжджали до 169 навчального центру "Десна". Упродовж дводенного візиту вони відвідали полігони, тренувальні майданчики, де були проведені зйомки, які пізніше опублікуються. Науковці мали змогу поспілкуватися з генералом-майором Віктором Дмитровичем Ніколюком (позивний «Вітер»). Відбувся запис інтерв'ю з легендарним генералом та військовослужбовцями про їхній бойовий досвід загалом і роль капеланів у війську зокрема. Отримані матеріали доповнять проєкт. Дякуємо керівництву навчального центру за плідну співпрацю та гостинність.

20 05 29 kapelany01

У рамках проєкту «Капелани. Духовний щит України» за ініціативою волонтерів ГО "Агенція сталого розвитку" та кураторів проєкту від Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського була організована акцію «Захисний стяг». Спочатку був зшитий прапор розміром 3×4,70 м. Наступний етап – художники «Art студії» нанесуть на полотнище образ Архистратига Михаїла, герб та текст Духовного гімну України. В результаті захисний стяг буде освячений духовними отцями і переданий на передову.

У музеї яких тільки не буває гостей. І мова не лише про українських відвідувачів, а й іноземних…

Того зимового ранку під стінами найбільшої скарбниці краю стояв чоловік. Його бажання потрапити до середини відчувалося на відстані. Однак музей було зачинено. Після ввічливого звертання і пояснення, що сьогодні – ніяк, чоловік, а це був турист з Токіо, помітно засмутився.

Тільки один день у Полтаві.

20 05 29 koki

28 травня у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відбулося науково- методичне заняття із студентами другого курсу факультету історії та географії ПНПУ імені В. Г. Короленка у рамках музейно-етнографічної практики. Керівник від вузу Лариса Іванівна Шаповал, доцент кафедри історії України, окреслила основні залікові завдання, визначила структуру бесіди, виділила основні її блоки. Студенти прослухали екскурсію по відділу етнографії, з'ясовували принципи побудови експозиції, знайомилися з виставковими проєктами, напрямками роботи відділу на сучасному етапі. Заняття провела завідувачка етнографічного відділу Марія Пісцова.

20 05 28 seminar01

До Всеукраїнського Дня краєзнавства презентуємо і добірку фотозображень полтавських пам’яток та краєвидів міста 1998 року. Цей проєкт свого часу готувався на той час Відділом культури, туризму і дозвілля Полтавської міської ради із залученням музейників міста й області, ряду полтавських фотографів під керівництвом В. В. Павлова. Сподіваємося, його вже забули... Отже, нагадаємо.

20 05 28polt 20st 01

До Всеукраїнського Дня краєзнавства презентуємо невелику добірку зображень, в т. ч. з поштівок різних років, відомих полтавських пам’яток, як наразі існуючих, так і тих, що залишилися в минулому. Напевне, коментарі тут зайві. Це — перший пам’ятник у Полтаві, споруджений коштом П. Я. Руденка. Серія світлин із виглядом урочистого відкриття пам’ятника І. П. Котляревському, монументу на його могилі — від початку до середини ХХ ст. Подаємо й кілька світлин із ранішнім виглядом пам’ятника Т. Г. Шевченку. На одній із них, як здається, відомий етнограф і заступник директора нашого музею Я. О. Риженко із донькою. Насамкінець, доволі репрезентативно представлені вигляди першого меморіального комплексу на місці поховання учасників Полтавської битви від другої чверті ХІХ до середини ХХ ст. та розбудовані до 1909 року монументи поля битви, а також деякі інші пам’ятки міста. Можливо, окремі з цих зображень і досі залишаються маловідомими широкому загалу.

20 05 28 kraezn01

До свята Вознесіння господнього та у рамках проєкту "Капелани. Духовний щит України" пропонуємо "Духовні бесіди з владикою Афанасієм". У розмові беруть участь архієпископ Полтавський і Харківський Афанасій, протоієрей Олександр Горай, головний капелан Полтавсько-Харківської єпархії та заслужений працівник культури України Валентина Вождаєнко.

28 травня єврейським народом відзначається Шавуот – свято дарування Тори. У синагогах у цей день виносять сувій Тори і читають священні іудейські тексти. Сувій Тори – сакральний предмет, який містить текст П’ятикнижжя Моїсеєва, написаний від руки на пергаменті мовою івриту. Саме такий сувій незмінно приваблює увагу відвідувачів у експозиції постійнодіючої виставки «Історія музею». Тора з музейного зібрання, власне, не є повноцінним релігійним артефактом, бо складається з окремих фрагментів, написаних у різний час різними писцями. Довідатись про це допомогла експертиза культурної цінності, проведена у 2007 р. музейниками спільно з фахівцями Державного архіву Полтавської області. Загальна довжина сувою становить майже 2,5 м.

20 05 28 tora