Події

«Заповіт» − один з найулюбленіших і найбільш поширених в Україні віршів Т. Г. Шевченка, який після смерті поета став народною піснею- гімном.

У листопаді 1845 р. Шевченко працював у складі Археографічної комісії, їздив по селах і містах, замальовував старовинні церкви, монастирі, незвичайні будівлі. Під час подорожі поет тяжко захворів. Про недугу дізнався його добрий приятель, переяславський лікар Андрій Козачковський, який негайно ж перевіз Тараса Григоровича з села В’юнище до себе у Переяслав. У хворого почалося двостороннє запалення легенів. Становище було майже безнадійним.

20 12 25 zapovit01

Різдво є великим святом, встановленим на спогад про народження Ісуса Христа в Віфлеємі, який, за віруванням християн, посланий Богом у світ для спасіння людства. Саме цей день поділив історію на "до" і "після" – від народження Христа почалось сучасне літочислення під назвою "наша ера".

Різдво Христове – одне з найважливіших християнських свят, відзначається на державному рівні більш, ніж у 100 країнах світу.

Перші відомості про відзначення християнами Різдва відносяться до IV ст. Сьогодні дата святкування у всіх однакова, різниця лише у системі літочислення – західні церкви відзначають Різдво за Григоріанським календарем, а східні – за Юліанським, де 7 січня – це 25 грудня за старим стилем.

20 12 25 rizdvo

23 грудня 2020 р. в залі № 19 Полтавського краєзнавчого музею відкрилась нова експозиція: «Полтавщина у 30-х рр. XX ст. Голодомор-геноцид 1932-1933 рр. Політичні репресії на Полтавщині». Експозиція знайомить із соціально-економічним і суспільно-політичним розвитком краю. В умовах формування тоталітарного режиму ці процеси мали суперечливий характер. З одного боку – грандіозність масштабів соціалістичних перетворень, з іншого – злочини перед людством як шляхи їх здійснення.

Спланований комуністичною владою Голодомор-геноцид 1932-1933 рр. охопив територію з населенням 8,5 мільйонів чоловік. Причиною Голодомору стали не хлібозаготівлі, бо хліб було вилучено ще до 1 січня 1933 р. У селян вилучалися всі запаси продовольства. За визначенням Роберта Конквеста, це був «терор голодом». Смуга найвищих людських втрат пролягала через Полтавщину.

20 19 24 19zal01

24 грудня в Україні відзначається День працівників архівних установ. Це свято було встановлене 30 жовтня 1998 р. відповідно до Указу Президента України № 1200/98, у якому, зокрема, вказано: «Враховуючи значний внесок архівних установ України у розвиток вітчизняної науки та культури, інші сфери життя суспільства, необхідність подальшого вдосконалення архівної справи та на підтримку ініціативи працівників архівних установ, постановляю: встановити в Україні професійне свято День працівників архівних установ, який відзначати щорічно 24 грудня».

Архівна спадщина суверенної України являє собою сукупність сотень тисяч фондів, що зберігаються в системі архівів по всій території країни.

20 12 24 arhiv01

За останні роки експозиція відділу археології Полтавського краєзнавчого музею поповнилася новими і досить виразними  надходженнями.
Серед них хотілося б виокремити підвіску – лунницю, що була знайдена під час розвідкових обстежень Полтавською експедицією Державного підприємства Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України в урочищі Колодязь поблизу с. Бієвці Лубенського району.

20 12 23 prykrasa

23 грудня 2020р. виповнюється 100 років від дня народження зоолога, кандидата біологічних наук Бориса Олександровича Голова (1920–2016). Він народився в м.Корчева Тверської губернії Росії (нині на цьому місці знаходиться Іваньковське водосховище). Взимку 1933 р. родина переїхала до Полтави. Ще в дитинстві Борис захопився дослідженням птахів, здійснював екскурсії у природу, вів польові щоденники спостережень, збирав природничі колекції. Вдома у нього завжди жили птахи: спочатку голуби, пізніше – приручені граки, галки, сойки, ворони, вирощені із врятованих пташенят. Після закінчення Трудової школи № 10 Борис Олександрович служив у лавах Червоної Армії на кордоні з Фінляндією, там же зустрів початок радянсько-німецької війни, воював на Ленінградському фронті, був поранений. Нагороджений орденами Червоної зірки і Вітчизняної війни І ступеня, медалями «За оборону Ленінграду», «За перемогу над Німеччиною». Після війни Борис Олександрович закінчив біологічний факультет Московського державного університету. Його наставниками на кафедрі зоології хребетних були відомі вчені, професори: С. І. Огнєв, О. М. Формозов, Г. П. Дементьєв, Є. С. Птушенко.

20 12 23 golov01

До уваги краєзнавців, археологів, істориків – видання «Археологічні з’їзди в Україні» (2004), підготовлене археологом С. П. Юренко (в минулому співробітницею Полтавського краєзнавчого музею). Книга висвітлює передумови і мету скликання археологічних з’їздів, як явища наукового і громадського життя Російської імперії др. пол. ХІХ – поч.. ХХ ст., напрями досліджень, актуальних для того часу.

yurenko arheo 2004

Наша талановита і принципова колега пані Галина Галян стала лауреатом міської премії імені Миколи Ярошенка у номінації «Наукові праці та дослідження в галузі мистецтва».

І ми всі, її колеги та друзі, вважаємо, що це цілком заслужена нагорода. Бо «Листи з Америки» ( книга, за підготовку якої вона отримала премію), - не просто сімейна чи дружня переписка з американською художницею Катериною Кричевською-Росандіч з відомого роду Кричевських. Основа книги, - листування пані Катерини з відомими музейниками, художниками, мистецтвознавцями і науковцями. А кожен лист – фрагмент життя не лише конкретної людини, а цілого соціуму, - щоденність наших сучасників, які, маючи спільні інтереси, живуть, працюють і виявляють свої таланти. Приємно, що серед них і наша Галя Галян – етнограф, культуролог, музеолог, автор серії книг про народне мистецтво та книги «Розповіді про мистецьку родину Кричевських». І до цього достойного переліку нещодавно додались «Листи з Америки». З чим усі ми її щиро вітаємо.

20 12 05 galyan04 20 12 05 pominova01

Біографічні відомості про видатного літописця Самійла Величка досить бідні. Залишаються нез’ясованими до кінця питання стосовно його походження, освіти, кола знайомих, зв’язків із тогочасними історичними подіями тощо. У більшості дослідники використовували лише ту інформацію, яку сам С. Величко подав про себе на сторінках свого твору. Однак жоден дослідник, який працював з його «Літописом», не заперечував той факт, що Самійло Величко був високоосвіченою людиною. Величезне коло джерел, літературних прозових, поетичних, релігійних творів, зразки періодичних видань, якими він послуговувався та використовував у «Літописі» свідчать, що крім української, він вільно володів польською, латинською, німецькою, а також церковнослов’янською і російською мовами. Ряд науковців, працюючи над темами власних досліджень, випадково або в результаті цілеспрямованого пошуку натрапляли на книги, підписані рукою Самійла Величка, який на той час був канцеляристом Війська Запорозького.

20 12 21 knygy

Цього року орнітологічна колекція музею поповнилась новим експонатом – опудалом самця жовни чорної (дятла чорного) Dryocopus martius L. з родини Дятлових, ряду Дятлоподібних. Птаха знайдено 2020 р. у долині р. Грунь між селами Хитці і Броварки Гадяцького району. У залі № 4 відділу природи у вітрині «Фауна соснового лісу» вже експонується жовна чорна, - особина жіночої статі. Чучело виготовлене на Ростовській таксидермічній фабриці ще у 1959 р. Також у залі представлені інші види з орнітологічної колекції: крутиголовка, жовна сива, дятел великий строкатий, дятел середній, дятел малий, жовна зелена, дятел білоспиний. Останні два представники занесені до Червоної книги України.

20 12 20 datel02