Події у музеї
Запрошуємо відвідати презентацію книги «Ілюстрований каталог Фонду мистецтвознавця Віталія Ханка у Полтаві»!
Захід відбудеться 24 січня о 14:00 у літературній вітальні Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П. Котляревського, кімната 213.
Детальніше:«Ілюстрований каталог Фонду мистецтвознавця Віталія Ханка у Полтаві»
22 січня щороку, починаючи з 1999, в Україні офіційно відзначають День Соборності. У цей день у 1919 році було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки.
Сам вікопомний документ має досить простий вигляд: аркуш цупкого паперу рудуватого кольору, з машинописним текстом з семи невеликих абзаців. Вгорі надрукована назва великими літерами: «УНІВЕРСАЛ ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ».
Цю давню істину, що як ніщо інше характеризує загальний хід української історії, ми згадуємо в День Соборності 22 січня, коли у 1919 році було проголошено Акт про Злуку Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки. Того дня було задекларовано об’єднання українських земель в одній державі та продемонстровано соборницькі прагнення українців обох частин України — Наддніпрянщини та Наддністрянщини. Ця подія стала знаковою для українського державотворення.
21 січня 2024 року, у переддень Дня Соборності України, у знаменний день «Української хвилі», багатомільйонного «живого ланцюга», коли 34 роки тому велика українська людська поліфонія поєднала Івано-Франківськ, Львів і Київ, в експозиції Полтавського музею авіації і космонавтики було презентовано новий квест «Зореплавні барви України». Автором і ведучим квест-екскурсії виступив Владлен Орлов, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник науково-дослідного сектору науково-освітньої та виставкової роботи музею.
Сьогодні виповнюється 100 років з дня народження видатного ботаніка, міколога Ростислава Васильовича Ганжі (1924-2008).
Народився майбутній дослідник 21січня 1924 року в с. Суха Маячка кол. Новосанжарського, нині Полтавського району Полтавської області в родині службовця. Сім’я часто переїздила, а з 1942 року оселилася в Полтаві, де Ростислав Васильович прожив до кінця свого життя.
Детальніше:100 років з дня народження ботаніка Ростислава Ганжі
21 січня 1851 року народився біограф Полтави ХІХ ст. Іван Францович Павловський.
Будучи істориком за фахом він обрав для себе регіоналістичну ниву. Свої численні наукові розвідки Іван Францович присвятив висвітленню життя Полтавської губернії. В ній його цікавило все: від економіки до культури. Завдяки І. Павловському сьогодні відома історія полтавських ярмарків, залізниць, монастирів, театру, літератури та ін. Багато він зробив і для збереження пам'яті про визначних уродженців губернії.
Бісерні прикраси виконуються з використанням різних технік плетіння, мають конкретну форму та привабливий вигляд. Серед них найпростішими і поширеними є різновиди джгутів. Ажурні або щільні, квадратного або круглого перетину, зі вставками намистин і без, — з подібними виробами будемо знайомитися на практичних заняттях упродовж цього року.
Напередодні відзначення Дня Соборності та Дня пам'яті Героїв Крут 20 січня співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Катерина Штепа провела у бібліотеці-філії номер 10 захід «Полтавські сторінки побудови Української держави на початку ХХ ст.»
Детальніше:Захід «Полтавські сторінки побудови Української держави на початку ХХ ст.»
Два машинописні томи матеріалів обласних нарад передовиків сільського господарства по кок-сагизу, за 1948 і 1949 роки, що зберігаються у Фонді 9 нашого Наукового архіву, нагадали про сміливі експерименти в історії радянської сільськогосподарської науки, які супроводжувалися помпезними ідеологічними кампаніями, а через певний час тихо і непомітно згорталися. Акліматизація бавовни в українських степах і чаю в Карпатах. Траншейне вирощування цитрусових. Сумновідоме хрущовське захоплення кукурудзою, проголошеною «царицею полів». Але мало хто зараз знає, що за два десятиріччя до того на українських полях панував «цар» на ім’я кок-сагиз (перекладається з тюркської приблизно як «зелена жуйка»). Що ж це за культура і чому вона так цікавила аграріїв у 1930-50-ті роки?
Михайло Іванович Туган-Барановський (20 січня 1865 р., с. Солоне, Купʼянський повіт, Харківська губернія — 21 січня 1919 р., ст. Затишшя, м. Одеса) — український політичний діяч, економіст, теоретик та активіст українського кооперативного руху, голова першого українського Товариства економістів та співзасновників Української академії наук, професор. Отримавши початкову освіту в домашніх умовах, середню здобував у 1-й Київській та 2-й Харківській гімназіях. У 1884 р. вступив до Харківського університету, який закінчив екстерном на фізико-математичному та юридичному факультетах.
Напередодні 105 річниці Соборності України ми згадуємо видатних діячів часів Української революції 1917-1921 років, чия боротьба за свободу і цілість рідної держави стали цінними досвідом для нас сьогодні, коли давній ворог знову зазіхає на незалежність України.
Пропонуємо увазі полтавців виставку артплакатів «Визначні діячі Української революції 1917-1921 років», які створив Український інститут національної пам'яті на основі малюнків художника Михайла Дяченка.
Детальніше:Виставка артплакатів «Визначні діячі Української революції 1917-1921 років»