Події

Нині минає 125 років з дня смерті Михайла Петровича Драгоманова. Наш земляк, уродженець Гадяча, в історії вітчизняної суспільно-політичної думки він залишив глибокий слід. З’ясувати те, яким чином відбувалося становлення майбутнього громадського діяча й видатного мислителя, дозволяють опубліковані спогади його рідної сестри Ольги Петрівни Косач (Олени Пчілки).

Безсумнівно, світогляд Михайла Петровича сформувався під впливом його батька Петра Якимовича Драгоманова (світлина додається), чий рід здавна мешкав на Полтавщині. Сам Петро Якимович Драгоманов навчався у Петербурзькому вищому училищі правознавства й займав посаду вченого юриста при військовому міністерстві. Повернувся в Україну 1838 р.

20 07 02 dragomanov

НАЦІОНАЛЬНИЙ КОЛОРИТ, ГАРМОНІЯ І ДОВЕРШЕНІСТЬ – ці слова напрошуються самі собою, коли милуєшся історичною будівлею Полтавського краєзнавчого музею, що носить ім’я автора, - геніального архітектора Василя Кричевського.
Сучасний паркан біля музейного приміщення «довершеним» витвором архітектурного мистецтва, звичайно, назвати важко, але і його «одягти» в національний колорит, - цілком можливо. Саме цим творчо і натхненно займається, як бачимо на фотографіях, художник-реставратор музею Тетяна Клименко.

20 07 01 kolorit01

1 липня виповнюється 95 років від дня народження Клари Лучко – відомої актриси, лауреата Державної премії СРСР (1951), Народної артистки СРСР (1985). Американським біографічним інститутом (США) вона оголошена Жінкою року» (1996). Удостоєна премії Гільдії акторів кіно Росії «За видатний внесок у професію» (1999). Міжнародний біографічний центр Кембріджа (Англія) назвав її «Жінкою тисячоліття» за внесок у світову кінематографію (1999).

Народилася Клара Лучко в селищі Чутовому на Полтавщині, де в той час працювали її батьки. Потім сім’я переїхала до Полтави. Тут Клара навчалася в трудовій школі № 2. В Полтаві проживала родина сестри матері Клари – Пелагеї Іванівни Манько. ЇЇ чоловік, Терентій Титович Манько (1904-1938), працював директором Полтавського інституту сільськогосподарського будівництва, був репресований. Батько Клари, Степан Григорович Лучко, проходив свідком по справі Т.Т. Манька, у своїх свідченнях характеризував його з позитивної сторони, але це не пом’якшило вирок.

20 07 01 luchko01

З 1995 року 1 липня в нашій країні відзначається День архітектури України. Встановленням свого національного свята ми приєдналися до світової спільноти, котра віддає належне авторам і творам у Всесвітній день архітектури.

Архітектура оточує нас повсюдно, вона – це наш штучно створений світ, який давним-давно став природнім для людини. Через архітектуру формується кожна особистість окремо і соціум у цілому. Невіддільними стали зв’язки між особистісною історією і оточуючим архітектурним середовищем. Там де є люди, є архітектура.

20 07 01 den arhitektury

Міжнародний день астероїда щорічно, починаючи з 2017 р., відзначається 30 червня у день річниці Тунгуського космічного тіла над Сибіром. До 2006 р. астероїд і мала планета були словами синонімами. У 2006 р. Міжнародний астрономічний союз вперше дав визначення малої планети. Це тіла Сонячної системи розмірами від кілометра до десятків чи сотні кілометрів, які рухаються навколо Сонця по своїй орбіті, що зберігається протягом мільйонів років. Як і великі планети вони світяться відображеним сонячним світлом. Через малі розміри їх можна побачити тільки в телескоп.

Малим планетам Сонячної системи присвоюють імена видатних землян. Назва малої планети на честь тієї чи іншої особистості є актом його визнання у міжнародному масштабі. За правилами Міжнародного астрономічного союзу назву малої планети пропонує першовідкривач, а затверджує спеціальна комісія від МАС як вищого органу астрономів усієї землі. Людей, іменами яких названі малі планети, величають «небожителями». У міжзоряному просторі видатні діячі дали назви сотням і тисячам космічних тіл. На карті зоряного неба можна знайти імена багатьох знаних учених – академіків Національної академії наук України, серед них і тих, котрі народились чи працювали на Полтавщині. Полтавці можуть пишатися всесвітньовідомими вченими, академічні зірки яких світять над Землею.

20 06 30 asteroid

Продовжуємо знайомство з колекціями Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Презентуємо музейну порцеляну – продукцію заводів ХІХ – ХХ ст. Найбільш різноманітно в музеї представлені вироби «Товариства виробництва порцелянових, фаянсових виробів М. С. Кузнєцова». Серед них – тарілки, блюда, окремі предмети з чайних і столових сервізів, які були поширені на всій території колишньої Російської імперії. «Порцелянова імперія» родини Кузнєцових було заснована у 1812 році. Відома династія виробників посуду протягом тривалого часу розвивала і вдосконалювала виробництво: піднімала рентабельність, освоювала технічні нововведення, просувала продукцію на внутрішній та європейський ринки. Для створення уявлення про багатство і розкіш майстри, що працювали на заводах Товариства, нерідко використовували різко протилежні стилі й прийоми, елементи оформлення. Традиційні мотиви декорування доповнювались новою для того часу кольоровою гамою. Характерними ознаками цієї порцеляни стали стильова еклектичність, перенасичення декоративними елементами, контрасні кольори.

20 06 30 porcelyana01

Лісостепові терени історичної Полтавщини входили до ареалу появи і поширення найдавнішого у східноєвропейських степах та лісостепах курганного обряду поховання, що відбувалося ще за епохи мідного віку. Перші кочівники – сусіди трипільських племен Правобережжя і лівобережного узбережжя Дніпра – саме і стали носіями таких традицій спорудження поховальних та культових споруд з дерева, ґрунту чи каміння. Наразі на території краю відомо кілька десятків енеолітичних поховальних комплексів. Найвиразніші з таких курганів вивчені археологічно в околицях наддніпрянського міста Горішні Плавні Полтавської області.

У цьому повідомленні мова піде про поховання 3 (енеолітичне, основне) Петрашівського кургану, що являв собою насип, котрий знаходився у південно-східній частині села, на краю піщаного мису висотою понад 3,5 м правого берега над місцем впадіння рр. Келебердянки у Сухий Кобелячок. Досліджений влітку 2011 року.

Нині минає 171 рік з дня народження Ольги Петрівни Косач (1849–1930 рр.), для широкого загалу більше знаної під псевдонімом Олена Пчілка. У фондах Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зберігаються декілька примірників  журнала «Україна». На сторінках одного із цих видань міститься унікальне зображення – фото Ольги Косач в українському народному вбранні. Ця славетна уродженка м. Гадяч згадується, зазвичай, у зв’язку зі своєю донькою Ларисою Петрівною (Лесею Українкою).

20 06 29 pchilka01

28 червня 2020 р. у Полтаві відбулися урочисті заходи до Дня Конституції України — одного з найбільш значимих державних свят, що з’явилося після ухвалення Основного Закону нашої держави 28 червня 1996 року.

Урочистості відбувалися біля пам’ятника Тарасу Шевченку, Хреста Українським загиблим козакам та пам’ятника гетьману України Івану Мазепі. У підготовці і проведенні частини заходів поряд із пам’ятником гетьману І. С. Мазепі взяли участь і представники колективу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Ними були підготовлені й продемонстровані присутнім експрес-виставка «Гетьман І. С. Мазепа – будівничий Української держави» та виставка одного унікального експонату — примірника Конституції з підписами народних депутатів другого скликання, в т. ч. Левка Лук’яненка, Ігоря Юхновського, Олександра Мороза, Михайла Сироти, Івана Плюща, Леоніда Кравчука, Миколи Жулинського, Юрія Костенка, Олександра Ємця, Володимира Головка і багатьох ін. На Соборному майдані виступили відомі полтавські митці, зокрема, тріо бандуристок «Вишиванка» та народний артист України Василь Голуб.

20 06 28 den konst004

Правничим фундаментом гарантій громадянських прав і свобод, гарантій життєзабезпечення та сталого розвитку суверенних держав є їх Основний Закон – Конституція. Як правило, Конституція країни декларує цивілізаційну мету відповідної громадянської спільноти, скріплює загальну систему суспільних відносин і цінностей, що має бути обов’язковою для виконання усіма її громадянами.
Багатовікова історія українського державотворення, прагнення Українського народу до самовизначення, до свободи та гідних умов життя знайшли своє відображення у кількох писемних пам’ятках вітчизняної політико-філософської та правничої думки. До уваги відвідувачів сайту віртуальний екскурс сторінками цих пам’яток. Екскурс ілюструє головні здобутки вітчизняного конституційного процесу в період XI–XXI ст.
«Руська правда» (ХІ–XII ст.)

20 06 27 konstytuciya01