Події

У 1914 р. Олександр Сергійович Грушевський (молодший брат М.С. Грушевського) опублікував розвідку під назвою «З настроїв і думок Кирило-Мефодіївців». У фондах Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зберігається примірник журналу «Україна», на сторінках якого було вміщено публікацію (світлина додається). Особлива цінність матеріалу полягає у тому, що О.С. Грушевський увів до наукового обігу записку Василя Михайловича Білозерського, одного з провідних членів братства, присвячену ідеології цієї організації.

20 12 10 bilozerskiy01

9 грудня 2020 року, з нагоди сторіччя створення Української військової організації (УВО), відбулося відкриття інформаційної пам’ятної дошки Євгенові Коновальцю. Її розмістили на фасаді Полтавської ЗОШ № 34, яка розташована на бульварі, що має ім’я полковника.

Захід відбувся за ініціативи та сприяння Громадської ради при Полтавській обласній раді, регіонального представництва Українського інституту національної пам’яті, краєзнавчо-історичного клубу центральної міської бібліотеки та інших громадських організацій Полтавщини. Почесними гостями стали військовослужбовці частин гарнізону, ветерани й викладацький склад міських навчальних закладів, співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.

20 12 09 konovalets01

У колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського досить широко представлене зимове вбрання регіону кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Як і на всій території України, на Полтавщині традиційний верхній одяг був двох видів: з тканини та з хутра. Різновидом жіночого теплого вбрання, що виготовляли з тканини, була стьобана юпка. На відміну від керсетки, до якої вона була подібна за кроєм, юпка мала рукава. Утеплювали її завдяки ваті, яку вшивали під підкладку. Такий одяг іззовні шили з темного сукна, здебільшого, чорного, зеленого чи синього кольору. Могли прикрашати смужками чорного плісу на полах та рукавах.

20 12 09 odag01

9 грудня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв злочину геноциду, вшанування їхньої гідності та запобігання цьому злочину.

В українській історії було чимало прикладів нищення українства, зокрема в 30-х роках ХХ століття, коли антиукраїнська політика Сталіна привела до Голодомору 1932-33 років і жорстоких репресій. Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського готує до відкриття нову експозицію, в якій на цих темах зроблено особливі акценти. Через Полтавщину пролягала смуга найвищих людських втрат. Жертвами «великого терору» стали сотні тисяч наших земляків. Ця експозиція – ще одне нагадування і попередження в майбутньому попрання людської честі й гідності. Вашій увазі пропонуються деякі документи і світлини з нової експозиції.

20 12 09 golod01

Хоровий спів із найдавніших часів є основною, невід’ємною складовою музичної культури українців. Жодне свято, жоден календарний чи родинний обряд, жодна церковна служба не обходилися без спільних співів у супроводі музичних інструментів або без нього. Саме із кращих зразків народнопісенної спадщини й церковної музики виростала, стилістично оформлюючись, творчість наших відомих композиторів, хормейстерів і диригентів: Максима Березовського, Артемія Веделя, Миколи Леонтовича, Миколи Лисенка, Кирила Стеценка, Гната Хоткевича і багатьох інших. До таких визначних особистостей українського і світового хорового мистецтва належить і Григорій Митрофанович Давидовський (1866–1952) – диригент, композитор, педагог і фольклорист.

20 12 08 spiv01

Бути непомітним, але все помічати − це правило, яке використовують українські снайпери. Аби стати професіоналом і досконало відшліфувати власну майстерність у 169 навчальному центрі “Десна” діє школа підготовки снайперів. Про сьогодення спецшколи йдеться в данному відеоролику, який підготували за сприянням керівництва Навчального центру “Десна”, делегація Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.

Андрій Барабаш – молодший науковий співробітник відділу етнографії ПКМ імені Василя Кричевського.

Місцеве самоврядування на Полтавщині має давню історію і демократичні традиції. На початку ХІХ – у першій чверті ХХ ст. Полтавська губернія була самостійною адміністративно-територіальною одиницею Лівобережної України, що утворилася (відповідно царського указу від 27 лютого 1802 р.) в результаті поділу Малоросійської губернії на Полтавську (адміністративний центр – Полтава) і Чернігівську [1]. З 1865 р. в губернії почали діяти виборні земські зібрання та їх виконавчі органи – управи. Царський уряд делегував земствам значну частину функцій місцевої адміністрації: військово-промислові заготівлі, лікування поранених, допомогу біженцям, організацію проведення евакуації тощо [2].

20 12 07 samovrad01

Катерина Білокур (1900-1961) – уродженка села Богданівка Пирятинського повіту Полтавської губернії, українська художниця народного декоративного живопису.
Малювати почала з ранніх років, однак батьки не схвалювали це заняття. Катерина продовжувала малювати потайки від рідних, використовуючи для цього полотно та вугілля.
У 1922–1923 роках Катерина спробувала поступити до Миргородського технікуму художньої кераміки, маючи при собі два малюнки: копія з якоїсь картинки і начерк дідівської хати з натури, виконаних  на папері. У технікум її не прийняли через відсутність документа про закінчення семирічки. Вражена відмовою, вона повернулася додому пішки.

20 12 07 bilokur01

До Дня Збройних сил України у залі № 22 Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського розгорнуто виставку «Воїни. Історія українського війська», підготовлену науковцями Українського інституту національної пам’яті.

На банерах розміщені розповіді про історію військових формувань на теренах України від часів Русі до сьогодення. Експозиція дає змогу зазирнути в минуле та подивитися, якими були однострої та зброя українських воїнів у різні історичні епохи. Світлини супроводжує інформація про тип військових організацій, чисельність і озброєння військ, методи воєнного мистецтва та найвизначніші битви.

20 12 06 voiny01

5 грудня своє професійне свято відзначають працівники статистики. День святкування встановлений з 2002 р. Ця дата пов’язана з початком проведення в 2001 р. першого Всеукраїнського перепису населення. Але історія статистичної служби на теренах України і Полтавщини, зокрема, розпочалася значно раніше.

Цього дня доречно згадати діяльність статистичного бюро Полтавського губернського земства. Його створили в 1881 р. А з 1900 р. установу очолив Григорій Григорович Ротмістров (1864-1940), уродженець с. Ганзерівка Пирятинського повіту Полтавської губернії. Він є автором праць зі статистики, до прикладу, оглядів з питань сільського господарства краю. З 1901 р. почав виходити «Статистический ежегодник Полтавского губернского земства». У часописі висвітлювалися проблеми діяльності земства й життя населення губернії: землеробство, землекористування, продовольче забезпечення тощо. Видання мало два розділи – земський і статистично-економічний. Г. Г. Ротмістров разом із колегами проводив велику роботу по збиранню, впорядкуванню та публікації статистичних даних. Окрім того друкував відповідні матеріали в газеті «Рідний край» (1906 р.), займався громадською діяльністю, був старшиною Українського клубу в Полтаві (1913-1918 рр.), діячем Товариства Українських Поступовців.

20 12 05 stat01