Події

Колекція годинників Полтавського краєзнавчого музею невелика, але має свої «перлинки». Серед них швейцарський кишеньковий годинник фірми «DOXA» 1906-1917 рр. На задній кришці зображено чоловіка та жінку в машині типу кабріолет на лісовій дорозі, зображення обрамлюють стилізовані квіти хризантем. Фірма «DOXA» була заснована у 1889 році у самому серці швейцарського годинникового регіону – Юрській долині. Засновник фірми Жорж Дюкоммен (1868-1936) народився у м. Ле-Локль, Швейцарія, у багатодітній родині. Необхідність допомагати сім’ї змусила його вже з 12-річного віку почати працювати у годинниковій майстерні. Вивчивши всі тонкощі ремесла, у 20 років Жорж відкрив свою ремонтну майстерню, яка згодом перетворилась на велику годинникову компанію.

20 05 19 doxo01

Депортація 18-20 травня 1944 року розпочалась о 3-й годині ранку та стала справжньою трагедією для кримськотатарського народу. Для цього було залучено 32000 співробітників НКВС. Депортованим давалось на збори від кількох хвилин до півгодини. Дозволялось брати з собою особисті речі та провізію в розрахунку до 500 кг на родину, але в реальності вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та продуктів. Більшість майна залишилася і була конфіскована державою.

Протягом двох днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід: до Узбекистану, Казахстану, Таджикистану та на Південний Урал.

20 05 18 tatary01

Продовжуючи рубрику «Цікаве про експонат», сьогодні знайомимо вас із деякими надбаннями з фондової колекції музею.

Мотанка – вузлова лялька виготовлена з натуральних матеріалів шляхом скручування і намотування. Була поширена на всій території України як дитяча іграшка, а також як обрядовий предмет. Лялечку-немовля клали до колиски з дитям, аби вберегти новонародженого від злого ока. Більш дорослі діти бавилися ляльками, які, зазвичай, виготовляли зі старого одягу власноруч, без використання небезпечних їм голок чи ножиць. Тому такі іграшки традиційно не зшивали, а лише зв’язували і скручували. Іще одна неодмінна пересторога – лялька не мала обличчя. На його місці навхрест намотували різнокольорові нитки. В середину іграшки могли замотувати лікарські трави з метою профілактики або лікування хвороби у дітей.

20 05 18 motanka01

День музеїв — свято міжнародне. Його встановлення 1977 року засвідчило особливу гуманітарну значущість музейної справи, благородне покликання її ентузіастів зберігати і примножувати культурну спадщину.

Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського — лише один із трьохсот тисяч світових осередків, де зібрані унікальні свідчення історичного минулого.

Завдяки праці полтавських музейників вітчизняна історія на теренах Полтавщини, багаті національні традиції краю не завмирають — вони продовжують жити, надихати нові покоління наших земляків. Навіть у непрості часи всесвітньої пандемії співробітники Полтавського краєзнавчого, як і їхні колеги у багатьох країнах, працюють над науковим освоєнням надбань національної культури, пропонують полтавцям нові сучасні засоби комунікування, аби донести інформацію про цікаві знахідки, результати історичних та етнографічних розвідок.

Сподіваємося, випробування минеться. Головне — бути разом, рухатися вперед!

Щиро вітаємо колег-музейників із професійним святом, дякуємо за високий професіоналізм і відданість покликанню!

Шануємо наших благодійників, добрих друзів Полтавського краєзнавчого, увесь загал любителів вітчизняної культури й історії і з нетерпінням чекаємо у головному музеї Полтавщини!

З повагою
колектив Полтавського краєзнавчого музею
імені Василя Кричевського

Цікаву маловивчену частину музейної колекції культової металопластики складають вотивні підвіски-таблички до ікон. Вотум від латинського «votives» — присвячений богам, що у свою чергу «votum» — обітниця, бажання. Вотивні предмети приносились у дарунок божеству за обітницею, заради зцілення або виконання будь-якого бажання. Звичай принесення вотивних дарів – пом'якшена форма жертвоприношення. Своїм корінням він сягає прадавніх часів, коли людська свідомість була пов'язана з магічними уявленнями, а потім з язичницькими віруваннями. Багато подібних матеріальних свідоцтв дійшло з часів античності. Велика колекція зцілюючих вотивів, вироблених з глини, демонструється у музеї святилища Асклепія в Епідаврі (Греція). Крім глиняних табличок, відомі вотивні дари Давньої Греції і Риму у вигляді воскових або металевих зображень хворих частин тіла або предметів благань.
Вживання вотумів було поширеним і у культовій практиці як католицької, так і православної церкви в Україні у ХVІІ – ХІХ ст. Спочатку воно розповсюджувалось на середньовічному Заході, а звідти, досить пізно, в ХVІ – ХVІІ ст., прийшло до Польщі та в Україну, де стало відомим на Західних землях, а потім, у ХVІІІ ст., на Лівобережжі.

012

День пам’яті жертв політичних репресій – щорічний національний пам’ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. Великий терор – масштабна кампанія масових репресій громадян, розгорнута в СРСР у 1937 – 1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація. За період Великого терору на території УРСР, за оцінками істориків, засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту відправлено до в’язниць та таборів. Незаконність

20 05 15 tryby00

У контексті національного, культурного та духовного відродження України важливим є дослідження тих сторінок історії, які довгий час або замовчувались або показували події неправдиво. Однією з таких є масові незаконні репресії. За період Великого терору на території УРСР, за оцінками істориків, було засуджено 198918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць та таборів (інші заходи покарання охоплювали менше 1 %, звільнено було тільки 0,3 %). За матеріалами сфабрикованих слідчих справ простежуються понівечені долі багатьох людей, одна з таких розповідає нам про трагічні факти з життя Григорія Олексійовича Коваленка, письменника, журналіста, історика, етнографа, графіка, живописця, громадсько-культурного діяча. Його ім'я серед видатних поборників державної незалежності України − учасників подій Української революції 1917-1921 років, життя і діяльність яких пов'язані із історією Полтавщини.

20 05 17 kovalenko01

18 травня 1951 року у Полтаві народився Валерій Олександрович Трегубов. У 2020 році йому мало б виповнилося 69 років. Дата не кругла. Зазвичай, у суспільстві не прийнято відзначати не круглі дати, частіше за все гарні промови і урочистості готують до ювілеїв. Але люди, особливо ті, хто щедро обдарований Богом і палає життям, не завжди залишаються надовго серед живих. У чергову річницю вони вже не чують щирих слів поваги, не відчувають нелицемірної пошани близьких друзів і далеких знайомих, не отримують гідної оцінки товариства своїм життєвим і професійним надбанням. Така доля не оминула відомого полтавського архітектора Валерія Трегубова. 2012 року він відійшов за вічну межу. Пам’ятаємо його натхнений характер, творчу вдачу, неабияке відчуття власної гідності, незбагнену стійкість перед сильними світу цього. Він завжди був помітним у полтавському архітектурно-науковому суспільстві, його професійну думку цінували, порад потребували, а оцінка Трегубова завжди була справедливою і неупередженою. Валерій Олександрович мав право на власну думку і привілей ніколи її не приховувати. Він здобув цю перевагу ціною своєї пристрасті до архітектури, котра матеріалізувалася у творах, втілилася у наукових відкриттях в теорії архітектури, проявлялися наживо в студентах і послідовниках.

20 05 17 tregubov01

У березні-квітні 1930 р. у приміщенні Харківського оперного театру відбувся показовий судовий процес над членами Спілки визволення України – вигаданої підпільної контрреволюційної організації, що нібито існувала в УСРР з 1926 р. і мала за мету збройним шляхом за підтримки іноземних держав повалити радянську владу в Україні і реставрувати капіталістичний лад у формі Української Народної Республіки.

Ця «судова» акція стала першою репетицією масових репресій проти української інтелігенції. На лаві підсудних опинилося 45 осіб. Зокрема, академік С. Єфремов, колишній прем’єр-міністр УНР В. Чехівський, колишній міністр закордонних справ УНР А. Ніковський, професор Київського інституту народної освіти Й. Гермайзе, колишні діячі Української партії соціалістів-федералістів В. Дурдуківський, В. Ганцов, Л. Старицька-Черняхівська, М. Слабченко. Серед обвинувачених були 2 академіки Всеукраїнської Академії наук, 15 професорів, 1 директор школи, 10 учителів, 3 письменники, 6 колишніх членів Української Центральної Ради, 3 колишні члени уряду УНР та ін.

20 05 17 svu01

День пам'яті жертв політичних репресій — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. Саме в цей день відбувається вшанування пам'яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам'яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства.

Великий терор – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.

20 05 17 koval01