Події

Нещодавно нумізматична колекція музею збагатилася цікавим предметом – 10-гривневою пам’ятною монетою «Самійло Величко», що належить до серії «Герої козацької доби». Аверс прикрашають атрибути діяльності канцеляриста-літописця: каламар та аркуш паперу.

Випуск монети приурочений до 350-річчя від дня народження уславленого козацького літописця Самійла Васильовича Величка (1670 – після 1728) – автора наймонументальнішого твору історико-мемуарної прози, що охоплює події української історії ХVІІ–ХVІІІ ст. та належить до видатних пам’яток козацької історичної думки.

21 01 26 velychko moneta01

26 січня у світі відзначається Міжнародний день митника. Свято було започатковане у 1983 р. і об’єднало працівників митної справи 177 держав світу у справі попередження порушень переміщення різноманітних цінностей через кордони.

Контрабанда культурних цінностей за ступенем суспільної небезпеки посідає одне із перших місць у світі серед усіх видів порушень митного законодавства. Злочинні замахи на культурні цінності приводять до появи «білих плям» в історичній пам’яті суспільства, і, відтак, вивезення культурних цінностей – це замах на національну й економічну безпеку кожної країни.

21 01 26 mytnyca01

Денис Синюк народився у Полтаві, навчався в Полтавській гімназії № 17, у 2012 р. закінчив Полтавський політехнічний коледж. До призову до лав Збройних Сил України був членом Полтавського військово-спортивного клубу «Воїн». Мріяв стати офіцером, навчатися в Одеському інституті сухопутних військ.

Мобілізований до армії в березні 2014 р. Учасник Антитерористичної операції на Сході України. Служив у 95-й аеромобільній бригаді, яка захищала Донецький аеропорт.

21 01 26 synuk01

У 1962 році закінчив середню школу в с. Ковалівка Полтавського р-ну. Щоб отримати стаж для вступу на історико-філологічний факультет, упродовж 1962-1965 років працював на підприємствах Полтави (на робітничих посадах). У 1969 р. закінчив з відзнакою історичний факультет Полтавського педінституту. У студентські роки успішно поєднував навчання з науковою роботою, був ленінським стипендіатом. У 1966 р. посів І місце на конкурсі студентських наукових робіт, брав участь у наукових конференціях. Належав до наукової школи професора А.С. Череваня, яка виросла з наукового студентського гуртка та виховала цілу плеяду відомих істориків. Його науковий потенціал високо оцінив наставник, визначивши ключові риси студента: «…думаючий, прискіпливо шукаючий причини – четвертокурсник історичного факультету Олександр Єрмак. Другий рік я знаю його по роботі в науковому гуртку. Він прислухається до моїх порад, але має й свою зрілу думку».

21 01 24 ermak

25 січня 2021 р. у виставковій залі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського пройшла церемонія нагородження лауреатів обласної премії імені Петра Ротача за 2020 р. До участі в заході запросили лауреатів та номінантів премії, членів журі конкурсу, представників місцевої влади та ЗМІ.

Урочистості розпочалися з показу телефільму журналістки Інни Дідик, присвяченого Петру Ротачу. Авторка окреслила основні віхи життєвої біографії і творчості відомого науковця і письменника, розкрила ідейні основи його громадянської позиції, історію протистояння репресивному режиму Радянської влади.

Про багатогранність дослідницьких інтересів батька пригадав син П. П. Ротача – краєзнавець Олександр Ротач. Літературознавство було провідним напрямом діяльності науковця. Та разом із тим, є у його доробку прозові й поетичні твори, гідні окремої уваги. Тому існує задум підготувати до 100-річчя видатного полтавця (відзначатиметься 2025 р.) повне зібрання його творів.

21 01 25 rotach01

«Полтавський краєзнавчий музей… минуле і сьогодення, традиції і сучасність поєднанні тут. Пливуть віки, але висока духовність, втілена в музейних скарбах, кличе до себе голосом Пам’яті…» Цей піднесений епіграф передує тексту й ілюстраціям, зібраним у буклеті, присвяченому Полтавському краєзнавчому музею імені Василя Кричевського. Видання підготовили й упорядкували співробітники закладу Тетяна Супрун та Катерина Фесик у 2009 році.

Буклет подає короткий нарис з історії музею, розповідає про видатних учених, громадських діячів, митців та меценатів, які брали участь у створенні колекцій, знайомить із перспективними напрямами культурно-просвітницької діяльності, які реалізує нинішнє покоління краєзнавців.

21 01 25 buklet01

 

Вже традиційно до дня народження нашого земляка, літературознавця й письменника Петра Петровича Ротача (відзначається 24 січня) в Полтаві підбивають підсумки творчого конкурсу на здобуття Премії Полтавської обласної ради імені Петра Ротача. Цьогоріч церемонія нагородження лауреатів відбулася у виставковому залі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Друзі закладу – співробітники телеканалу «Центральний» - підготували сюжет про цю подію і люб’язно дозволили розмістити його на сайті музею. Також з цим матеріалом можна ознайомитися на ютуб-каналі телеканалу «Центральний» .

Гаврило Ничипорович Пошивайло (7 квітня 1909 — 24 січня 1991) — один із творців української народної кераміки другої половини XX століття, представник опішнянської школи художньої кераміки. Народився майбутній майстер в Опішні в родині потомствених гончарів, які займалися цією справою щонайменше з XVIII століття.

Основи гончарного ремесла перейняв від батька. Перші вироби - «монетка» і свистунці. Працював гончарем-кустарем, гончарем артілі «Художній керамік» та промартілі «Художній керамік», творчим майстром Опішнянського заводу «Художній керамік», гончарем Опішнянського заводу «Керамік».

21 01 24 poshyvaylo01

У залах Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського експонується виставка «Світло його зорі», присвячена столітньому ювілею Олеся Гончара. Основу її складає епістолярний архів полтавського письменника Олеся Юренка (1912-1990), товариша юності Олеся Терентійовича, його побратима у юнацьких літературних спробах. Серед багаточисленних листів є і лист Павла Григоровича Тичини. Письменники-початківці питали його поради, чекали справедливої критики. Лист від 25 серпня 1940 р. адресований Олесю Юренку, коли той працював у редакції районної газети «Розгорнутим фронтом». Але з впевненістю можна стверджувати, що таке ж листування існувало і між Тичиною та Гончаром.

21 01 23 tychyna01

Павло Григорович Тичина (1891-1967) – поет-символіст світового масштабу; дивний мрійник з очима дитини і розумом філософа; хліборобський Орфей, бард Центральної Ради, ровесник нашого музею, один з 13 дітей у дяка Григорія.

Народився на Чернігівщині, отримав музичне виховання, грав на флейті, гобої, кларнеті, бандурі, піаніно. Навчався в духовній семінарії, Київському комерційному університеті, працював у газетах «Нова рада», «Літературний вісник», самотужки вивчив 20 іноземних мов. Був міністром освіти УРСР (1943-1948), лауреат багатьох премій, в тому числі Шевченківської. Герой Соціалістичної Праці.

21 01 23 2tychena01