Події у музеї

10 грудня 1883 р., день захисту видатним натуралістом В. В. Докучаєвим докторської дисертації, вважається днем народження нової науки — генетичного ґрунтознавства. Науковий ступінь вчений одержав за фундаментальну працю «Російський чорнозем», до якої увійшли відомості про родючі полтавські чорноземи. Десять років поспіль з 2013 р. 5 грудня світова спільнота відзначає Всесвітній день ґрунтів, метою якого є об’єднання людства для захисту головного природного ресурсу планети — ґрунтів, збереженням якого так опікувався В. В. Докучаєв.

23 12 05 dokuchaev01

Так і нині мовлять на Полтавщині про християнські свята на честь Великомучениці Варвари, Преподобного Сави та Миколи Чудотворця, які віднині відзначаємо за новоюліанським календарем 4, 5 та 6 грудня відповідно. У давнину ці три празники називали Миколаєвими святами та пов’язували з ними безліч обрядів, пересторог і народних звичаїв.

Варварин день вважали жіночим святом, коли головною роботою господинь було вишивання. Адже «Свята Варвара золотими нитками Ісусові ризи шила і нас навчила».

23 12 04 varky01

3 грудня 2022 р. виповнилося 300 років від дня народження Григорія Савича Сковороди. Цей рік офіційно був проголошений роком видатного філософа. У нашій країні цей ювілей відзначався на державному рівні. Міністерство культури та інформаційної політики України сприяло тому, що цей день увійшов до переліку ювілейних дат ЮНЕСКО 2022 року.

Наукові співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського протягом минулого року підготували та втілили у життя музейний проєкт «Мандрівний філософ Григорій Сковорода». Інтерактивні заходи цього проєкту проходять і нині для студентської та учнівської молоді.

23 12 03 skovoroda01

Зібрання музейної порцеляни регулярно поповнюється цікавими артефактами, серед яких є й досить незвичні для нашого ока. У 2021 р. з-поміж кількох родинних реліквій завідувачка науково-дослідного відділу археології Ірина Мельникова передала до музею мініатюрну фігурну посудину у стилі «head vase», виконану у вигляді погруддя хлопчика, вбраного у блакитний жакет з мереживним коміром та капелюшок із жовтими помпонами.

23 12 02 restavr

2 грудня 2023 року на етнографічному заході «Бісероплетіння. Техніки» відбулось представлення виконаних силянок учасниць, доплетених та оформлених.

Також пригадали вже засвоєну техніку цегляного стібка і почали створювати брелоки на зимову тематику. Захід провела Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського у рамках проєкту «Етноінтерактив. Музейні уроки». Світлини Влади Герцунь

23 12 02 biser01

Фондова збірка Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилася шістьма оригінальними етюдами Василя Васильовича Кричевського, молодшого сина автора проєкту шедевру архітектури в стилі українського модерну - будинку Полтавського губернського земства, нині - Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Дочка Василя Васильовича, Катерина Кричевська-Росандіч, листувалася з багатьма полтавцями і, особливо, зі своєю одноліткою Надією Бабенко, відомою художницею традиційних рушників і килимів.

23 12 01 pictures01

Баринова-Кулеба В. І. (01.12.1938, хутір Кулебівщина, тепер с. Римарівка Гадяцького р-ну) — живописець, заслужений діяч мистецтв, народний художник України, член-кореспондент Академії Мистецтв України.

Народилася в селянській сім’ї. Дід, баба, багато родичів померли від Голоду 1932–1933. Малювати почала з 3-річного віку. Батько, ветеран Другої світової війни, відвіз дитину на возі до Харкова. Там вона закінчила художне училище і Харківський художній інститут. З 1968 р. працює в Київському художньому інституті, нині має титул «професор».

23 12 01 kuleba01

105 років тому, 1 грудня 1918 року в с. Пелехівщина, тепер Глобинського району на Полтавщині народився Платон Іларіонович Майборода — український композитор, лауреат Шевченківської премії, народний артист СРСР, учасник Другої світової війни.

Походив він із селянської родини, в якій батьки були музично обдаровані, начитані, залюблені в музику. Тож не дивно, що талант Платона Майбороди виявився ще в ранньому віці. Хлопець був активним учасником художньої самодіяльності, самотужки вивчив нотну грамоту, опанував гру на кількох музичних інструментах: мандоліні, домрі, гітарі. Робив спроби самостійно писати музику. Але жорстока реальність перекреслила всі плани. Під час голодомору 1932–1933 років сім’я була змушена переїхати до Запоріжжя. Та від своєї музичної мрії юнак не відмовився.

23 12 01 mayboroda01

Сьогодні полтавці занурилися в «орнаментальні фуги» Василя Кричевського. У Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка відбулися презентація ошатного альбому «Василь Кричевський: орнаментальні композиції» (видавець Олександр Савчук) та відкриття однойменної виставки.

 23 11 30 krychevkiy01

Продовжуємо публікувати результати археологічних досліджень 2013 р. у Полтаві на Івановій (Старополтавській) горі в історичному ареалі нашого міста. Саме звідси, як вважають дослідники, починалася Лтава / Олтава / Плотава / Полтава. Науково-рятівні розкопки проводилися на конкретному будівельному об’єкті (реконструкція ресторану «Іванова гора», сучасна назва — «Лілея») Полтавською археологічною експедицією Науково-дослідного центру «Охоронна археологічна служба України ІА НАН України».

23 11 30 erheo01

Невичерпним джерелом натхнення для вишивки є різноманітні орнаменти: геометричні, рослинні, рослинно-геометризовані. Їхні значення багатогранні. Так, трикутник є символом єдності трьох світів: земного (явного), підземного (невидимого), небесного (духовного). Він здавна асоціюється зі стихією вогню, але також може означати три сили природи — вода, вогонь та повітря. Деякі дослідники вважають сучасною варіацією цієї фігури тризуб.

23 11 29 trykutnyk01