Події

4 листопада в Україні відзначається День залізничника Професія, про яку йдеться, з’явилася у другій половині XIX ст. і має свою цікаву історію. В економічному розвитку наприкінці XIХ – на початку ХХ ст. Полтавщина залишалася аграрним краєм. Та незважаючи на відставання від інших регіонів України щодо промисловості, підприємства тут працювали, хоча і невеликі за потужністю і розмірами. В основному був представлений харчовий сектор.

Позитивно на розвитку краю позначилося залізничне будівництво. Перша колія, що з’єднала Єлисаветград і Кременчук, запрацювала в 1869 р. Далі, в 1870-1871 рр. проклали дорогу через Полтаву до Харкова. Тоді ж ввели в експлуатацію залізничну дільницю Кременчук-Полтава. В наступному нові шляхи з’єднали Полтаву і Харків, Крюків і Кременчук, повітові центри губернії: Ромни, Лохвицю, Лебедин, Костянтиноград. У 90-х рр. ХIХ ст. було введено в дію залізницю Полтава-Київ.

Вийшов друком новий, XV-й, випуск щорічника «Полтавський краєзнавчий музей: Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам'яток: збірник наукових статей».

До підготовки книги долучився колектив наукових співробітників Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, а також знані краєзнавці області. Часопис висвітлює низку тем методологічного, фактологічного, методичного змісту, охоплюючи, передусім, природничу й історичну тематику. Окремі матеріали присвячені результатам археологічних досліджень у Полтавському регіоні. З цікавістю зустрінуть шанувальники народної творчості напрацювання музейних етнографів, у тому числі, матеріали, пов’язані з церковними реліквіями, що зберігаються в музеї. Неодмінною рисою збірника є публікації з музеєзнавства та пам’яткоохоронної діяльності.

20 11 03 zbirnyk01

Бугаєць Анатолій Олександрович (02.11.1940 р., с. Битакове Озеро, Глобинського району – 31.12.2011 р., м. Харків) – науковець, винахідник, кандидат технічних наук, дійсний член Академії технологічних наук України (1992), Української та Міжнародної інженерних академій (2010), Східноукраїнської Академії бізнесу, заслужений машинобудівник України (1994), Герой України (2002).

Народився в селянській родині. У 1948 – 1955 рр. навчався у Жуківській семирічній школі, яку закінчив на відмінно; до 1959 р. навчання продовжив у Крюківському машинобудівному технікумі. Трудову діяльність розпочав електрозварювальником на Харківському електромеханічному заводі. Без відриву від виробництва закінчив факультет енергомашин Харківського політехнічного інституту (1968 р.), механіко-технологічний факультет Українського заочного політехнічного інституту (1971 р.) за фахом інженер-механік.

20 11 02 bugaetc

20 11 01 mazepa

Гетьман Іван Мазепа. Портрет роботи мистця В. Масютина

Якось непомітно минуло для українців 27 червня – день, у який в Україні мала б відзначатися чергова річниця Полтавської битви 1709 року. Але наш політикум, а слідом за ним й інтелігенція чомусь дистанціювалися від цієї події, вельми знакової для нашої історії. Досі не сказали свого вагомого слова на захист її щорічного відзначення і вітчизняні історики, у тому числі і земляки-полтавці.

А даремно, бо подія ця, насправді ідеологічно виграшна, давно мала б бути переоцінена теперішніми вітчизняними науковцями і цілковито заслуговує на щорічне загальнодержавне вшанування. Применшувати її в очах нашого сучасника фактично означає здрібнювати історичне минуле нашої Вітчизни, нівелювати масштаб ідеї української державності початку XVIII ст., до якої гетьман Іван Мазепа, подвижник самостійності нації і меценат культури зріс сам і намагався підняти Україну.

Експозиція відділу археології Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилася новими надходженнями, зокрема, привіскою-сокиркою з Біївців Лубенського району, знайденою під час розвідкових обстежень Полтавською експедицією ДП НДЦ «ОАСУ» Інституту археології НАН України. Це виріб порівняно великого розміру, змодельований під бойову давньоруську сокиру з відтягнутим донизу розширеним лезом, з невеликим округлим уступом збоку, напівкруглим вирізом в основі та подовженим вирізним обухом з мисоподібними виступами і двома парами коротких щекавиць, круглим отвором підруків’я. Бічні площини амулету багато декоровані.

20 10 31 biivci01

Працюючи із джерельною базою та літературним спадком XVII – XVIII ст., часто доводилося помічати особливу рису – захоплення іноземців вірою та освітою українців. Так, протестантський пастор Павло Одерборн, який у II пол. XVI ст. перебував у Великому князівстві Литовському, зазначав: «Русини завжди мають школу при церквах і монастирях, де дітей навчають першим початкам письма, молитвам, апостольським символам». Коли мова заходить про козацьку добу, на думку також спадають і вищі навчальні заклади України. Провідна роль в освітній системі Гетьманщини XVII – XVIII ст. належала Києво-Могилянській академії. У «Літописі» Самійла Величка знаходимо договір Запорізького війська з королем польським Михайлом Вишневецьким, який 1670 р. підтвердив права за Київською академією. Викладачами і вихованцями цього вищого навчального закладу були відомі мислителі, церковні діячі, гетьмани, художники, композитори, історики, літописці. Серед них – і Самійло Величко. Важливу роль у системі освіти відігравали також середні навчальні заклади – колегіуми.

20 10 30 gravura

29 жовтня виповнюється 140 років від дня народження Абрама Федоровича Йоффе – видатного ученого-фізика, талановитого організатора науки, відомого як «батько радянської фізики», академіка, творця наукової школи, що дала багатьох видатних фізиків.
А.Ф. Йоффе народився в м. Ромни Полтавської губернії. У 1902 р. закінчив Петербурзький технологічний інститут і починаючи з 1903 р. був практикантом, а потім асистентом в лабораторії В. Рентгена в Мюнхенському університеті. У 1906 р. почав працювати в Петербурзькому політехнічному інституті. З 1919 р. він професор і декан фізико-механічного факультету інституту. Одночасно вчений працював у Гірничому інституті (1908-1914) та Петроградському університеті (1913-1919).

20 10 29 joffe

28 жовтня – День визволення України від нацистських загарбників. Ця дата пов’язана з кульмінацією ряду наступальних операцій, у ході однієї з яких було взято м. Тернопіль. Виконання цієї операції забезпечувала 60 армія І. Черняхівського, у складі якої діяла 302 дивізія під командуванням нашого земляка, уродженця села Білухівці Карлівського району Миколи Пантелеймоновича Кучеренка. Звільнення Тернополя стало одним із головних завдань на заключному етапі визволення України. Після того як радянські частини повністю розгромили оточений німецький гарнізон Тернополя, 302 дивізія отримала почесне найменування «Тернопільська».

20 10 28 vyzvolenya

Історія створення Полтавського тракторного училища бере початок із літа 1936 р., коли в м. Сизрань (Росія) була сформована школа військових автомобільних техніків. 15 березня 1937 р. її було реорганізовано у Військове автомобільне училище. 24 березня 1938 р. училище переводять до міста Полтави, де з 3 грудня 1939 р. воно отримує назву Полтавське військове автомобільне училище, а з грудня 1940 р. – Полтавське тракторне училище (ПТУ).

На світанку 1941 р. в долю людей, як вихор, увірвалася війна. Ворог стрімко просувався вглиб нашої країни. На окремих ділянках фронту він прорвався до Дніпра. На початку серпня 1941 р. при Полтавському тракторному училищі із його складу і частин гарнізону був створений Зведений полк. Його командування і штаб були укомплектовані за рахунок командного і викладацького складу тракторного училища.

20 10 28 polk01