Події

У розділ нашого сайту «Інформаційно-консультаційний центр з питань музеєзнавства» додано для ознайомлення інформаційні матеріали Українського інституту національної пам'яті привсячені 100-річчю Першого Зимового походу Армії Української Народної Республіки (6 грудня 1919 - 6 травня 1920 рр)

20 05 07 zymoviy pohid

button

 

 

На кладовищі селища Чорнухи Полтавської області існує братська могила, в якій поховано невідому кількість воїнів Південно-Західного фронту, які загинули у другій половині вересня 1941 року в боях з гітлерівськими загарбниками, виходячи з оточення, та воїни, які померли від ран у Чорнухинській районній лікарні. На жаль, відомо лише одне прізвище полеглого – Опришко Микола Васильович – до війни відомий хормейстер, бандурист, керівник капели бандуристів Українського радіо і викладач Київської Державної консерваторії, автор книги: «Школа гри на бандурі».

20 05 07 opryshko

За 3 км на північний схід від села Михайлівка Перша на Котелевщині у полі височіє пам’ятний знак, який є символом людяності і самопожертви виявленими у роки радянсько-німецької війни між українським і грузинським народами.

На цьому місці 14 жовтня 1941 р. здійснив вимушене приземлення літак Іл-2, під управлінням старшого лейтенанта Хіталішвілі Захарія Соломоновича (22.08.1922, с. Аранісі Душетського району Грузинської РСР – 21.10.1986, м. Тбілісі, Грузинської РСР) – Героя Радянського Союзу.

20 05 07 hitashvili01

7–9 травня 1945 р. всі країни світу облетіла довгоочікувана радісна звістка. 7 травня у французькому м. Реймс вище німецьке військове командування підписало Попередній протокол про капітуляцію нацистської Німеччини, в якому зобов’язалося віддати наказ армії і флоту припинити бойові дії 8 травня з 23:01 за центральноєвропейським часом. Цей документ ознаменував час закінчення найкровопролитнішої в історії людства Другої світової війни.

20 04 07 fotovystavka001

7 травня виповнюється 180 років з дня народження всесвітньовідомого композитора Петра Ілліча Чайковського (1840 - 1893), рід якого походить з Полтавського краю. Прадід, Федір Опанасович Чайка,народився у селі Омельник, був сотенним Омельницької козацької сотні Миргородського полку. Дід композитора, Петро Федорович, родом з села Троїцьке, тепер Глобинського району. У 2019 році у селі Омельник Кременчуцького району пройшов Всеукраїнський фестиваль "Чарівна симфонія козацтва", присвячений П. І. Чайковському. Співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського взяли участь у цьому фестивалі, створивши виставку (автор наукової концепції Г.М.Барська). До виставки долучилися й наші колеги з краєзнавчого музею міста Горішні Плавні. Наприкінці фестивалю банери з матеріалами виставки були подаровані Омельницькій об'єднаній територіальній громаді.

20 05 07 chaykovskiy01

Роль макетів визначних пам’яток архітектури, археології чи інших об’єктів, у музейній експозиції надзвичайно важлива. На думку багатьох фахівців, саме макети сприяють атрактивності та музейній комунікації між екскурсантами та музейними експонатами. У залах, де вони розміщені, у відвідувачів значно активізується сприйняття інформації.

Про деякі нові надходження таких предметів, які, щоправда, відтворюють вигляд перлин церковної архітектури краю, знищених у радянську добу, ми вже повідомляли. Сьогодні, у день великомученика й побідоносця Юрія або Георгія (за старогрецькою традицією) – покровителя хліборобів та землеробів, хотілося б розповісти про каплицю, збудовану на місці селянського табору, де відбулася зустріч представників Полтавської губернії із російським імператором Миколою ІІ з нагоди 200-річного ювілею Полтавської битви у 1909 році. На сьогодні вона є унікальним зразком Українського архітектурного стилю (далі – УАС) на вулиці Зіньківській у Полтаві. У 1994 її було передано у користування релігійній громаді церкви св. Юрія Переможця та сестринству св. Ольги УАПЦ. Тому щодо неї інколи вживають іншу назву – каплиця Юрія Переможця.

20 05 06 georgij01

6 травня 2019 року в Україні започатковане відзначення Дня піхоти. Свято встановлене указом президента України від 19 квітня 2019 року з «метою вшанування мужності та героїзму воїнів механізованих, мотопіхотних, гірсько-штурмових військових частин і підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України, виявлених у боротьбі за свободу, незалежність та територіальну цілісність України, а також започаткування сучасних військових традицій».

20 05 06 pihota

Продовжуємо нашу віртуальну екскурсію по парку Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Кожного тижня до квіткового балу, що розпочався навесні на подвір’ї музею, приєднуються все нові і нові види. Їх рясному цвітінню сприяють тепло та дощі. На цьому тижні титул «Міс красуня дендропарку-2020» по праву отримує півонія деревовидна – найошатніша рослина родини Жовтецевих (Фото 001). Природний ареал виду знаходиться у Західному Китаї. На батьківщині вид культивується майже два тисячоліття і вважається національною квіткою, символом знатності та багатства. Зображення півонії є одним із найпопулярніших у китайському традиційному образотворчому мистецтві. В Японії рослину називають квіткою імператора та імператором серед квітів. Квітує чагарник зовсім недовго, але вражає красою та ароматом квітів. Деревовидні півонії на одному місці можуть рости близько 100 років і навіть більше. Так, у Китаї відомі кущі, вік яких сягає майже 500 років!

20 05 07 dendropark5 00

Зараз, під час світової пандемії, саме лікарі та інші медичні працівники в різних країнах світу, у тому числі  Україні, знаходяться на передовій боротьби з коронавірусом. У незручних захисних костюмах, яких не завжди вистачає, складних умовах українські лікарі тривалий час борються зі страшною хворобою. За останніми даними, кожен п'ятий українець, який захворів на коронавірус, - медичний працівник. Ці люди, не шкодуючи власного життя, рятують своїх пацієнтів, заражених COVID - 19 і тих, що мають інші тяжкі захворювання. Вважаємо, що доречно було б згадати видатного попередника сучасних лікарів Миколу Васильовича Скліфосовського (1836 - 1904) - доктора медичних наук, професора, всесвітньовідомого хірурга, життя і діяльність якого пов'язані з Полтавським краєм. У с. Яківці (зараз межа Полтави), де мешкав певний час видатний лікар, він і помер; там же й похований. На мармуровій плиті латиною й російською зроблено напис: " Светя другим, сгораю сам". Ці слова можна вважати девізом  всього життя М.В.Скліфосовського, а також багатьох лікарів сучасності.

Пропонуємо переглянути відеосюжет, створений до 125-річчя Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, в 2016 році, присвячений Миколі Васильовичу Скліфосовському. Автор та режисер фільму Л. Нестуля, оператор М. Янко, науковий консультант Г. Барська.