Події у музеї

Пізнавальні заходи у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського тривають!

Сьогодні, 15 листопада, науковиця закладу Катерина Штепа провела етнографічний захід «Народна символіка в оздобленні будинку Полтавського губернського земства» для учнів 3 класу гімназії № 17.

Діти із задоволенням ознайомилися з мистецтвом та особливостями побуту рідного краю, які зафіксовані в архітектурі Будинку губернського земства.

23 11 15 symvolika01

Влітку цього року співробітниками Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Іриною Курницькою та Олександром Ткаченком було проведено обстеження археологічних пам’яток Горішньоплавнівської  міської об’єднаної територіальної громади Кременчуцького району Полтавської області. В ході моніторингових обстежень курганного могильника епохи енеоліту на території Григоро – Бригадирівського старостату знайдено нову кам’яну пам’ятку – стелу і перевезено її до музею.
А сьогодні, під час практичних занять зі студентами 2-го та 4-го курсів факультету історії та географії ПНПУ ім. В. Г. Короленка, стелу встановили у скансені музею, до чого доклали руки і самі майбутні історики та археологи.
P.S. А як бонус – екскурсія від директора музею Олександра Супруненка.

23 11 15 eneolit01

Згідно плану реекспозиції і ремонтно-реставраційних робіт Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського 15 листопада 2023 року відбулося чергове засідання Вченої Ради.
До розгляду були представлені та затверджені питання художнього вирішення й оформлення виставкої зали музею, тематико-експозиційного плану й уточнень дизайну експозиції «Сторінки історії музею», про що доповіла завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу виставкової роботи Марина Кондратенко та дизайнер Тарас Руденко. На зібранні обговорена і затверджена до друку брошура із серії «Музейна корчма» «Традиційні полтавські страви. Пиріжки. Млинці», яку презентувала одна із авторок, завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу етнографії музею Марія Пісцова.

23 11 15 eksposition01

13 листопада (за старим стилем) 1848 р. в с. Єрки Миргородського повіту Полтавської губернії в сімʼї сільського священника Андрія Феодосійовича Зубковського народився син Іван — майбутній відомий лікар, громадський діяч та засновник курорту «Миргород».

Дитячі та юнацькі роки Іван Андрійович провів у Миргороді. У 1859 р. він навчався у Миргородському повітовому училищі. З дитячих років і на все життя Зубковський повʼязний дружбою із Овксентієм Богаєвським та Афанасієм Рудченком. За настоянням батька Іван вступає до Лубенського духовного училища (1863–1864 рр.), потім Полтавської духовної семінарії. Проте юнак розуміє, що духовна стезя не для нього. Тому у 1871 р. вступив на медичний факультет Київського університету, де вже навчався його товариш О. Богаєвський.

23 11 13 zubkovskiy01

Нещодавно колекція Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилася надзвичайно рідкісним та цікавим експонатом. Це рештки енеолітичної гробниці-цисти і деталі кромлеху, вірогідно, 2-ї пол. IV тис. до н. е. Вони виявлені 2008 р. на мису надзаплавної тераси правого берега р. Сухого Кобелячка в ході розвідок Полтавської експедиції Інституту археології НАН України (керівник к.і.н. О. Б. Супруненко) на місці зруйнованого садибним будівництвом кургану доби енеоліту.

23 11 12 petrashivka01

Для України (тоді — Української Народної Республіки) війна закінчилася ще 27 січня (9 лютого) 1918 року підписанням Брест-Литовського мирного договору — мирної угоди між УНР з одного боку та Німецькою, Австро-Угорською, Османською імперіями та Болгарським царством з іншого. Це був фактично перший документ про завершення воєнних дій, підписаний за наслідками Першої світової війни.

Але бої на території Європи продовжувалися. Із кінця березня до початку червня німці провели на заході три наступальні операції. У них були деякі переваги, та бракувало адекватної оцінки противника. Німецькі резерви було вичерпано. На фронт із Німецької імперії гнали навіть підлітків. Зневірені в усьому солдати погано слухались командирів. Блокада з моря змушувала страждати не лише німецьких солдатів, що не мали харчів і набоїв, а також їхні сім’ї на батьківщині. Дух німців помітно спав. Німецький наступ захлинувся в крові.

23 11 11 1war

23 11 11 biser01

11 листопада 2023 року на етнографічному заході «Бісероплетіння. Техніки» продовжували говорити про ажурні жіночі шийні прикраси – силянки, а також сучасні варіанти, виконані сітчастим ажурним плетінням. Завершували та оформлювали готові роботи. Захід провела Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського у рамках проєкту "Етноінтерактив. Музейні уроки".
Світлини Влади Герцунь

Льох який зберігся у колишньому маєтку Павла Івановича Гребьонкіна (Гребінки), батька відомого письменника Є. П. Гребінки, залишається єдиною збереженою будівлею маєтку Гребінок, знаходиться на східній околиці села Мар’янівка Гребінківської територіальної громади Лубенського району Полтавської області. Хутір Убіжище заснував П. І. Гребьонкін близько 1824 р. як свій власний маєток, де він мешкав із дружиною та молодшими дітьми. А сусідній маєток у Глибокому Яру віддав дітям. Навколо маєтку було насаджено невеликий парк, що частково зберігся до нашого часу у здичавілому стані.

23 11 10 grebinka02

У цей день дякуємо та шануймо людей, які плекають, підносять та поширюють нашу самобутню культуру. Завдяки вам культура підтримує та об’єднує українців протягом віків. Дякуємо, що не припиняєте своєї неоціненно важливої праці, не дивлячись на всі складнощі, що випадають на долю нашої Неньки.
Бажаємо вам розвитку, досягнення бажаних результатів та визнання у улюбленій справі! Нехай творча наснага, професійний успіх і любов до своєї роботи ніколи не покидають вас.

23 11 09 maystry


23 11 07 ogloblinОглоблін Дмитро Олексійович (08.11.1893, м. Борисоглєбськ Тамбовської губернії, нині Воронезька обл. – 6.02.1942.1942, м. Ленінград) – український ентомолог, брат Олександра Оглобліна — аргентинського та українського вченого-ентомолога, PhD з зоології. Життя та діяльність родини Оглобліних пов’язані з Полтавщиною. Батько вчених, Олексій Олексійович, в кінці 80-х років ХІХ ст. працював у Кременчуці, згодом у Полтаві управляючим відділенням Державного банку.