Події

З 2010 року екологічний календар поповнився ще однією датою. Відтоді 20 березня – Всесвітній день горобця. Запровадити його запропонували спільно індійські і французькі орнітологи за підтримки багатьох національних та міжнародних організацій.

Ці маленькі, сіро-коричневі, непоказні пташки чи не найкраще за всіх прижилися поруч із людиною. Так прижилися, що в дикій природі горобці вже майже не гніздяться. В Україні і, зокрема, на Полтавщині, зустрічаються два види горобців – польовий і хатній.

Хатній горобець має сіру маківку, світло-сірі щоки, велику чорну пляму на горлі і грудях. Самки і молоді птахи з темними ряботинами. Польовий горобець відрізняється коричневою, а не сірою шапочкою, чорною плямкою на щоках і двома білими смужками на крилах. У польових горобців самці і самочки забарвлені однаково.

21 03 19 gorobetc01

17 березня 2021 р. у залі № 22 Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського пройшло засідання Координаційної ради з питань розвитку туризму та курортів при Полтавській обласній державній адміністрації. У зібранні взяли участь представники влади, громадських організацій та бізнесових структур зазначеного спрямування, відомі в області працівники екскурсійно-туристичної сфери, журналісти місцевих ЗМІ.

Приміщення Полтавського краєзнавчого музею було обрано невипадково. Адже саме цей заклад упродовж багатьох десятиліть тримає першість у дослідженні та освоєнні усього загалу культурно-історичної спадщини області і регіону. Ця думка прозвучала у вступному слові заступника голови Полтавської облдержадміністрації Катерини Рижеченко. Вона подякувала директору музею, заслуженому працівнику культури України, кандидату історичних наук Олександру Супруненку за участь в підготовці заходу, підкреслила зв'язок нинішньої зустрічі з напрацюваннями попередніх поколінь краєзнавців.

21 03 17 rada01

Вадим Щербаківський (1876-1957) – археолог, мистецтвознавець, етнолог, дійсний член Чеської Академії наук, Міжнародного антропологічного інституту у Франції, Словацького наукового товариства імені Шевченка у Львові, Української вільної Академії наук, кавалер сербського ордена Святого Сави, автор близько ста наукових праць, мистецьких видань, власник унікальної фото й негатеки творів українського мистецтва, музейний діяч та колекціонер.

Творча доля вченого тісно пов’язана з Полтавським краєзнавчим музеєм: 1912 рік поклав початок новому етапові життя й діяльності

21 03 15 sherbakiwsliy

17 березня 2021 р. старшим науковим співробітником відділу природи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Оленою Халимон проведена віртуальна ботанічна мандрівка «Зеленим гаєм Лесі Українки», присвячена не лише ювілею письменниці, а й Міжнародному дню лісів. На масовий захід, який відбувся у Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І.П.Котляревського, завітали студенти І курсу Полтавського державного аграрного університету.

Природа рідного краю була одним із чинників формування таланту Лесі Українки. В її творах згадуються понад 100 видів рослин, у тому числі майже 40 дерев. Це й аборигенні види з різних регіонів України: Волині, Полтавщини, Карпат, Криму, а також предстваники субтропічної та середземноморської флори.

Рядки з поезії Лесі Українки про дерева у виконанні студентів, майбутніх агрономів, вдало доповнювала розповідь Олени Халимон про особливості біології даних видів, декоративні форми, сорти, виведені селекціонерами та названі на честь знаної українки і героїв її творів.

21 03 17 zelenym gaem01

16 березня 2021 р. у Полтавській обласній науковій універсальній бібліотеці ім. І.П. Котляревського відбувся спільний захід з працівниками Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, присвячений події виняткової ваги – виявленню автографа Василя Кривинюка, племінника Лесі Українки. Хоча, зважаючи на ювілейні роковини видатної поетеси, це видається закономірним. Захід пройшов під назвою «Експрес-виставка однієї книги «Невідомий автограф»: до 150-річчя від дня народження Лесі Українки».

21 03 16 avtograf01

У 2020 р. побачило світ нове видання «Літопису» Самійла Величка. Видання вийшло до 300-річчя створення цієї непересічної писемної пам’ятки української історичної думки, створеної на Полтавщині на початку XVIII ст. До роботи над дослідженням «Літопису» та його підготовкою до видання долучилися російські та українські науковці, серед яких Т. Г. Таїрова-Яковлєва (доктор історичних наук, професорка Санкт-Петербурзького університету, Російська Федерація), А. В. Багро (кандидат історичних наук, м. Санкт-Петербург, Російська Федерація), С. О. Багро (кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного заповідника «Софія Київська»), В. А. Смолій (академік НАН України, директор Інституту історії України), А. М. Бовгиря (кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Відділу української історіографії Інституту історії України), Г. В. Боряк (член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, заступник директора з наукової роботи Інституту історії України), Л. А. Гнатенко (доктор історичних наук, старший науковий співробітник Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського) та ін.

Результатом багаторічної праці великого колективу науковців стало ґрунтовне дослідження «Літопису». Вперше з часу його відкриття видано повний текст цієї унікальної писемної пам’ятки. Нове видання ґрунтується на оригіналі рукопису С. Величка, що зберігається у Російській національній бібліотеці (м. Санкт-Петербург), та його київській копії другої половини XVIII ст. із зібрання М. Й. Судієнка.

21 03 16 velychko01

Незабаром Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського відзначатиме ювілей – 130-річчя з часу заснування. До пам’ятної дати разом із другом музею, полтавським фотомайстром Володимиром Коротковим ми підготували фотогалерею «Музей − яким його бачиш ти». Щомісяця відвідувачі сайту можуть знайомитися з роботами Володимира Сергійовича, присвяченими музею. А це і репортажні знімки, і поетичні замальовки, і фіксація окремих деталей архітектурного обличчя нашого закладу у різні пори року.

На думку Володимира Короткова, своєю зображувальною мовою фотографії не лише привертають увагу до пам’яток історії та культури, запрошують помилуватися ними, але й змушують замислитися над тим, яку безцінну спадщину передали нам предки, спонукають до збереження і вивчення надбань минулого.

21 03 15 korotkov01

Відколи 2014 року на Сході України почалася антитерористична операція, серед тих, хто першими вирушили у зону війни були і добровольці українських батальйонів «Азов», «Полтава», «Айдар», «Дніпро - 1», «Донбас», «Січ». Загалом, було створено тридцять два добровольчих військових формування. У лавах добробатів воювали і полтавці. Вашій увазі пропонуємо добірку світлин, на яких наші земляки у складі батальйонів спеціального призначення готуються до виконання бойових завдань.

21 03 14 dobrovolci01

13 березня 2021 р. у залі № 22 Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського в рамках патріотично-партнерського проекту «Доброволець» відбувся показ фільмів до Дня українського добровольця.

Герої відеоматеріалів – військові, які є вихідцями з Полтавщини. Це – продовження започаткованої 2017 р. розповіді про борців за незалежність і територіальну цілісність України. В інтерв’ю з людьми різних професій, віку, військових звань розкрито їхнє прагнення відстояти незалежність Батьківщини. На зустрічі в музеї у присутніх була можливість особисто поспілкуватися з Юліаном Матвійчуком, Андрієм Хижняком, Тетяною Яловою, Тарасом Лелюхом, Юрієм Дмитренком, Віталієм Діденком.

Гості почули невигадані історії про долі земляків, яких у час випробувань об’єднала відданість Україні.

21 03 13 film02

До бібліотеки Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського надійшло унікальне науково-популярне видання – книга Стефана Таранушенка «Знищенні шедеври української дерев’яної сакральної архітектури». Упорядкував її харківський видавець Олександр Савчук за підтримки Українського культурного фонду.

Читач познайомиться з розвідками відомого історика архітектури, збирача старожитностей, здійсненими у 1920-30 рр. ХХ ст. Тоді з групою однодумців йому вдалося обміряти й за фотографувати деякі зразки дерев’яного церковного зодчества Лівобережної України та Слобожанщини. Невдовзі вони були знищенні. Видання презентує матеріали по п’яти церквах: обміри, креслення, фото. Серед них покровська церква збудована у Зінькові 1759 р.

21 03 13 kniga01