Події

Продовжуючи рубрику «Цікаве про експонат», сьогодні знайомимо вас із ще одним експонатом з фондової колекції музею. Двері з рамою (Др 15) є одним з небагатьох дерев’яних предметів, які збереглися з моменту відкриття будинку Полтавського губернського земства 1908 року. Вони мають висоту 185 см. і ширину 93 см. Тримають двері дві фігурні металеві завіси, які слугують їм і своєрідною прикрасою. Як відомо, автор будівлі, архітектор Василь Кричевський, широко застосовував у оформленні інтер’єру споруди народну символіку, зокрема, «дерева життя». Саме цей мотив – квітуча рослина, що проростає з вазона-глечика, прикрашає центральну частину дверей. А вище зображені дві великі розети – «сонце-квітки», які є прадавнім солярним символом. Виконаний орнамент традиційно поширеним на Полтавщині тригранно-виїмчастим різьбленням невідомим автором. 1943 року будівлю Полтавського краєзнавчого музею було спалено відступаючими нацистськими військами. Серед предметів, що пережили пожежу, є і ці двері. У наш час вони експонуються у розділі "Житло" етнографічної експозиції.

20 05 25 dveri01

Серед зразків холодної зброї в колекційній збірці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського є чимало унікальних. Серед них – кинджал «кваддара», Закавказзя, ХІХ – поч. ХХ ст..

Кинджал добре збережений, помітні лише незначні сліди корозії. Низка характерних ознак дозволяє віднести даний зразок холодної зброї саме до Закавказької територіальної групи. «Кваддара» або «кадара» – особливий різновид закавказької зброї. Своєю появою зобов’язана розвитку озброєння перської піхоти. При відсутності багнетів піхота повинна була мати відносно короткі шаблі для рукопашного бою. В кінці XVII ст. цю роль виконували короткі шаблі, у середині ХІХ ст. відбувся перехід на довгі кинджали. Подібна зброя могла наносити потужні удари своїм важким клинком.

20 05 25 kadara01

Щорічно 24 травня всі слов’янські країни вшановують пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. В Україні це свято було встановлено, відповідно до Указа Президента України від 17 вересня 2004 р. За різними історичними джерелами видатні візантійські просвітителі Кирило і Мефодій дали поштовх для розвитку східнослов’янської писемності, упорядкували словʼянську абетку, заклавши основу для подальшого удосконалення кирилиці, якою як національним алфавітом сьогодні користуються понад 250 млн. людей. Слов’янська писемність була створена в IX ст. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» за ім’ям візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, отримав імʼя Кирило. Допомагав йому в цій важливій справі старший брат Мефодій. Кирило уклав слов’янську абетку, використовуючи грецьку, змінивши її так, щоб передати слов’янські звуки. Були створені два алфавіти – глаголиця і кирилиця.

20 05 24 reims01

Ми продовжуємо наше віртуальне знайомство з квітковим балом, що триває у парку Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Одні рослини вже відквітували, але їм на зміну прийшли інші. Цього тижня милують око різнобарв’ям квітів сортові іриси. Ці рослини отримали свою назву від імені богині веселки – Іриди. Всі кольори спектра виграють на пелюстках їх квіток. Вчені підрахували, що з 1424 відтінків барв живої природи, 300 – даровано ірисам! Нещодавно розкрив свої духмяні квіти садовий жасмин тонколистий. Порожнисті стебла чагарника здавна використовували для виготовлення чубуків курильних трубок, тому за рослиною закріпилася назва "чубушник". Білими квітами вкрилася немов серпанком таволга Вангутта, невипадково у народі цей кущ називають «нареченою»

20 05 24 dendropark00

Продовжуємо публікацію матеріалів уніфікованих паспортів експонатів документально-речового фонду В. О. Трегубова.
На початку ХІХ століття Полтава перетворювалася у губернське місто. ЇЇ реконструкція за класицистичними містобудівними канонами вимагала і нового формату в цивільній забудові. Потрібно було будувати багато мурованих громадських і житлових будинків, котрих на той час критично не вистачало у новоствореному губернському центрі. Значні інвестиції спрямували саме на цивільне будівництво. Православних храмів, зведених за часи Гетьманщини, за кількістю та місцями розташування цілком вистачало для задоволення релігійних потреб містян.

20 05 23 tregubov01

Продовжуємо віртуальну екскурсію по виставці " З вірою в серці..." Сьогодні знайомимо зі ще одним цікавим експонатом виставки - металевою єлейницею 17 століття. Цей раритет був переданий до Природничо - історичного музею Полтавського губернського земства в 1915 році у складі інших цінних речей із зібрання Полтавського єпархіального давньосховища. Єлей - церковнослав'янська назва оливкової, а пізніше - будь-якої рослинної олії. Використовувався ще в стародавні часи ізраїльтянами в Скинії, а потім - у Єрусалимському храмі. Часто олію змішували з вином або ароматичними речовинами. Використовували в їжу та як засіб догляду за шкірою.

20 05 23 eleynica

У росяні вінки заплетені суцвіття
До ніг тобі, титане, кладемо.
Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття
Тебе своїм сучасником звемо.
                                         В. Симоненко

22 травня виповнюється 159 років із дня перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі в Каневі.

18 травня 1861 року з нагоди перевезення тіла поета в Україну членами полтавської «Громади» був посаджений дуб пам’яті Тараса Шевченка. Відомий під назвами Тарасів дуб, Шевченків дуб. Дерево стало першим в Україні «живим» пам’ятником Кобзарю.

Підготувала Олена Шиян, науковий співробітник ПКМВМ.

Сумна звістка затьмарила світлі весняні дні. 21 травня 2020 року цей світ покинула прекрасна та надзвичайно талановита людина – завідувач Харківської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України, художник-реставратор станкового олійного живопису першої кваліфікаційної категорії ЄРЬОМЕНКО ТАМАРА ІВАНІВНА (03.06.1960 – 21.05.2020).
Висловлюємо найщиріші співчуття родині, друзям та колегам у зв’язку із цією страшною втратою. Роки плідної співпраці й неповторного теплого спілкування назавжди залишаться з нами, а експонати, відновлені руками майстрині стануть вічним вшануванням її таланту у стінах Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Пишаємось, що були знайомі з такою Людиною! Вічна пам'ять!

20 05 22 yereneko

20 05 22 kropivnitsliy

10 (22) травня виповнюється 180 років з дня народження одному з корифеїв українського театру, письменнику, драматургу, театральному режисеру, актору, публіцисту, громадському діячу Марку Лукичу Кропивницькому (1840 - 1910). Він створив реалістичну школу українського сценічного мистецтва, його справедливо вважають батьком українського театру. М. Л. Кропивницький пов'язаний і з Полтавщиною. Перші кроки, можна сказати, український театр розпочав восени 1881 року у місті Кременчук, де в складі трупи Г. Ашкаренка режисером та актором працював М. Кропивницький. Він згуртував навколо себе однодумців, разом з якими ставив на сцені українські п'єси. І першим таким твором стала "Наталка Полтавка"  І.П.Котляревського. Гастролі у Кременчуці тривали місяць. У тому ж році взимку актори  ненадовго приїздили до Полтави трохи згодом - знову до Кременчука.

Культ святого Миколи прийшов на українські землі разом із християнської вірою у другій половині ХІ сторіччя. В українських церквах цей святий вшановується через свою добродійну любов і щире милосердя. Важливим для українських християн була віра у заступництво святого Миколи перед небезпекою, що виходила із степів Дикого Поля.
Історія полтавської Миколаївської церкви сягає у глибину догубернських часів.
На південному схилі гори Мазурівки, що з 1640-х років перебував у межах Полтавської фортеці, спорудили першу дерев’яну Миколаївську церкву. Вона відома з 1669 року, стояла на плато Миколаївської гірки, була чотирикутною у плані, невеликою за розмірами. Знаходилася поблизу в’їзної брами та дозорної башти у безпосередній близькості до Мазурівського бастіону.

20 05 22 sv mykol01