Події у музеї

23 10 13 book

Ділимося з вами чудовою новиною: колишній науковий співробітник музею, кандидат історичних наук, доцент Ігор Гавриленко передав нашому музею понад 100 книг. Художні твори письменників-уродженців Полтавщини, енциклопедичні збірники та наукові видання з різних галузей знань, у тому числі цінні археологічні та історичні дослідження та публікації, тепер отримають нове життя у науковій бібліотеці та фондах Полтавського краєзнавчого музею ім. В. Г. Кричевського.
Складаємо щиру вдячність досліднику й доброму другу музею.
Дякуємо, пане Ігоре!

Стародавній Єгипет мав великий вплив на розвиток світової культури. На берегах Нілу, в країні величних пірамід, були закладені основи багатьох наук, написані видатні літературні твори, створені неперевершені пам’ятки монументального та образотворчого мистецтва, які й зараз дивують та захоплюють нас навіть через тисячі років.

Твори давньоєгипетського мистецтва та художнього ремесла зустрічаються у великій кількості на значній території від Піренеїв до гір Тянь-Шаню. Їх брали за зразок, їм наслідували. В значній мірі поширенню давньоєгипетських пам’яток слід завдячувати невтомним мандрівникам, купцям, ученим, увагу яких здавна привертав до себе Єгипет і його старожитності. Придбані ними матеріали нерідко осідали в багатьох музейних та приватних колекціях.

23 10 12 arheo

Сьогодні виповнюється 10 років із дати офіційного відкриття зеленої перлини Полтавщини − Хорольського ботанічного саду. 
Заповідний об’єкт створено згідно з Указом Президента України від 11.12.2009 р. № 1041. Офіційне відкриття Хорольського ботанічного саду відбулося 11 жовтня 2013 року. Уже 10 років колектив установи займається вивченням, інтродукцією та акліматизацією рослин, проводить активну наукову, навчальну та освітню роботу. Очолює ботанічний сад кандидат біологічних наук, високопрофесійний фахівець, добрий друг нашого Музею Володимир Васильович Красовський.

23 10 11 horol

11 жовтня у дворі Музею наукові співробітники провели етнографічний інтерактивний захід "Козацький гарт" для учнів 5-го класу Наукового ліцею 3. Учасники  дізнавалися про козацькі звичаї, побут, традиційний одяг та харчування, а також вправлятися в активностях, випробовували свої сили та вміння,  компонуючи тематичні прислів'я, "готуючи" святкові страви, "поповнюючи" харчові запаси. У практичній частині діти малювали на склі народну картину "Козак Мамай", яка кожному залишилась на згадку про легендарний образ невмирущого козацького духу.23 10 11 kozaks01

Сьогодні, 10 жовтня, директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олександр Борисович Супруненко провів лекцію для студентів 1-2 курсів Факультету історії та географії ПНПУ ім. В. Г. Короленка. Інформативна розповідь стосувалася літописної Лтави та контекстів вивчення найраніших етапів розвитку поселення, городища та "граду" IX—XIV ст. Факти з історії виникнення й розвитку міста й цікаві історії з академічного й польового життя вченого-археолога добре послужаться юним дослідникам і дослідницям. Також усі присутні оглянули археологічну виставку у флігелі, про яку ми писали раніше. Щиро дякуємо Полтавському національному педагогічному університету ім. В. Г. Короленка та Оксані Валентинівні Коваленко за співорганізацію цього й подібних заходів! До нових співпраць!

23 10 10 suprunenko01

У кінці ХІХ – на початку ХХ століть поштові листівки швидко завоювали прихильність публіки, оскільки були доступними та зручними у використанні. Поштівки видавали великими тиражами, щоб усі охочі мали змогу подарувати їх рідним та близьким, зберігати в пам’ятних альбомах, колекціонувати, передавати у спадок. Багатотисячні наклади розліталися світом, поширюючи надруковані сюжети, популяризуючи їх серед населення. Та часом така всенародна любов грала проти митця…

23 10 10 pymonenko

23 10 02 arh

У перший понеділок жовтня архітектори всього світу відзначають своє професійне свято, яке було засновано Міжнародним союзом архітекторів у 1985 році. 

Професія архітектора є однією з найдавніших. У перекладі з давньогрецької «архітектор» означає «головний будівельник». Архітектори – це митці, що створюють красу від початку і до кінця. Саме в архітектуру можна закохатись всім серцем та душею. Роздивлятись її, надихатись нею.

 

Щороку у другу неділю жовтня в Україні відзначають День художника. Традиція його святкування була започаткована у 1998 році з ініціативи Національної спілки художників України. Відтоді в цей день ми вітаємо усіх майстрів пензля, що долучилися до розвитку українського образотворчого мистецтва та дякуємо усім художникам, що зберегли та поширили у світ українську самобутню художню творчість. Окремо, колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, хоче привітати наших багаторічних партнерів Полтавську обласну організацію Національної спілки художників України.
Тож вітаємо усіх художників з професійним святом та бажаємо їм творчої наснаги для нових здобутків та звершень в подальшому розвитку українського живопису.

23 10 08 picher

Завдяки людській небайдужості напередодні Покрови Пресвятої Богородиці фонди Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилися чудовим артефактом. Мешканка с. Терентіївки Полтавського району, Нечай Ганна, передала до колекції закладу дукач, знайдений нею на власному подвір’ї, неподалік річки Свинківка.

23 10 07 dukach

6 жовтня 2023 р. на подвір’ї Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбулася презентація проєкту «ViRтуальність забутих предків: імерсивний світ шаманського поховання бронзової доби», що був втілений у життя Центром охорони та дослідження пам’яток археології (далі ЦОДПА).
У 2007 р. під час археологічних досліджень в м. Гребінці Полтавської області було виявлено унікальне, незвичне і багате поховання. Саме там знайдено чимало рідкісних артефактів ритуального призначення, серед яких: ліпний опуклобокий горщик з відігнутим вінцем, тулуб якого прикрашений 14 рядами горизонтальних ліній, що нанесені відбитками перевитої мотузки; ритуальна посудина з білої каолінової глини; бронзове шильце; крем’яна скребачка; кістяні намистини й підвіски. Усе це дозволило атрибутувати цю особу як шаманку.

23 10 07 vr01

Осінь щедра плодами. Сьогодні про калину, її роль в українській культурі (побуті, харчуванні, звичаях, народному мистецтві) спілкувалися з юними мешканцями міста впродовж етнографічного заходу "Червона калина" у дитячій бібліотеці-філії 9. У практичній частині учасники зліпили брелоки з полімерної глини. Заняття провела Марія Пісцова, завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу етнографії, у рамках спільного проекту " Етноінтерактив. Музейні уроки". Світлини Надії Жадан.

23 10 07 kalyna01