Події

Україна – аграрна держава, багата на родючі чорноземи. Тому для українців в усі часи земельне питання було одним із найважливіших. Актуальним воно є і сьогодні, коли в Україні розпочинається реалізація земельної реформи. Але щоб її успішно здійснити, обов’язково слід урахувати історичний досвід минулого. Пропонуємо вашій увазі архівні документи про полтавських селян-хліборобів Кузьму Баранника та Петра Ромашка, репресованих у 30-х рр. ХХ ст., що були виявлені співробітниками музею в архіві управління СБУ у Полтавській області. Ці документи яскраво висвітлюють трагічні події минулого століття, коли знищувалась «хліборобська Атлантида», і будуть представлені в новій музейній експозиції «Полтавщина в 30-х рр. ХХ ст. Голодомор-геноцид 1932-1933 рр. Політичні репресії на Полтавщині».

20 04 17 represovani01

Великдень завжди мав особливий статус серед інших свят. У ХІХ ст. – на поч. ХХ ст. на гостину прибували не з квітами, а з листівкою, яка могла коштувати від 3 до 10 копійок. Цей знак душевних проявів вклеювали на довгу пам’ять до альбомів, згодом не раз переглядаючи та згадуючи родичів і близьких. У музейній колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поштових карток із великодніми привітаннями небагато, однак вони надзвичайно цікаві та різноманітні.

20 04 17 sulyma velykdeni01

Відеосюжет про глиняні форми для випікання пасок з колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.

Сюжет про колекцію писанок, які зберігаються у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. Розповідається про значення кольорів і орнаментів цього мініатюрного декоративного твору, символу Великодня.

1. У якому році був заснований Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського?

2. У якому архітектурному стилі побудована будівля музею?

3. З чиєї ініціативи був заснований музей?

4. Яка була першопочаткова назва краєзнавчого музею?

20 04 16 vikorina01

Продовжуємо віртуальну екскурсію по виставці «З вірою в серці...» Саме сьогодні, в останній день Песаху (з вечора 8 до вечора 16 квітня), розповімо про юдейські реліквії – менору й ханукію. Ці предмети початку 20 ст. з фондової колекції музею та кінця 20 ст., передані БО «Полтавський єврейський фонд Хесед Нефеш», експонуються на виставці.

20 04 16 z viriyo01

 

Наближається одне з найголовніших православних свят – Великдень.
Все більша кількість людей цікавляться традиціями, пов'язаними з його підготовкою та святкуванням.
Святу Великодня передує Великий піст, а найсуворішим і багатим на традиції є останній тиждень цього посту – Страсний, що присвячений підготовці святкування. Господарі мали вичистити все від зимового бруду і сміття. Кожен день Страсного тижня має своє особливе значення і був призначений для певних справ.

 20 04 15 strasty

У колекційному зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зберігаються чудові зразки антикварної вогнепальної і холодної зброї ХVІІІ – ХІХ ст. Значною мірою вона має «кочубеївське» походження, тобто у свій час належала відомому старовинному козацькому роду Кочубеїв, що отримав рангові землеволодіння на Полтавщині ще у ХVІІ ст. та славився вишуканими предметами оздоблення палацу у Диканьці. Він налічував близько 100 кімнат, «був буквально набитий в окремих кімнатах (кілька віталень, кабінет князя, буфетні приміщення, канцелярія) картинами,… старовинною бронзою,… гобеленами, цінним фарфором, фаянсом, старовинною зброєю…». У 1919 р., розуміючи небезпеку знищення цих цінностей під час визвольних змагань, музейники В. Ф. Ніколаєв та його помічник М. Я. Рудинський вивезли частину «скарбів нації» до музею.

20 04 08 zbroya kochubeiv01

Утвердження радянської влади на початках 20-х рр. ХХ ст. супроводжувалося активним атеїстичним наступом: характерним було закриття храмів, вилучення мистецьких цінностей і культового майна. Релігійні пам’ятки часто ставали жертвою безглуздого руйнування та нищення, або, у кращому разі, їх намагалися використати для антирелігійної пропаганди. Церковні цінності на початку 1920-х рр. передавалися до музейних фондів, а музейні установи розглядалися більшовиками як інструменти ідеологічного впливу на маси, знаряддя пропаганди політики радянського режиму та потрапляли під тотальний контроль більшовицьких каральних органів.

20 04 04 museum01

Ми продовжуємо віртуальне знайомство з експозицією під відкритим небом Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Про головну новину нашого дендропарку вже розповідалось у стрічці подій: вперше зацвіла сортова магнолія Суланжа>׳Біла вишукана׳. Цього моменту довелось чекати аж три роки, та воно було того варте! І хоча квіток лише дві, ми ретельно слідкували за їх розкриттям. Фотолітопис «новонародженої» красуні веде наша садівник Олена Науменко, яка доглядає за рослинами парку навіть в умовах карантину. Ви запитаєте, а чи пахнуть квіти цієї магнолії? Так, вони, дійсно, мають ніжний приємний аромат. Бджоли із задоволенням їх відвідують. Тож сподіваємось, що восени ми зберемо вже власне насіння. До речі, магнолія Суланжа має гібридне походження, тому вирощувати рослини із насіння дуже цікаво – можна отримати нові декоративні форми.

20 04 14 halymon00