Події

19 листопада в Україні відзначають день працівників гідрометеорологічної служби. Дата оголошена їх професійним святом згідно наказу президента України Л.Д. Кучми у 2003 році. Цей день вибраний невипадково – саме 19 листопада 1921 року Декретом Ради Народних комісарів України було створено Укрмет – центральна українська метеорологічна служба. Це була перша державна метеорологічна установа в нашій країні.

На Полтавщині систематичні спостереження за погодою започатковані значно раніше. Полтавська агрометеорологічна станція є однією з найстарших в Україні. Її історія починається з 1886 року, коли на Полтавському дослідному полі було створено відділ агрометеорологічних спостережень. Основним завданням відділу було вивчення впливу погодно-кліматичних умов на сільськогосподарські культури. Для цього проводилися фенологічні спостереження за сільськогосподарськими культурами, за надходженнями і витратами води на поверхні грунту, тощо.

20 11 19 meteo01


19 листопада в Україні відзначають день працівників гідрометеорологічної служби. Дата оголошена їх професійним святом згідно наказу президента України Л.Д. Кучми у 2003 році. Цей день вибраний невипадково – саме 19 листопада 1921 року Декретом Ради Народних комісарів України було створено Укрмет – центральна українська метеорологічна служба. Це була перша державна метеорологічна установа в нашій країні.

На Полтавщині систематичні спостереження за погодою започатковані значно раніше. Полтавська агрометеорологічна станція є однією з найстарших в Україні. Її історія починається з 1886 року, коли на Полтавському дослідному полі було створено відділ агрометеорологічних спостережень. Основним завданням відділу було вивчення впливу погодно-кліматичних умов на сільськогосподарські культури. Для цього проводилися фенологічні спостереження за сільськогосподарськими культурами, за надходженнями і витратами води на поверхні грунту, тощо.

З 1913 року відділом метеорології завідував Михайло Митрофанович Самбікін (1878 – 1968 рр.) – видатний вчений метеоролог, кліматолог, географ, який став основоположником української агрометеорології. М.М. Самбікін стояв біля витоків створення мережі осередків систематичних агрометеоспостережень на Полтавщині. Він є автором близько 100 наукових праць, в тому числі: «Атмосферні опади Полтавської губернії» (1913 р.), «Метеорологічний термінологічний словник» (1918 р.), «Макроклиматические районы Полтавщины» (1923 р.). У 1926 році вчений розробив перший в Україні університетський курс «Сільськогосподарської метеорології» та видав згодом до нього відповідний підручник.

Завдяки результатам спостережень агрометеостанції Полтавського дослідного поля аграрії нашого краю вчасно отримували необхідну інформацію, яка допомагала спланувати всі необхідні сільськогосподарські роботи для одержання найкращих урожаїв.

У 1931 році Полтавська агрометеостанція відокремилася в самостійну установу. З 1955 – об’єдналася із Полтавським гідрометбюро, ставши його відділом. Сьогодні метеорологічна станція – підрозділ Полтавського обласного центру з гідрометеорології Українського гідрометцентру ДСНС, розділений на два окремих сектори – метеорологічних та агрометеорологічних спостережень. Їх працівники успішно продовжують справу своїх попередників, залишаючись на варті погоди Полтавщини ось уже 134 роки.

У день їх професійного свята побажаємо нашим метеорологам, в першу чергу, міцного здоров’я; гармонійного поєднання дощів і сонечка – як на небі, так і в житті. Оптимістичних прогнозів нам усім!

20 11 19 meteo01

20 11 19 meteo01

20 11 19 meteo01

У ці дні наукова спільнота України згадує видатного мовознавця Михайла Андрійовича Жовтобрюха. Минає 25 років із часу його смерті.

Народився майбутній учений у 1905 р. у с. Ручки Гадяцького району. Початкову чотирирічну освіту здобув у рідному селі, продовжив навчання у вищепочатковій школі містечка Комишня Миргородського р-ну. В 1923 р. закінчив Гадяцький педагогічний технікум, після чого працював учителем початкових класів у с. Попівщина Роменського р-ну Сумської обл. Згодом М. Жовтобрюх переїжджає до м. Харцизськ Донецької обл. де працює у початкових, а пізніше в старших класах.

20 11 18 jovtobruh

Непоправна втрата для мистецьких кіл Полтавщини та Харківщини сталася в ніч проти 17 листопада – пішов у засвіти Борис Петрович Пянида (28.11.1935-17.11.2020) – художник декоративно-ужиткового мистецтва, уродженець с. Дячкове Диканського р-ну Полтавської обл.

Борис Петрович закінчив Миргородський керамічний технікум ім. М.В. Гоголя (1952-1959), де навчався у Л.Статкевича, О.Сухаревського, В.Панащатенка. Усе своє творче життя присвятив улюбленій справі. З 1959 р. до 1996 р. працював на Будянському фаянсовому заводі. У 1966 р. став членом Національної спілки художників України. У 1995-1998 рр. ділився своїми знаннями та вміннями з учнями Будянської дитячої школи народного мистецтва. У 1999 р. Б.П. Пяниді присвоєно почесне звання «Заслужений художник України».

20 11 17 pianido01

Щорічно в кінці листопада в Україні відзначається День пам’яті жертв голодоморів. До цієї пам’ятної дати співробітники музею готують відкриття нової експозиції «Полтавщина у 30-х роках ХХ століття. Голодомор-геноцид 1932-1933 рр. Політичні репресії». Її основу складають численні документи та фотографії, які розкривають здобутки і втрати, протиріччя розвитку країни в умовах сталінського тоталітарного режиму. Також важливими елементами музейної експозиції є предметні, речові експонати, що допомагають глядачеві краще відчути дух тогочасної епохи. У цьому ряду особливе місце займають макети, діорами, моделі. До вашої уваги пропонується робота науково-дослідного відділу реставрації музею. Умілими руками працівників відділу (завідувач В. Побоков, співробітники В. Пряда, В. Чурсін, Т. Менчинська) відреставровано макет табірного бараку, діораму «Добування торфу на Полтавщині», модель паровоза, що ремонтувався у роки перших п’ятирічок на Полтавському паровозоремонтному заводі. Незабаром зазначені експонати будуть представлені відвідувачам у новій експозиції музею.

20 11 16 ekspoziciya01

16 листопада відповідно до Указу президента України відзначається День працівників радіо, телебачення та зв’язку. У наші часи радіо, телебачення та зв'язок – передусім потужні комунікатори. Ця характерна функція електронних ЗМІ (віднесемо до них й Інтернет) утворює стійке інформативне поле, що вкриває сучасний світ, робить його глобальним. Можливості техніки дозволяють швидко доносити різноманітні повідомлення до широкого загалу слухачів і глядачів й до кожного користувача особисто.

Відтоді зростають вимоги до якості і змісту інформації, її розмаїття, корисності у гуманістичному сенсі. Усе інтегрується в усе – такий закон сучасності. Світ стає щільнішим і вразливішим, а ми в ньому взаємозалежними одне від одного. Тож посилюється значення ще однієї актуальної риси Інтернету, телебачення, радіо і зв’язку – їхня участь у формуванні смислів існування суспільства, відповідальне ставлення до підтримки здорових інтересів, елементи просвітництва.

20 11 16 telebachenya01

Цими днями минає чергова річниця, коли відійшов у вічність відомий новатор музейної справи Полтавщини, України, відомий український графік, оформлювач, член НСХУ, Заслужений художник України Віктор Миколайович Батурін (03.06.1937 – 16.11.1993).

Віктор Миколайович розпочинав свою діяльність як художник-декоратор Полтавського музично-драматичного театру ім. М. В. Гоголя та як провідний артист і оформлювач вистав творчого колективу полтавського ТЮГу (у 1960–1963 рр.).

У 1962–1968 рр. В. М. Батурін отримував освіту в Московському поліграфічному інституті на заочному відділенні факультету художньої графіки. Одночасно з навчанням, у 1963–1964 рр., він викладав живопис, малюнок і композицію у Полтавській дитячій художній школі.

20 11 16 baturyn01

15 листопада згадуємо Василя Григоровича Кричевського – українського архітектора, маляра, графіка, педагога. Творча діяльність В. Кричевського припала на період бурхливого розвитку української культури і мистецтва, до чого він мав безпосереднє відношення і вплив. Він досліджував народне мистецтво і будівництво, вивчав етнографію, його надихала мистецька творчість українського народу.
Про життєвий та творчий шлях митця детальніше можна ознайомитися на сайті бібліотеки у розділі «Видатні особистості» за посиланням http://dnabb.org/modules.php?name=Pages&go=page&pid=220
Світлини з видання: Українська академія мистецтва: історія заснування та фундатори. 2015.

20 11 15 krichevskiy01 

Присвячено 155-річчю створення Полтавського сільськогосподарського товариства (1865-1920) та Дню працівників сільського господарства України (15 листопада 2020 р.).
Автор Людмила Чеботарьова

15 листопада своє професійне свято відзначають працівники сільського господарства. Полтавщина – землеробський край. Родючі ґрунти, працьовите населення, багатовіковий досвід господарювання в усі часи допомагав полтавцям годувати себе, а в кращі роки постачати продукти харчування іншим народам. За це – велика шана хліборобам й хлібодарам!

Співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського добре обізнані в сільськогосподарських справах краю. Адже у своїх наукових розвідках простежують тисячолітній шлях богоугодної справи – праці на землі, добре розуміють проблеми сучасного агропромислового комплексу. Відповідні матеріали представленні і в музейній експозиції.

20 11 15 hliborob03