Події

Чотирнадцяте листопада – день святих чудотворців-безсрібників Кузьми й Дем'яна, або, як кажуть у народі, "Кузьми-Дем'яна", коли традиційно закінчуються польові роботи, починаються морози, наближається зима. "Скує Кузьма-Дем’ян – до весни не розкувати", «Коли на дворі льодок, тоді ковалеві медок», – говорить народна мудрість.

За церковними переказами, родом брати-близнюки Кузьма й Дем'ян з Малої Азії. Мали надзвичайний дар – зцілювали рани душевні та тілесні за допомогою молитов. Особливо їх шанували за те, що не брали плати за свою роботу, тому і були прозвані безсрібниками. Це були освічені люди, талановиті лікарі, покровителі аптекарів, фармацевтів, хірургів, зубних лікарів, фізиків, перукарів, ковалів.

20 11 14 demyan00

Культура харчування є невід’ємною частиною багатогранної культури народу, прояв його зв’язку з довкіллям, світоглядними уявленнями різних поколінь. Цю думку розвивають етнографи Марія Пісцова та Наталія Сахно – автори науково-популярних брошур, нещодавно виданих Полтавським краєзнавчим музеєм імені Василя Кричевського. Йдеться про серію публікацій під загальною назвою «Музейна корчма. Традиції полтавської страви» (вийшли друком у харківському видавництві «Майдан»). Пропонуються автентичні полтавські рецепти борщу, капусняка, юшок та супів.

20 11 13 korchma01

Виповнилося 130 років від дня народження відомого музейника, археолога, хранителя музейних колекцій в Полтаві, Херсоні, Севастополі та Донецьку Олександра Кузьмича Тахтая.

Уродженець історичної Полтавщини майже десятиліття в 20-х рр. ХХ ст. працював у Полтавському краєзнавчому музеї, проводив дослідження в Поворсклі та Пооріллі. Частина його знахідок і музейних надбань наразі є окрасою збірок Музейного Фонду України.

До ювілею ми розмістили в розділі «Видавнича діяльність» на нашому сайті електронну версію книги Василя Граба й Олександра Супруненка «Археолог Олександр Тахтай» (Полтава, 1991), що свого часу була першим виданням на теренах колишнього СРСР про репресованого археолога.

Сьогодні музейники разом із науковцями Центру охорони та досліджень пам’яток археології, вченими з різних міст України готують наукову збірку пам’яті колеги і відомого науковця.

tahtay book1991
button

Писаренко Георгій Степанович – вчений-механік, академік АН УРСР (1979). Заслужений діяч науки УРСР (1973). Перший Голова Комісії космічних досліджень при Президії АН УРСР (1973 – 1984). Засновник і директор Інституту проблем міцності НАН України (1966 – 1988; почесний директор з 1992). Заснував міжнародний науково-технічний журнал «Проблемы прочности» (1969), який під назвою «Strenght of Materials» видається у США. Був головним редактором згаданого часопису (1969 – 1988), а також журналу «Доповіді АН УРСР» (1973 – 1984), багатьох республіканських науково-технічних збірників.

20 11 12 pysarenko

Академізм французького мистецького світу 60-х років ХІХ століття досить швидко поступався місцем новітньому явищу, імпресіонізму, що ніс у собі чуттєвість і свободу. Митці тієї доби виглядали на тлі традиційних художників занадто вільними, таким, що навмисне порушують норми тодішньої суспільної моралі, а їх твори ламали усі можливі стереотипи, що складалися у мистецтві століттями. Прагнення вирватися за межі академізму підкріплювалося революційними науковими відкриттями у фізиці, хімії, біології, відкриттям фотографії, синтетичних матеріалів тощо. На цьому ґрунті французьке мистецьке середовище породило численну когорту імпресіоністів у живописі, скульптурі, музиці, літературі.

Скульптор Франсуа Огюст Рене Роден, без сумніву, посідає ключове місце у цій плеяді, адже його неповторні витвори, що поєднали у собі реалізм Відродження і новацію імпресіонізму, розкривають сутність мистецтва зламу століть.

20 11 12 roden01

У листопаді 2020 р. виповнюється 100 років з часу заснування Полтавського державного аграрного університету. Відправною точкою історії закладу стало рішення про відкриття сільськогосподарського факультету при Вищій робітничій школі у грудні 1919 р. Перший набір відбувся восени 1920-го. Передбачалося готувати фахівців із землеробства, тваринництва, садівництва та городництва. В подальшому заклад зазнавав реорганізацій, кількість спеціальностей розширювалася, міцніла навчальна та науково-виробнича база.У складні часи зберегти таку потрібну для Полтавщини справу допомогла самовіддана праця викладачів довоєнної доби. Серед них – видатні науковці й організатори освітнього процесу: Є. Л. Рекало, Г. С. Оголевець, М. І. Гавриленко, Ф. І. Берглезов та інші.

20 11 11 agrarka01

Цілком ймовірно, що Самійло Величко навчав учнів не лише читати і писати. Під його керівництвом «отроки» вивчали й інші дисципліни, адже він отримав прекрасну освіту і володів кількома мовами. Відомо, що літописець мав власну бібліотеку, у якій були книги на історичну тематику європейських авторів С. Пуффендорфа, С. Твардовського, О. Гваньїні. Серед них, можливо, були і твори І. Величковського, які потрапили на сторінки «Літопису». Це ж стосується і «Філософії історії» Л. Барановича. Власна бібліотека С. Величка стала йому, вчителю, у нагоді. Цікаву інформацію про книгозбірню у с. Жуки знаходимо у розвідці В. Бучневича, де він описує книги, що зберігалися у Покровській церкві: «Євангеліє» 1636 р., надруковане у Львові, а ще «Служебник», київського друку, придбаний, як свідчить вкладний надпис, 1736 р. за гроші громади та «богомольців». Про те, що такі книги використовувались під час навчання у місцевій церковно-приходській школі, свідчить напис на «Цветной тріоді» 1724 р.: «Хто з школярів цю книгу закапає… штрафу 4 коп[ійки]… брати книгу в школу, для навчання дітей, зовсім заборонено. 1736 року, травня 21 дня. Піп Покровський Іоан Жуковський». Окрім того, у «Літописі» вміщено портрети дев’яти історичних постатей. Цілком імовірно, що такі зображення могли прикрашати стіни класної кімнати.

20 11 10 litopys

Наша мова – це наші крила. Маючи слабенькі, - літатимемо низько і «заземлено». Міцні - високо і гордо.

Упродовж століть українська мова, як і її носій – український народ, зазнавала утисків і заборон з боку тих, під чиєю владою наша держава опинялися…

Нині в експозиції та фондах Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського знаходиться кілька тисяч експонатів пов’язаних з нашою писемністю і мовою. Свого часу навіть Пересопницьке Євангеліє, на якому присягаються українські президенти, було найціннішим раритетом нашого музею.

Сьогодні українська мова не просто пісенна і солов’їна. ВОНА - ДЕРЖАВНА!

То ж давайте усі разом – «ЛІТАТИ ВИСОКО І ГОРДО» !

20 11 09 pysemnist01

Всеукраїнський день працівників культури і аматорів народного мистецтва спочатку відзначався в Україні 23 березня. Ця дата була встановлена в березні 2000 року Указом Президента України №484/2000, враховуючи вагомий внесок працівників культури та аматорів у відродження української національної культури, розвиток народної творчості, активну культурно-просвітницьку діяльність.

Із 2013 року, згідно з Указом Президента України від 30.12.2011 №1209/2011 «Про відзначення в Україні деяких пам'ятних дат і професійних свят» (із змінами) цей день став відзначатися 9 листопада і отримав назву «Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва».

20 11 09 kultura01

9 листопада у церковному календарі – День вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця і абсолютно невипадково цей день, починаючи з 1997 р., було обрано датою для загальноукраїнського Дня писемності та мови.

Святого Нестора вважають покровителем журналістів та істориків, автором трьох відомих творів – «Житіє Бориса і Гліба», «Житіє Феодосія Печерського», «Повість временних літ» («Повість минулих літ», «Повість швидкоплинних літ»).

20 11 09 nestor01