Події у музеї

У серпні 2023 р. колекція Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилася новим надходженням — скарбом, що надійшов до музею від Надії Шульги, дружини Олександра Миколайовича Шульги, кандидата медичних наук, асистента кафедри нервових хвороб і нейрохірургії ФПО ДДМА, завдяки відомому українському досліднику, історику, археологу, нумізмату В. М. Шалобудову. Скарб був виявлений восени 2008 р. поблизу колишнього сотенного містечка Сокілка Полтавського полку. Знахідка отримала широку відомість завдяки низці наукових публікацій.

23 09 06 skarb

Народна картина «Козак Мамай» була відомою по всій Україні та у місцях української колонізації ХVІІІ–ХІХ ст. За влучним виразом мистецтвознавця та етнографа Данила Щербаківського «малюнки ці були дуже улюбленими: їх не тільки чіпляли по стінах як картини, але й робили на дверях, шафах, скринях, вуликах… по всій Україні від Дону до Карпат…».
До Другої світової війни (1939–1945) у зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зберігалося 11 зразків народного малюнку «Козак Мамай», однак, часи воєнної круговерті – систематичні грабунки німецькими окупантами та пожежа 1943 р. – позбавили фонди закладу безцінних раритетів, збіднивши та обкраявши колекцію народних старожитностей.

23 09 05 mamay

Ювілейний рік видатного мислителя Сковороди завершився, але проєкт «Мандрівний філософ Григорій Сковорода» Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського продовжується. Дуже приємно, що новий навчальний рік учні 4-го класу Полтавської школи № 10 ім. В. Г. Короленка розпочали із знайомства з однією із найпомітніших постатей України під час інтерактивного заходу «Феномен Григорія Сковороди».

23 09 04 skovoroda03

Цікавий об’єкт культурної спадщини розташований в історичному середмісті Полтави, по вулиці Стрітенській, 23: Будинок церковно-приходської школи Стрітенської церкви 1850-ті рр. (реконструкція поч. ХХІ ст.)

Історія вулиці сягає XVIII ст. Починається від яру, у місці, де стара Полтава вже сходила на нижню частину забудови, і закінчується перетином із вулицею Патріарха Мстислава (колишньою Трегубівською) на території Кобищанів, які ще навіть у ХІХ ст. були поза межами міста.

23 09 03 budynok

1 вересня 2023 р. науковими співробітниками відділу новітньої історії на подвір’ї музею підготовлено виставку «З історії українських шкільних підручників» (із фондової колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського). 

23 09 01 book01

Радісно та активно минув День знань у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. Два заходи, «Народна символіка у оздобленні Будинку Полтавського губернського земства» та «Доброго ранку, ми з України», провела науковиця закладу, Катерина Штепа, для учнів шкіл №38 та №13.
Юні учасники заходів мали змогу ознайомитися з цікавинками будівлі та дворику музею, відвідали виставки, взяли участь у майстер-класі та перевтілилися в юних князівен і козачат.

23 09 01 symvolika01

Літо закінчилося, але Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського розпочинає новий навчальний рік разом із школярами міста. 31 серпня наукова співробітниця закладу, Катерина Штепа, провела інтерактивний захід «Доброго ранку, ми з України» для учнів 2-А та 2-Б класів школи номер 23. Маленькі гості музею дізналися багато нового про етапи ствердження української держави та приміряли на себе образи князівен та юних козачат.

23 09 01 ukr01

Сьогодні у фокусі знімальних камер реліквії з палацу Кочубеїв – сорочка, жупан та портрет Василя Леонтійовича (бл. 1640–1708). Ці меморіальні речі найбільше зацікавили команду продюсера і дослідника історії Акіма Галімова під час роботи над черговим сюжетом історичного документального циклу «Українські палаци. Золота доба»
Тішимося знайомством та співпрацею з медійниками, які здійснюючи захопливу подорож Україною, популяризують пам’ятки архітектури та привертають увагу громадськості до унікальних втрачених споруд.

23 08 31 media

 

Петро Іванович Котляревський не дожив до літературної слави свого сина. Звернемося до даних Румянцевського опису, який втім славиться своєю неточністю щодо віку облікованих осіб. Згідно цього джерела Петрові Котляревському було 16 у 1765 р. Приймемо за дату народження Петра Івановича 1749 р., а 1798 р. Параскева Котляревська була вже його вдовою (див. світлину 1). Таким чином можемо зробити висновок, що батько класика не дожив до 50-річчя.
У попередніх матеріалах від 16 травня та 20 липня 2023 р. ми вже побіжно згадали Якова Івановича Котляревського, рідного дядька Івана Петровича по чоловічій лінії. Однак мережа родичів автора «Енеїди» не обмежувалася лише Котляревськими. Зосередимося на родині матері класика – Жуковських.

23 08 29 kotl

23 08 29 zahysniky

Сьогодні ми згадуємо всіх тих, хто загинув у боротьбі за Україну та її незалежність. 29 серпня 2014 року — трагічний день виходу українських солдатів із оточення під Ілловайськом, коли росія вкотре показала свій цинізм та ігнорування законів війни. Із 2019 року на державному рівні цей день відзначено як День пам'яті загиблих захисників України.
Закликаємо стишитися і згадати жертву, яку наш народ щоденно віддає за свою свободу.
Кожен захисник і кожна захисниця своєї Батьківщини — герої.
Усім, полеглим у боротьбі, — честь!

Слава Україні!