Події

13 лютого 2020 р. у приміщенні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбувся спогад-реквієм «Година світлої пам’яті Віктора Яковича Ревегука, історика і педагога». Захід було приурочено до сороковин відомого полтавського науковця, який здійснив поважний внесок в історичну науку й укріплення традицій боротьби за національну свободу і державну незалежність України.

20 02 13 reveguk01

Представлена виставка є дебютом майстра з різьблення по дереву, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України Володимира Маркар’яна як кахляра. Він відновив забуту технологію виготовлення пічних лицьових неполив’яних кахель, реконструював найбільш характерні старовинні художні зразки різних регіонів України. Дослідивши великий обсяг матеріалів археологічних експедицій та музейних фондів, різьбяр, а тепер і кахляр, Володимир Маркар’ян, створив декілька серій найбільш яскравих зразків української художньої кахлі. Виставка буде цікава не тільки учням та студентам, але і науковцям та археологам, майстрам народного мистецтва, – всім, хто цікавиться історією та культурою України.

20 02 11 kahli10

Сухобоков О.В., Юренко С.П. Давній Путивль: Монографія. Київ – Суми: ПФ «Видавництво “Університетська книга”», 2019. 344 с: іл.

Наукова бібліотека Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилась новим чудовим виданням. Фундаментальну монографічну працю «Давній Путивль» у розкішному поліграфічному виконанні подарувала авторка – відома дослідниця-археолог, колишня наукова співробітниця нашого музею, а нині – кандидат історичних наук, доцент кафедри давньої та нової історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка Світлана Павлівна Юренко. Разом із співавтором книги, світлої пам’яті Олегом Васильовичем Сухобоковим, Світлана Павлівна понад 40 років віддала дослідженню численних слов’янських старожитностей Дніпровського Лівобережжя, результатом чого є ця та багато інших опублікованих раніше наукових робіт.

 20 02 10 putivl

20 02 05 bilyk01

Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського долучився до вшанування відомого українського гончара В’ячеслава Івановича Білика з нагоди його 80-ліття. Серед опішнянських майстрів народної кераміки його вирізняють самобутні твори – поліхромні скульптури типу «баранів», «левів», «цапів», набори посуду, барильця, вази й тарелі.

…ГАРНІ ВІСТІ, - НЕ ЛЕЖАТЬ НА МІСЦІ. Маємо «свіжу» інформацію про те, що в результаті обговорення творчого доробку претендентів на присудження літературно-мистецької премії ім. В.Малика в 2019 році, наш колега, старший науковий співробітник науково-дослідного відділу музеєзнавства Олег Скирда нагороджений літературно – мистецькою премією імені Володимира Малика у номінації «Краєзнавство і народна творчість» за книгу « У ВЕРЕСНІ 41-ГО. КИЇВСЬКЕ ОТОЧЕННЯ». Цим дослідженням, - вписана ще одна документальна сторінка в героїчну і трагічну історію нашого народу.

ВІТАЮЧИ, ОЛЕГА АНАТОЛІЙОВИЧА, - точно знаємо, що попереду в нього ще чимало задумів, досліджень та планів. І не лише в галузі краєзнавства. Хай збуваються і втілюються!

20 02 04 skirda

3 лютого на театралізовану екскурсію «Скарби Кочубеїв з Диканьки» до музею завітали слухачі відділу краєзнавства Інституту Третього віку ПУЕТу.

Відвідувачі поринули в атмосферу полтавської минувшини. Науковці мовою музейних предметів познайомили присутніх з історичними особливостями кочубеївської доби, природними багатствами родинних володінь, розповіли про славетний козацько-старшинський рід Кочубеїв, його історичне коріння та внесок в економіку, сільське господарство та культуру Полтавщини XVІІ - поч. ХХ ст., акцентували увагу на збережених скарбах. Відвідувачі почули розповідь Рудого Панька про те, як Кочубеї в Диканьці копали скарби, спогади Марії Башкірцевої про відвідини кочубеївського палацу. Родзинкою заходу стала розповідь з вуст Мотрі Кочубей про її кохання до гетьмана Івана Мазепи.

20 02 04 kochubey01

 

Відомо, що 2 лютого в США і Канаді відзначать День байбака. За народним повір’ям, цього дня байбаки виходять із нори перевірити, чи кінчається зима. Якщо день сонячний, то байбак відразу тікає назад у нору, і це означає, що зима триватиме ще шість тижнів. Якщо ж день похмурий, то байбак трохи погуляє навколо нори, перш ніж повернутися і досипати. Така поведінка означає, що скоро весна.

В Україні ж байбаки прокидаються пізніше, на свято Явдохи, 14 березня. Байбак вилазить із нори, тричі свище і повертається назад. Щоб почути цей посвист як вісник весни, люди виходили в степ.

20 02 02 babak01

2-го лютого в музеї відбувся інтерактивний навчальний захід «З чумаками на ярмарок!». На нього завітали вихованці недільної школи храму Святого апостола Андрія Первозванного м. Полтави. Наукові співробітники музею – Устименко О.В. і Врублевська Н.В., використовуючи матеріали музейної експозиції, ознайомили юних відвідувачів з особливостями життя і побуту чумаків. Діти уважно розглянули чумацьку «паровицю» і предмети, які чумаки обов’язково брали із собою у похід, а також мали змогу побачити речі XVIII-XIXст., якими торгувати чумаки на місцевих ярмарках і такі, що користувалися попитом далеко поза межами України. Друга частина заходу складалася з пізнавальних ігрових елементів інтерактивного спілкування, під час якого вихованці недільної школи використали отримані нові знання, виявили кмітливість, розвинули аналітичні здібності, навички тактильного сприйняття, вміння концентрувати увагу і швидко реагувати, працювати в команді.

20 02 02 chumaky01

1 лютого у залі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбувся майстер-клас для молоді з інвалідністю, провела Марія Пісцова. Це заняття починає роботу річного проекту «ЕтноАрт.Мк». Учасники ліпили магнітики з полімерної глини та виготовляли закладки для книг у вигляді бджілок.

20 02 01ethno 01

28 січня 2020 року у залі №11 Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відкрилася виставка «З вірою в серці. Сакральні речі релігійних конфесій Полтавщини».

Представлено близько 200 речей, серед яких священні книги, ікони, облачення, а також матеріали про сьогодення церковних громад краю. Виставка охоплює різні сторони служіння православних , католиків, протестантів, іудейських конфесій, Вірменської Апостольської церкви, мусульман. Усі вони мають на Полтавщині свій родовід і сталу традицію, що її успадкували і активно розвивають наші сучасники. Окрасою експозиції є макети полтавських храмів різної приналежності, більшість яких втрачено у часи войовничого атеїзму.

20 01 28 zviroyu04