Події у музеї
Серед різноманітних за стилем і технологіями виробництва творів із глини неповторною самобутністю відрізняється кераміка Османської імперії. Найяскравішими центрами гончарного виробництва у XV – ХІХ ст. тут були Ізник, Кютаг'я та Чанаккале. Саме в Ізнику наприкінці XVII ст. виготовляли біло-блакитні тарілки та вази – ісламські аналоги китайської порцеляни. В орнаментальному оздобленні можна побачити гармонійне поєднання традиційних ісламських та китайських елементів. Діяльність гончарів цього осередку дала потужний поштовх розвитку керамічного мистецтва в інших містах краю.
22 липня 2023 року пішов у засвіти видатний науковець, кандидат сільськогосподарських наук, багаторічний директор Устимівської дослідної станції рослинництва Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН України (1985-2007) Михайло Васильович Кір'ян. Людина великої ерудиції, непоправного оптимізму та колосальної працелюбності.
Свою трудову та наукову діяльність Михайло Васильович присвятив роботі з генетичними ресурсами рослин. Під його керівництвом в Устимівській дослідній станції рослинництва Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН було зосереджено, вивчено та збережено понад 25 тисяч сортів і форм, що належать до понад 100 культур.
Детальніше:22 липня 2023 року пішов у засвіти Михайло Васильович Кір'ян
Ваше Високопреосвященство!
Дорогий владико Федоре!
Від імені Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського прийміть найщиріші і найтепліші вітання з днем народження! Цінуємо Вашу пастирську опіку, просвітницьку діяльність, духовий провід у час складних випробувань для нашої країни та народу.
Нехай Всемилостивий Господь дарує Вам бадьорість духу, мудрість і стійкість, многоліття і невичерпну милість Божу.
Колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського
У квітні 1777 р. на судовому засіданні Петро Котляревський надав суддям документи, за допомогою яких було спростовано заяву про шляхетне походження позивача Власа Басевського. Зокрема, з Київського магістрату надійшло письмове повідомлення, що Влас Басевський є сином підданого Києвобратського монастиря Павла Басенка. Наведений Котляревським документ ґродський суд визнав «… неоспоруεмим простой εго истца (Басевського – О.З.) породи доказателством» (див. мал.).
Таким чином суд дійшов висновку, що Руденко скористався своїм законним правом фізично покарати слугу з простолюду. Основна претензія Басевського виявилася безпідставною.
Серед музейних предметів завжди вигідно вирізняються антикварні дерев’яні меблі. Вони – дзеркало епохи, в якому відображаються уподобання сучасників в оформленні інтер’єрів, створенні певного стилю декорування оселі від зовсім простого до вишуканого чи помпезного.
Етажерку не назвеш королевою серед меблів, але, починаючи з XVIII ст., вона впевнено завоювала позиції у домівках європейців. Назва цього предмету походить від французького слова «еtagere» – «полиця». За час існування з’явилось безліч конструкцій етажерок.
Яків Петрович де Бальмен народився 16 липня 1813 року у селі Линовиця Пирятинського повіту Полтавської губернії (нині Чернігівська область). Походив із давнього шотландського роду, граф. Линовицький маєток дістався його батькові як посаг дружини Софії Башилової.
Початкову освіту Яків отримав вдома, а у 1830 році відмінно склав іспити за 7-й клас і був зарахований вільним слухачем Ніжинської гімназії вищих наук князя Безбородька, яку згодом з успіхом закінчив.
Детальніше:16 липня виповнюється 210 років від дня народження Якова де Бальмена — військового,...
15 липня 2023 р. старша наукова співробітниця відділу етнографії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Ірина Власенко провела лекцію-бесіду в Університеті третього віку при Полтавському університеті економіки і торгівлі на тему "Історія української ікони". Слухачі ознайомилися з етапами розвитку українського іконопису з часів Київської Русі й до сьогодення.
У травні 2013 року Верховна Рада України ухвалила постанову № 292-VII «Про встановлення Дня українських миротворців». Відтоді свято відзначають щорічно 15 липня.
Саме 15 липня 1992 року на прохання Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй два літаки з 42 військовослужбовцями Збройних Сил України на борту вилетіли до Боснії. Так почалась історія участі національного миротворчого контингенту у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.
Прекрасні квіти цикорію або, як їх ще звуть у народі, петрового батога, обрамляють нині узбіччя доріг в усіх куточках Полтавщини. Назву цієї квітки наші мудрі пращури пов'язували з ім'ям апостола Петра, день ушанування якого (разом із апостолом Павлом) відзначають у середині липня. Саме такій тематиці був присвячений етнографічний захід "На Петра й Павла щаслива дітвора", який 14 липня у флігелі музею провела наукова співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Катерина Штепа для внутрішньо переміщених осіб та гостей міста.
У липні 2023 р. виповнюється 50 років від доволі важливої події в історії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
Саме з липня 1973 р. була відновлена археологічна діяльність обласного краєзнавчого музею, яка у 40–60-х роках минулого сторіччя, на жаль, не проводилася, за винятком робіт розвідкового характеру зі збору експонатів співробітниками.
Детальніше:50 років відновлення археологічної діяльності музею
Напередодні закриття виставки "Музейні новинки зі світу спорту" Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського сталася значна подія. До нас завітав срібний призер Олімпійських ігор у Токіо, чемпіон ІІ і ІІІ Європейських ігор, боксер Олександр Хижняк разом з дружиною Тетяною. Олександр Олександрович подякував музейному колективу за увагу до висвітлення досягнень спортсменів Полтавщини та передав до фондової збірки свої медалі й парадну спортивну форму.