Події

26 квітня 2020 р. виповнюється 130 років від дня народження видатного українського поета й літературознавця, талановитого перекладача давньоримської поезії, лідера «неокласиків» та майстра сонетної форми Миколи Костянтиновича Зерова.

Народився він 26 квітня 1890 р. у місті Зінькові на Полтавщині. Після закінчення двокласної Зіньківської школи, де його однокласником був Павло Губенко (пізніше відомий як Остап Вишня), навчався в Охтирській та Першій Київській гімназіях, згодом – на історико-філологічному факультеті Київського університету. Тут майбутній письменник здобув фундаментальні знання античних та європейських мов і літератур, що значно вплинуло на формування його поетичного дару.

20 04 26 zerov bibl01

У Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського зберігаються досить цікаві предмети, виявлені у рештках погребу кінця XVIII – початку ХІХ ст., що належав одній із сусідніх з північного боку садиб, розташованих біля оселі класика нової українського літератури і визначного полтавця І. П. Котляревського (1769–1838). Їх виявили під час науково-рятівних розкопок влітку 2012 року в ході реконтрукції сучасного ресторану «Лілея» за 50 метрів від добре знаного пам’ятника Полтавській галушці.

 20 04 25 kalyav01

Полтавське міське середовище доволі гармонійне і цілісне у своєму архітектурному образі. За півтора століття аристократичний російський класицизм початку ХІХ плавно трансформувався у неоренесансні, почасти еклектичні, прояви у забудові капіталістичного міста, а після руйнувань Другої світової війни виразно віддзеркалився у радянських класицистичних новобудовах. Про сплеск української національної архітектури на початку ХХ сторіччя нагадують окремі матеріальні відголоски   пам’ятники та будинки, котрі і тепер сприймаються специфічними вкрапленнями та не конкурують з домінуючою стилістикою. Тривалий час повоєнна архітектурна Полтава наповнювалася будівлями, спроектованими у дусі радянського класицизму.

20 04 25 modern

Масштабні музейні проекти завжди надзвичайно важливі. Суспільний резонанс та громадський інтерес під час виставкових акцій, щоразу допомагають звернути увагу на значні успіхи та назрілі проблеми у різноманітних сферах людської життєдіяльності. Так, зокрема, відбувалося у випадку з двома великими виставками, присвяченими історії та розвитку спорту на Полтавщині, проведеними у 2018 та 2019 роках у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. Велика кількість відвідувачів, їх неприхований інтерес були красною дякою за роботу музейного колективу та спонсорів, що полягала у вивченні власної спортивної колекції, підготовці фотоматеріалів і банерів, супровідних текстів, необхідного обладнання і т.п. Цікаво, що й після функціонування експозицій, діяльність з приводу обробки спортивної колекції продовжилася. Адже значна кількість учасників цих виставок: спортсмени, тренери, керівники спортивних шкіл, передали до музейного фонду свої меморії. Тож вважаємо за потрібне познайомити шанувальників цієї тематики з новими надходженнями. Надалі рубрика буде розпочинатися хештегом та ключовим словом #спортивнінадходженнямузею

20 04 23 sport01

У квітні 1995 р.  Генеральна конференція ЮНЕСКО заснувала Всесвітній день книги і авторського права, який щорічно відзначається 23 квітня. Це данина поваги до книг та їх авторів. Адже книги – це вікно у світ культурного розмаїття, це міст, що з'єднує різні цивілізації у часі й просторі. Від початку існування Природничо-історичного музею Полтавського губернського земства музейники почали збирати наукову бібліотеку з різних галузей знань. Цінність книжкових видань у музейній колекції підкреслив і факт передачі 4 тисяч томів меценаткою Катериною Скаржинською у 1906 р. До 1941 р. фондова колекція музею володіла цінними виданнями, серед яких були і стародруки, у т. ч. видання І. Федорова – Львівський Апостол та Острозька Біблія.

20 04 23 book day01

23 квітня виповнюється 100 років від дня народження видатного земляка – українського письменника, лауреата Шевченківської премії Григорія Михайловича Тютюнника (1920–1961).
«Григорій Тютюнник був людиною великої щедрості, душевної чистоти, закоханості в життя і людей, і всі ці якості органічно ввійшли – та й не могли не ввійти – в плоть і кров його книжок», – так сказав про нього Олесь Гончар.

20 04 23 gr tutunik01

В археологічному зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського особливе місце займають випадкові знахідки, що були у різні роки прийняті у дар або придбані  у приватних осіб, краєзнавців і людей не байдужих до історії рідного Полтавського краю.
Одна з таких знахідок, на наш погляд винятково цінна, надійшла до колекції музею у 1970 р. Саме тоді, житель с. Більськ Котелевського району Андрій Федорович Рудько передав до музею бронзовий перстень, знайдений ним випадково в межах Західного укріплення Більського городища – широко відомої пам’ятки скіфського часу Західної Європи.

20 04 23 persten

Геологія багатогранна і складна наука. Саме із висвітлення питань геологічної будови Полтавщини, її мінерально-сировинних ресурсів, особливостей розвитку органічного світу краю починається експозиція відділу природи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. У вітринах залу показані численні зразки гірських порід та мінералів, геологічні, палеогеографічні карти, літологічні колонки, кольорові світлини геологічних пам'яток природи Полтавщини, рештки викопних тварин і, звичайно, кістяк мамонта – візитівка музею.

20 04 23 tutunik

23 квітня 2020 року виповнюється 100 років з Дня народження Григорія Михайловича Тютюнника (23 квітня 1920, с. Шилівка Зіньківського повіту Полтавської губернії ‒ 29 серпня 1961, м. Львів) ‒ український письменник.

У 1938 році Григорій Михайлович закінчив Зіньківську середню школу. У 1938-1941 роках разом з О. Гончаром навчався у Харківському університеті на літературному факультеті, який закінчив у 1946 році.