Події у музеї
Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського активний учасник 7-го урбаністично-культурного фестивалю «Майстерня міста». 19 серпня наукова співробітниця закладу Катерина Штепа у філії номер 10 центральної бібліотеки Полтавської МТГ провела захід «Знайомство з Полтавою етнографічною». Гості міста, вимушено переміщені особи, детально ознайомилися з історичною частиною Полтави та побутом давніх мешканців міської фортеці, дізналися нові факти з біографії деяких наших відомих земляків.
На завершення учасники заходу виготовили ароматну ляльку-травницю.
Розмовляючи про вітражі ми згадуємо неземну красу готичних соборів і роботи талановитих майстрів, які створювали свої шедеври на склі. Але спробувати свої можливості намалювати на незвичайному «аркуші» під силу кожному. Необхідно тільки бажання, творче натхнення, фарби та скло.
17 серпня у філії №9 центральної бібліотеки Полтавської міської територіальної громади відбувся майстер-клас з виготовлення вітражів у рамках 7 урбаністично-культурного фестивалю «Майстерня міста». Його провела Помінова Олена співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
18 серпня 1923 року в Полтаві народився Андрій Андрійович Сербутовський — відомий український художник, який не здобувши професійної мистецької освіти (крім юнацького художнього гуртка), спромігся створити оригінальний стиль у координатах системи соцреалізму.
Із 1943 по 1945 брав участь у боях Другої світової війни. По війні фактично почав свою кар’єру художника: із 1948 працював у художній майстерні Полтавського міськпромкомбінату. Протягом 1950-х його твори регулярно експонували на обласних та республіканських виставках.
Розташована в західній частині села Білоусівка Чорнухинської селищної громади Лубенського району Полтавської області, на рівній місцевості, біля дороги на с. Синяківщина, за адресою: вул. Мележика, 52. Від дороги до садибного будинку веде парадна алея, колись обсаджена деревами (деякі збереглися). Будинок одноповерховий, Т-подібний у плані, цегляний. Із північного чолового фасаду до основного об’єму прибудований монументальний критий ганок (тераса) із вісьмома масивними цегляними колонами. Основний об’єм будинку досить багато декорований цегляним декором.
Детальніше:Історія одного будинку. Садиба Петровських-Бебелів (XIX ст.)
Серед основних напрямів діяльності музеїв є комплектування музейних зібрань. З початку війни з рф Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського формує збірку артефактів, що оповідають про події цього періоду та участь у них полтавців.
Значну допомогу музейникам надають військові та волонтери. Саме завдяки їм музейна збірка поповнюється експонатами з передової, що згодом стають основою наших виставок.
15 серпня 2023 року о 12.00 у дворику Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбудеться тематична фотовиставка «Археологія. Війна»
Організатори виставки — Історико-культурний заповідник «Більськ» та Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського.
Фотовиставка приурочена до Дня археолога. Авторка світлин — Оксана Дорошенко.
Цей проєкт присвячений археологам та дослідникам Більського городища, які з початком повномасштабного російського вторгнення добровільно стали на захист України.
Складаємо щиросердечну вдячність благодійнику і підприємцю Андрію Гурнику за поповнення музейної бібліотеки надзвичайно цікавим виданням спеціального дослідження і повного каталогу давньоєгипетських статуеток ушебті в зібранні Одеського археологічного музею НАН України.
До речі, у музейній колекції знаходиться також понад 300 артефактів стародавнього мистецтва і культури Давнього Єгипту, що вже мають свій опублікований каталог (1986).
15 серпня в Україні відзначається професійне свято — день археолога. Це свято було встановлено указом Президента України від 6 серпня 2008 року з метою підтримки розвитку вітчизняної археології і дослідження та популяризації археологічної спадщини України.
Цікаві й гармонійні поєднання обрядів, дійств та їхніх назв упродовж багатьох віків створювали наші прабатьки. Донині церковні празники для пересічних українців часто асоціюються геть не з біблійними текстами, а скоріше з наближеними до побуту, іноді навіть кулінарними традиціями. Так, День Семи мучеників Маккавеїв, який цього року відзначаємо 14 серпня для більшості наших співгромадян відоме насамперед маком та шуликами.
Детальніше:До свята Маковія (Всемилостивого Спаса та Пресвятої Богородиці),
Також відомі окремі археологічні знахідки ординського часу на території регіону, що мають випадковий характер. Вони походять із розвідок, проведених поблизу сс. В’язівок та Засулля Лубенського р-ну О. В. Сидоренком у 2005 р., в ур. Ігнатівка поблизу с. Шедієве Новосанжарського р-ну І. В. Бовкуном та В. М. Шалобудовим у 2009-2010 рр. Цінні матеріали з визначенням місць кочування татар на Лівобережжі на основі нумізматичних знахідок були представлені Л. М. Булавою та О. О. Шевчуком у 2017 р. Цікава нумізматична знахідка була виявлена у 2012 р. у лісі між Диканькою та річкою Ворсклою – це рідкісна монета – «півскоєць» (Halbschoter), – карбований за великого магістра Вінріха фон Кніпроде (карбувався в 1368 – 1380 роках). Дослідник М. Жарких вважає, що ця знахідка безпосередньо пов’язана із участю вояків Ордену в поході Вітовта на Ворсклу 1399 р. Потрібно підкреслити, що більшість золотоординських старожитностей на території Полтавщини хронологічно обмежуються періодом другої половини XIII – кінцем XIV ст., або, що менш ймовірно, початком XV ст. До пам’яток часу битви Вітовта 1399 р. може належати залізний золотоординський наконечник стріли (про який уже згадували в одній із попередніх публікацій), виявлений у 2019 р. біля с. Жуки Тахтаулівського старостинського округу полтавським жителем Г. А. Сікаловом та переданий до колекції Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського. На теренах Полтавщини археологам досі не траплялися подібні метальні бойові знаряддя золотоординської доби. Тому наконечник стріли можна віднести до унікальних знахідок.
Окрім археологічних знахідок додатковим свідченням перебування золотоординського населення у межах сучасної Полтавщини можуть слугувати топоніми (назви річок, озер, стародавніх переправ, урочищ, населених пунктів та ін.). Одним із яскравих прикладів побутування слів тюркського походження в сучасних географічних назвах є селище Тахтаулове, походження назви якого багато дослідників пов’язувало із ім’ям хана Золотої Орди Тохтамиша у зв’язку з битвою на Ворсклі 1399 р. між військами князя Вітовта та татарами Темір-Кутлука.
Виявлені знахідки мають важливе значення для дослідження минулого полтавського краю, оскільки містять важливу інформацію про історію Дніпровського Лівобережжя за часів середньовіччя.
Підготували: Віталій Яремченко, Алла Лавріненко (за матеріалами наукової публікації)