Події у музеї

27 липня 2023 року об 11:00  запрошуємо вас до дворику Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, де відбудуться урочистості, присвячені Дню Української Державності. Завтра на вас чекає урочиста церемонія дарування до фондів Музею творчих робіт Голови правління Полтавської обласної організації Національної спілки художників України, Заслуженого діяча мистецтв України Юрія Олексійовича Самойленка.

23 07 27 samoylenko

Ми завжди тішимося святковим датам усередині музейної спільноти. Сьогодні вітаємо колег із Полтавського літературно-меморіального музею В. Г. Короленка із річницею появи музею — 95 років. 1928 року з'явилася перша експозиція, присвячена 75-річчю з народження Володимира Короленка, яка й стала основою для створення комплексного музею вже 1940 року. Ми радіємо, що в Полтаві є установа, чиї працівники й працівниці допомагають осмислювати непросте минуле нашого міста й бачити контексти, в яких перебувала українська інтелігенція більше століття тому.
Зичимо вам, дорогі музейники, наснаги в роботі, усіляких благ, перемог над викликами сьогодення і головної для нас усіх Перемоги!

 

23 07 26 korolenko

 

23 07 24 trugub

Перед Днем медичних працівників згадуємо важливі свідчення їхньої роботи. У науковому архіві Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського є багато зібраних науковцями документів, пов’язаних із розвитком медицини на Полтавщині: наукових довідок, біографічних матеріалів, спогадів медпрацівників.
Одна із найцікавіших архівних справ, яка стосується медичної галузі — це зроблена у 1978 році науковими співробітниками музею рукописна копія ювілейного альбому, виготовленого медпрацівниками 1-ї Міської лікарні м. Полтави у 1967 році. Наукова цінність її значно зросла, коли оригінальний альбом виявився втраченим.

Серед різноманітних за стилем і технологіями виробництва творів із глини неповторною самобутністю відрізняється кераміка Османської імперії. Найяскравішими центрами гончарного виробництва у XV – ХІХ ст. тут були Ізник, Кютаг'я та Чанаккале. Саме в Ізнику наприкінці XVII ст. виготовляли біло-блакитні тарілки та вази – ісламські аналоги китайської порцеляни. В орнаментальному оздобленні можна побачити гармонійне поєднання традиційних ісламських та китайських елементів. Діяльність гончарів цього осередку дала потужний поштовх розвитку керамічного мистецтва в інших містах краю.

23 07 22 osman

22 липня 2023 року пішов у засвіти видатний науковець, кандидат сільськогосподарських наук, багаторічний директор Устимівської дослідної станції рослинництва Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН України (1985-2007) Михайло Васильович Кір'ян. Людина великої ерудиції, непоправного оптимізму та колосальної працелюбності.
Свою трудову та наукову діяльність Михайло Васильович присвятив роботі з генетичними ресурсами рослин. Під його керівництвом в Устимівській дослідній станції рослинництва Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН було зосереджено, вивчено та збережено понад 25 тисяч сортів і форм, що належать до понад 100 культур.

23 07 22 kirjan

Ваше Високопреосвященство!
Дорогий владико Федоре!
Від імені Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського прийміть найщиріші і найтепліші вітання з днем народження! Цінуємо Вашу пастирську опіку, просвітницьку діяльність, духовий провід у час складних випробувань для нашої країни та народу.
Нехай Всемилостивий Господь дарує Вам бадьорість духу, мудрість і стійкість, многоліття і невичерпну милість Божу.

23 07 21 fedir

Колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського

23 07 20 kotlarevskiy

У квітні 1777 р. на судовому засіданні Петро Котляревський надав суддям документи, за допомогою яких було спростовано заяву про шляхетне походження позивача Власа Басевського. Зокрема, з Київського магістрату надійшло письмове повідомлення, що Влас Басевський є сином підданого Києвобратського монастиря Павла Басенка. Наведений Котляревським документ ґродський суд визнав «… неоспоруεмим простой εго истца (Басевського – О.З.) породи доказателством» (див. мал.).
Таким чином суд дійшов висновку, що Руденко скористався своїм законним правом фізично покарати слугу з простолюду. Основна претензія Басевського виявилася безпідставною.

Серед музейних предметів завжди вигідно вирізняються антикварні дерев’яні меблі. Вони – дзеркало епохи, в якому відображаються уподобання сучасників в оформленні інтер’єрів, створенні певного стилю декорування оселі від зовсім простого до вишуканого чи помпезного.
Етажерку не назвеш королевою серед меблів, але, починаючи з XVIII ст., вона впевнено завоювала позиції у домівках європейців. Назва цього предмету походить від французького слова «еtagere» – «полиця». За час існування з’явилось безліч конструкцій етажерок.

23 07 18 etagerka

Яків Петрович де Бальмен народився 16 липня 1813 року у селі Линовиця Пирятинського повіту Полтавської губернії (нині Чернігівська область). Походив із давнього шотландського роду, граф. Линовицький маєток дістався його батькові як посаг дружини Софії Башилової.
Початкову освіту Яків отримав вдома, а у 1830 році відмінно склав іспити за 7-й клас і був зарахований вільним слухачем Ніжинської гімназії вищих наук князя Безбородька, яку згодом з успіхом закінчив.23 07 16 balmen

23 07 15 ikona01

 15 липня 2023 р. старша наукова співробітниця відділу етнографії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Ірина Власенко провела лекцію-бесіду в Університеті третього віку при Полтавському університеті економіки і торгівлі на тему "Історія української ікони". Слухачі ознайомилися з етапами розвитку українського іконопису з часів Київської Русі й до сьогодення.

У травні 2013 року Верховна Рада України ухвалила постанову № 292-VII «Про встановлення Дня українських миротворців». Відтоді свято відзначають щорічно 15 липня.

Саме 15 липня 1992 року на прохання Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй два літаки з 42 військовослужбовцями Збройних Сил України на борту вилетіли до Боснії. Так почалась історія участі національного миротворчого контингенту у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

23 07 15 mytotvorci