Події у музеї

Для підтримки мовного та культурного різноманіття та багатомовності на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було прийнято щорічно, починаючи з 2000-го року, відзначати 21 лютого Міжнародний день рідної мови.

Українці віками виборювали право вільно спілкуватися рідною мовою. Неодноразово протягом століть закривалися українські школи, заборонялося видавати україномовні книжки та офіційні документи, ставити театральні вистави, проголошувати публічні промови (згадаймо 1903 р. і відкриття пам’ятника І. Котляревському у Полтаві), правити службу і навіть хрестити дітей українськими іменами (1888 р. указ Олександра ІІІ). У 1984 р., за наказом Міністерства культури СРСР, діловодство у всіх музеях держави повинне було перейти на російську мову.

24 02 21 mova01

Минає 103 роки від дня народження Володимира Кириловича Малика – людини рідкісного таланту, видатного майстра красного письменства. Недарма його творчість увінчана такими високими відзнаками, як премії імені Лесі Українки, Григорія Сковороди, фонду імені Т. Г. Шевченка. Його книгами зачитуються не лише в Україні (до речі, деякі з них рекомендовані до вивчення в наших школах), а й за кордоном. Він по праву входить до сузір’я класиків української літератури.

24 02 21 malyk01

20 лютого щорічно відзначається День Героїв Небесної Сотні. До цього дня Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського, в рамках меморандуму про співпрацю з Полтавським ліцеєм з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Віталія Грицаєнка Полтавської обласної ради, проводив тематичний захід «Небесна Сотня серед нас від нині у кожнім серці й крапельці сльози».

24 02 20 revol01

Щороку ми згадуємо визначний прояв героїзму й жертовності українського народу, згадуємо тих, які першими пішли у справжній бій за цінності волі й справедливості, відчуваючи свою відповідальність перед нащадками. Ми завжди будемо йти услід за ними.

Ми пам'ятаємо пекучий лютий 10 років тому й бережемо той спадок, що дали нам його герої.

24 02 20 sotnya01

Засноване свято у 1985 році, а перший Міжнародний день екскурсовода відзначили у 1990 році під егідою президента Всесвітньої асоціації туристичних гідів.

Екскурсовод — це не просто професія, це стиль життя. Ви відкриваєте прекрасне для світу, робите життя цікавішим та вмієте дивувати.

24 02 20 eskursovod01

Засноване свято у 1985 році, а перший Міжнародний день екскурсовода відзначили у 1990 році під егідою президента Всесвітньої асоціації туристичних гідів.

Екскурсовод — це не просто професія, це стиль життя. Ви відкриваєте прекрасне для світу, робите життя цікавішим та вмієте дивувати.

Вітаємо колег із професійним святом та бажаємо нових ідей, творчої енергії та втілення усіх сміливих планів на життя у мирній Україні!

Слава Україні! Героям Слава!

24 02 20 eskursovod01

24 02 20 eskursovod01

24 02 20 eskursovod01

24 02 20 eskursovod01

20 лютого 2024 р. наукові співробітниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Ганна Барська, Олеся Васецька та Олена Халимон провели в бібліотеці-філії № 2 ЦБ ПМТГ інтерактивний захід із майстер-класом «Григорій Сковорода: знайомий незнайомець». Його учасниками стали учні 9-го класу ЗОШ № 20.

24 02 20 skovoroda01

15 лютого у Музеї шведської армії у Стокгольмі відбулося відкриття міжнародної виставки «Перехрестя: Швеція – Україна (1000 років)».
Проєкт висвітлює багатовимірні україно-шведські взаємини від доби вікінгів до сучасності. Чи не вперше презентовано унікальні експонати більш як 30 культурних інституцій України та Швеції. Серед учасників – наш Музей, що надав для експонування жупан генерального писаря та генерального судді Війська Запорозького Низового Василя Леонтійовича Кочубея (бл. 1640 – 14 липня 1708).

24 02 19 swed01

19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила тризуб як Малий герб України, визначаючи його головним елементом великого Державного Герба України. До 32-ї річниці встановлення державного символу Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського презентує виставку «Символ віри та надії». Тризуб має тисячолітню історію. У XX столітті тризуб уособлював боротьбу українців за незалежність та був заборонений Радянським Союзом.

24 02 19 tryzub01

Представниця лубенської еліти виховувалася відповідно. В родовому маєтку Райзерів на Лубенщині, оточена багатою бібліотекою та інтелігенцією, вона отримала ґрунтовну початкову освіту, вивчила французьку та німецьку мови. Згодом молода пані продовжила навчання в Лубенській жіночій гімназії, на Бестужевських жіночих курсах в Санкт-Петербурзі та протягом всього життя, займалася самоосвітою.
В 14 років Катерина була заручена з нащадком шляхетсько-козацького роду, лубенським кінозаводчиком та власником 4000 десятин землі, Миколою Скаржинським. Під його прізвищем вона й увійшла в історію, розвиваючи сімейні лубенські маєтності.

24 02 19 skarjynska01

13–18 лютого 1920 р. пам’ятні полтавцям непересічною подією. У ці дні Дієва Армія Української Народної Республіки (УНР), перебуваючи у тривалому партизанському рейді, відомому нині як Перший зимовий похід (6 грудня 1919 – 6 травня 1920 рр.), здійснила виправу через засніжений Дніпро на Полтавщину. Серед учасників Першого зимового походу і його лівобережної виправи було чимало уродженців Полтавщини – О. С. Доценко (1897–1941), П. Г. Дяченко (1895–1965), А. П. Зубенко (1890–1963), М. М. Крат (1892–1979), Г. М. Маслівець (1898–1967), Н. А. Никонів (1873–1925), П. В. Певний (1888–1957), К. А. Смовський (1894–1960), Г. П. Чижевський (1886–1936) та ін.

24 02 18 zymoviy pohid01

Браслети з’явились в Україні в Х ст., їх ще називали зап’ястя й обручі. Київські майстри скручували вироби з кількох скляних стержнів бірюзового або фіолетового кольору, пластичний декор мав переважно спіральну форму.

 

24 02 16 biser01