Події у музеї

13 червня 2023 року минають 16-ті роковини від дня смерті українського письменника, поета, літературознавця, енциклопедиста, шевченкознавця Петра Петровича Ротача.
Народився на хуторі Каленівщина (тепер Слобідка) Талалаївського району Чернігівської області в селянській родині. Закінчивши дев’ять класів, працював в редакції талалаївської районної газети. Під час другої світової війни у 1942-1945 роках перебував у Німеччині, як остарбайтер. Дякуючи знайомству з групою української творчої інтелігенції, духовно приєднався до українського патріотичного руху Друкує поезію і прозу в емігрантському журналі «Пробоєм» – ліричні вірші, оповідання про голод в Україні 1933 року, розкуркулення.

23 09 13 rotach

Про рослини – символи України, їхнє побутування у народних святах календарного циклу розповідала сьогодні Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, для учнів молодших класів ліцею № 6 "Успіх". Через фотовікторину учасники впізнавали найпоширеніші квіти, компонували "пісенний віночок", виокремлювали особливості зображення квітів у полтавському народному розписі (відеозавдання). У заключній частині діти виготовили аплікацію "Соняшник".
Інтерактивний захід «Народне квітчання» проведений у рамках музейної програми: «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим».

23 06 12 kvitchanya01

23 06 12 reveguk

На початку травня 2023 року в Полтаві відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Наукова спадщина історика Віктора Ревегука (1938–2019)», приурочена до 85-річчя з дня народження відомого полтавського науковця, який своїм пером і словом здійснив вагомий внесок в історичну науку та укріплення традицій боротьби за національну свободу і державну незалежність України.
Проведення заходу ініціював колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, адже Віктор Якович був його давнім і щирим другом, неодноразово надавав співробітникам закладу ґрунтовні та кваліфіковані консультації з питань облаштування музейних експозицій, присвячених історичним подіям бурхливого ХХ століття на Полтавщині.
У конференції взяли участь понад 60 науковців, головно з Полтавщини, а також із Київщини, Сумщини й Харківщини, які підготували ґрунтовні дослідження з питань новітньої історії України. Наразі наукові співробітники відділу новітньої історії музею активно працюють над науковим та літературним редагуванням поданих статей і підготовкою до друку збірника матеріалів конференції. Зазначене видання має побачити світ до кінця року. Його презентація запланована на 27 грудня – День пам’яті Віктора Ревегука.

11 червня 1993 року в Канаді пішов у засвіти Святійший Патріарх Київський і всієї України, перший Патріарх Української автокефальної православної церкви Мстислав. Зачитаймо в цей день сторінку "Щоденників" Олеся Гончара: "Відійшов у вічність Патріарх Мстислав. Велика це втрата для України. Хто його замінити здатен? Яке багатюще життя, який це був вірний син нації! Обидва ми — земляки-полтавці. І це завжди відчував: у його ставленні до мене було щось особливо тепле... Чую голос його. Бачу, як він цілує "Собор". Патріарх володів якоюсь рідкісною силою. Коли він мене благословляв, щоразу було відчутно, як струмує від нього якась добра могутня енергетика. Цілий день переживаю цю величезну втрату". (14.06.1993)

23 06 11 mstyslav

Щороку 10 червня у світі відзначають День морозива. Свято було ініційоване представниками американської компанії Ben & Jerry’s ще у 1979 р.
Улюблений смаколик дітей і дорослих має тисячолітню історію. За однією із версій китайський імператор Танг, що правив у ІІІ-ІІ тис. до н. е., погано переносив спеку. Кухарі-кондитери за його наказом повинні були приготувати страву, яка б приємно охолоджувала у спекотний час. Так у меню правителя з’явився новий десерт – солодкі нарізані фрукти (лічі, мандарин, янмей), змішані зі звичайним снігом. Декілька століть поспіль цей рецепт тримали у секреті. Пізніше він був згаданий у давній книзі пісень «Ши-цзин». Китайці вважали, що таємниці виробництва шовку й морозива принесуть їм світову славу.

23 06 10 morzyvo

"Несла коралове намисто Йому в долонях через степ. В червоній кожній намистині Вона сховала вічний сенс" (Маргаритка Світло). Сьогодні на етнографічному заході «Бісероплетіння. Техніки» ми говорили про традиційні українські нашийні жіночі прикраси, їхні різновиди, назви, особливості виготовлення та побутування. Учасниці продовжили опановувати техніки і почали виготовляти стрічкові ланцюжки. Захід провела Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського у рамках проєкту "Етноінтерактив. Музейні уроки".

23 06 09 biser01

Початок червня - це щасливі, світлі дні для будь-якого школяра, адже на літні канікули діти чекають весь рік!
Тож 9 червня Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського порадував маленьких гостей закладу, учнів школи 43, заходами у своєму дворику: костюмованою тематичною екскурсією "Національні символи в оздобленні Будинку губернського земства" та майстер-класом з виготовлення ляльки-травниці - розробками науковиці музею Катерини Штепи, за участі співробітників закладу Алли Мисик та Лариси Вертелецької.

23 06 09 symvoly01

9 червня 2023 року Марія Пісцова, завідувачка відділу етнографії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провела етнографічні інтерактивні заходи «Народне квітчання» для учнів молодших класів гімназії № 17.
Діти почули розповідь, доповнену фоторядом, про народні флористичні форми (букет, вінок, гірлянда), задіяні в обрядах календарного циклу. Через фотовікторину учасники впізнавали найпоширеніші квіти, компонували "пісенний віночок", виокремлювали особливості зображення квітів у полтавському народному розписі (відеозавдання). У заключній частині діти виготовили композиції "Чарівна квітка".
Захід пройшов у рамках музейної програми: «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим».

23 06 09 kvitka01

9 червня 2023 року учні молодших класів Полтавського ліцею № 31 разом із науковцями відділу природи Музею вирушили на машині часу в Еру динозаврів. І повернулися звідти з новими знаннями про велетенських ящерів. Вивчали їх різновиди, уявляли себе палеонтологами і збирали скелети хижих тиранозаврів, допомагали травоїдним диплодокам рятувати їх кладки від хижаків. На згадку про подорож дітям залишились мозаїки зі стилізованим зображенням динозавра, які самі учасники виготовили на картоні із різноманітних макаронних і круп’яних виробів.
Захід підготували та провели наукові співробітники відділу природи Олена Шиян та Олена Штитьова.

23 06 09 dynozavria01

У 2008 році науковими працівниками «Центру охорони та досліджень пам’яток археології» та Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського було підготовлено наукове видання «Звід пам’яток історії та культури України: Полтавська область. Комсомольська міська рада». Але з того часу відбулися зміни, місто Комсомольськ перейменовано на Горішні Плавні. Відбулися зміни у адміністративно-територіальному устрої. Утворено Горішньоплавнівську територіальну громаду, до якої увійшли ряд населенних пунктів Кременчуцького та колишнього Кобеляцького районів. У зв’язку з цим виникла необхідність у доповненому та розширеному перевиданні.

23 06 09 zvid

Клечані святки тривають, а отже знову стаються дива у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського.
"Магія зеленого літа" - таку назву має етнографічний театралізований захід, розроблений науковою співробітницею музею, Катериною Штепою, що відбувся 6 червня у дворику закладу. Мавка та юні учасники заходу, вокально-хорова студія "Домінус", водила хороводи, відтворювали прадавній Полтавський ритуал "водіння Тополі" та виконували обрядові русальні пісні.

23 06 08 zeleni sv01