Події

Давня дружба єднає Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського і Полтавську обласну універсальну наукову бібліотеку імені І. П. Котляревського. Вже стало традиційним до Шевченківських днів проводити спільні масові заходи «біологічна Шевченкіана». 5 березня 2020р. до бібліотеки завітали учні 8 класу Полтавського обласного наукового ліцею-інтернату ІІ-ІІІ ступенів імені А.С.Макаренка. Ліцеїсти підготували уривки з поезії Кобзаря, в яких згадуються рослини та птахи України, а старший науковий співробітник музею О.В.Халимон розповідала цікаві факти про ці види. Ще у 1857р. Т.Г.Шевченко у листі до польського історика і художника Броніслава Залеського від 10 лютого писав: «Ботаніці та зоології потрібен захват», саме з таким піднесенням і захватом Олена Володимирівна знайомила ліцеїстів з рослинним і тваринним світом України, який так майстерно описував Кобзар у своїх творах. Працівники відділу документів із природничих та аграрних наук репрезентували до заходу книжково-ілюстративну виставку «Живий світ природи в поезії Тараса Шевченка».

20 03 06 shechenkiana01

фонди Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнились цінним експонатом. Житель Лозової Харківської області Артур Алімович Савран передав у дар закладу рідкісну фотографію – «5-й випуск Української військово-підготовчої школи ім. М.В. Фрунзе» (1930 р., м. Полтава). Світлина виготовлена у фотоательє М. Фріденталя і Е. Ясенявського. На ній зображені портрети начальника школи Ж.К. Ульмана, викладачів та випускників закладу 1930 року. Серед випускників – дядько А.А. Саврана, Олександр Олександрович Савран (Муха) – учасник Другої світової війни, з 1956 року полковник, начальник топографічної служби Білоруського військового округу, нагороджений 4 орденами і 16 медалями.

20 03 03 savran

3 березня 2020р. до дня народження Кобзаря у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського проведено поетично-природничий альманах «Біологічна Шевченкіана». На захід завітали студенти-агрономи І курсу факультету агротехнологій та екології Полтавської державної аграрної академії, які декламували уривки з поезій Т.Г.Шевченка, де згадуються рослини та птахи України. Старший науковий співробітник О.В.Халимон знайомила присутніх з цими видами, розкривала секрети їх біології, пояснювала походження назв дерев і чагарників. Студенти із задоволенням переглянули відео сюжети про зозулю та журавля, слухали співи птахів, про які писав Тарас Григорович.

20 03 03 shevchenkkiana01

2 березня під час відкриття Четвертої наукової конференції «Село Жуки – батьківщина Самійла Величка» Голова Полтавської районної ради Михайло Михайлович Кононенко вручив нагрудний знак «За особливі заслуги» перед громадою Полтавського району директору Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олександру Борисовичу Супруненку. Михайло Михайлович відзначив вагомий внесок у вивчення та популяризацію творчості видатного українського літописця Самійла Величка, що впродовж 2017–2020 рр. зробив Олександр Борисович.

Зичимо наснаги на нові звершення на ниві увічнення видатних діячі Полтавського краю!

20 03 02 velychko11

Конверт та одну з марок ілюструє портрет козацького літописця, виконаний полтавським художником Євгеном Путрею у 1989 р., іншу марку оздоблено портретом Самійла Величка кисті полтавського живописця Миколи Підгорного 1993 р. Ініціатором виготовлення цієї ювілейної поліграфічної продукції вже традиційно став Голова Товариства філателістів Полтавщини Національної спілки філателістів України Михайло Валентинович Меллін.

20 03 02 velychko08

2 березня 2020р у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відбудеться поетично-природничий альманах «В гаю заграли проліски». У програмі: розповіді про первоцвіти Полтавщини, особливості їх біології, легенди та поетичні рядки про весняні квіти, перегляд фото та відео сюжетів. Особливої уваги приділено раритетним видам, що потребують особливої охорони. Масовий захід для студентів аграрно-економічного коледжу ПДАА проводить старший науковий співробітник відділу природи О.В.Халимон. Початок о 13-00.

20 03 02 pervocvity01

2 березня 2020 року з нагоди 300-річчя «Літопису» Самійла Величка у залі № 10 Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського пройшла четверта наукова конференція «Село Жуки – батьківщина літописця Самійла Величка». В організації заходу взяли участь: Департамент культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації, Полтавська районна рада, Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського.

Представників місцевої влади, громадських організацій, науково-педагогічної спільноти привітав директор закладу, залужений працівник культури України, кандидат історичних наук Олександр Супруненко. Він, зокрема, відзначив традиційну зацікавленість українських дослідників проблематикою «Літопису» Самійла Величка та постаттю його автора. У зв’язку з цим, знаменною є постанова Верховної Ради від 3 грудня 2019 року про вшанування пам’яті нашого видатного земляка на державному рівні.

20 03 02 velychko01

2 березня 2020 року у виставковому залі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбулася авторська екскурсія майстра різьблення по дереву, вибійника, кахляра Володимира Маркар’яна. Слухачі – студенти історичного факультету Полтавського Національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Митець розповідав про власну виставку кахоль, яка представлена у залі, дослідницьку роботу, яка була підґрунтям, технологічні особливості процесу виготовлення виробів, значення символів, зображених на них.

20 03 05 markaryan01

1 березня 2020 року у затишному залі бібліотеки-філії №9 відбувся весняний майстер-клас з виготовлення квіточки-дзвоника з бісера. Учасниці працювали старанно і сумлінно, тому у творчому процесі купка бісеру перетворилася на маленький першоцвіт, який не зів'яне. Заняття провела Марія Пісцова у рамках проекту «Музейні уроки».

20 03 01 dzvinichok01

З 29 лютого 2020 року у 6 залі відділу етнографії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського розпочинає роботу виставка ляльок «Мотанка» з фондової збірки музею.

Лялька-мотанка – унікальне явище національної культури. Вона зберігає в собі інформацію того середовища й часу, в якому була створена. Адже формування українського етносу відбувалося в тісному зв’язку людини з природою, і народна іграшка стала посередником між ними. Виготовлялася вона з натуральної тканини шляхом зв’язування й накручування вузлів, без голки й ножиць, навіть волосся до голови примотували, а не пришивали. Тому така іграшка має іще одну назву – «вузлова лялька».

20 02 29 matanka01