Час роботи: 9.00-17.00, 10.00-17.00 (понеділок), середа - вихідний
Вартість квитків на відвідування музею: для дітей до 6 років – безкоштовно, для учнів та студентів – 10 грн., для дорослих – 25 грн., екскурсія по відділу – 50 грн., тематична – 75 грн., оглядова по музею – 250 грн. екскурсійна група – 15 чол. Кімната унікальних експонатів: для дітей – 15 грн., для дорослих – 30 грн.
4 серпня 1880 року у Полтаві народився Трохим Миколайович Романченко – український письменник, поет, перекладач, етнограф.
Освіту здобував самотужки. Рано виявив схильність до літературної творчості. Перші вірші Романченка були надруковані 1905 року в катеринославському альманасі «Перша ластівка». Згодом, у 1916-му, поезії літератора вийшли окремою книгою. В ній, зокрема, вміщені вірші на робітничу тематику: «Борцеві», «Пісня робітників», «Барикади». У доробку Т. Романченка також оповідання, критичні статті, публіцистика.
1 серпня 2020 року у дворі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбулося підведення підсумків проекту «Молодь змінить Україну. Полтавщина». В ході його реалізації діяли три локальні школи: у Полтаві, Щербанях та Опішні із залученням учасників з усієї області. Слухачі працювали над розробкою та втіленням проектів місцевого розвитку.
На підсумкову зустріч запросили представників Фонду родини Богдана Гаврилишина (засновник проекту), бізнес-експертів, громадських діячів. За результатом роботи локальних шкіл визначено кращих учасників, які групою 5-6 людей восени поїдуть на тиждень в одну з європейських країн.
Виповнюється 115 років від дня народження Івана Микитовича Францевича (1905, м. Полтава – 1985, м. Київ) – вченого фізико-хіміка, академіка АН УРСР (1961), заслуженого діяча науки і техніки України (1965), Героя Соціалістичної Праці (1969).
Народився в Полтаві у робітничій сім’ї. Змалку виділявся кмітливістю та допитливістю. Закінчив Полтавську семирічну школу (1920), згодом професійно-технічну школу (1922). У 1922 – 1923 рр. працював помічником слюсаря Полтавського паровозоремонтного заводу, де трудилася ціла династія Францевичів – металістів найвищого класу – батько Микита Миколайович, дядько і чотири брати. Батько до того ж екзаменував молодих слюсарів і визначав їм розряди. Після роботи майбутній вчений навчався на робітфаці, де отримав рекомендацію для вступу в інститут. У 1929 р. закінчив одночасно два факультети – хімічний і фізико-математичний Харківського інституту народної освіти (нині Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна), отримавши спеціальність фізико-хіміка-металознавця.
Сьогодні, 3 серпня, виповнюється 95 років знаному опішнянському гончарю, заслуженому майстру народної творчості України, лауреату Національної премії України імені Тараса Шевченка Василю Онуфрійовичу Омеляненку.
Від самого дитинства його життя пов'язане з народним мистецтвом, із одним з найдавніших його видів. В.О. Омеляненко – славний продовжувач традицій українського і опішнянського гончарства та, водночас, новатор і творець стилю, який, без перебільшення, можна назвати «омеляненківським».
На ХХІІ Олімпійських іграх у Москві одними з найцікавіших та напруженіших були легкоатлетичні змагання, що проводилися на спортивній арені Центрального стадіону імені В.І. Леніна з 24 липня по 1 серпня 1980 року. Спортсмени Полтавщини – Володимир Кисельов та Надія Ткаченко – склали гідну конкуренцію суперникам із сімдесяти країн-учасниць. До командної скарбнички золотих медалей збірної СРСР легкоатлети додали дві нагороди найвищого ґатунку.
Для Надії Володимирівни, вихованки тренерів Віри Ребрун (Кременчук) та Євгена Сапронова (Ворошиловград, нині – Луганськ) ця Олімпіада була вже третьою. Досвідчена спортсменка, срібна призерка чемпіонату СРСР (1971), чемпіонка Всесвітньої універсіади (1973), шестиразова рекордсменка СРСР, рекордсменка світу (1977), чемпіонка Європи (1974; 1980) стала справжньою сенсацією ХХІІ Олімпіади. Під час дводенного турніру з п’ятиборства вона встановила особисті рекорди з кожного виду програми, набравши в підсумку 5083 балів. Це був неперевершений світовий рекорд! З 1981 року за рішенням виконкому Міжнародної аматорської федерації легкої атлетики (ІААФ) стали проводити змагання з семиборства, тому Ткаченко – єдина спортсменка за всю історію п’ятиборства, яка перетнула рубіж в 5000 балів. За даними опитування згаданої організації 1987 року, заслуженого майстра спорту СРСР Надію Володимирівну Ткаченко було визнано кращою п’ятиборкою світу всіх часів.
У фондах Полтавського музею авіації і космонавтики зберігаються документи, фотографії, нагороди, особисті речі фронтовика, льотчика цивільної авіації - Онищенка Івана Даниловича.
Всі ці речі до нашої музейної колекції передала донька Івана Онищенка, полтавка, Зінаїда Іванівна Мордовіна (Онищенко) у 2017-2018 роках.
В результаті дослідницької роботи і вивчення архівних матеріалів науковцями музею був сформований анотований список фонду «Льотчика Онищенка І.Д.», та науковий архів листів і документів, що стануть у нагоді науковцям музею, краєзнавцям, дослідникам та фахівцям з авіаційної тематики.
Кожного року мисливці очікують початок серпня. Адже у першу або другу суботу останнього літнього місяця відкривається довгоочікуваний сезон осіннього полювання, який традиційно розпочинається із добування пернатої дичини. У цьому році він стартує 1 серпня о 18-й годині. Дні, коли можна стріляти – середа (з 16-й годині), субота та неділя – повний світловий день.
Із давніх-давен об’єктами полювання (промислу) були тварини, що давали людини їжу та окремі продукти тваринного походження: жир, хутро, шкіру, кістки, роги, пух, пір’я. Досить тривалий період історії полювання для людини було головним способом добування їжі. Тепер – це, переважно, різновид активного відпочинку, який виховує витривалість і швидкість реакції, загартовує організм і дарує радість спілкування з природою, але тільки культурному й освіченому, мисливцю, який любить, цінує і береже природу. Сьогодні підготовка до полювання вимагає чималих матеріальних затрат. Під час здійснення полювання, транспортування або перенесення продукції полювання кожен мисливець повинен подбати про необхідні документи (посвідчення мисливця; щорічна контрольна картка обліку добутої дичини та порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита; дозвіл на добування мисливських тварин та інше).
31 липня до музею завітали члени ГО "Зелене Серце"(Диканський район). Юні екологи відвідали дендропарк музею, познайомилися з його видовим складом та квітуючими екзотами. Разом із науковими співробітниками - Оленою Шиян та Оленою Деркаченко оглянули експозицію відділу природи.
Нещодавно археологічне зібрання музею поповнилося яскравими індивідуальними знахідками, виявленими добрим другом музею, краєзнавцем Віктором Миколайовичем Іщенком у 2010-2019 рр. на північно-західній околиці Полтави – між сс. Зорівка, Андріївка, Падалки та селищем Біологічне. Кілька знахідок пов’язані з існуючими тут поселенням ранньоскіфського часу, зокрема, Зорівським. Це – наконечник стріли, розподільник ремінців, виконаний у «звіриному» стилі, бронзова деталь спорядження вершника кіммерійської епохи.
Кажуть, що добрі справи, як і добрі вісті, не лежать на місці. Ми повідомляємо про чергову «добру справу» нашого колеги, талановитого художника-реставратора Олега Леонтійовича Подрєзова. Віднині ще одна його робота збагатить музейну експозицію і стане цікавим експонатом. У складі колективу «Художнього фонду» О. Л. Подрєзов брав активну участь у побудові нових музейних залів, оформляв експозиції. У Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського на посаді художника-реставратора Олег Леонтійович працює з 2004 р., а мешкає у с. Терешки під Полтавою. Але його родина не завжди проживала на Полтавщині...
