Події

Виповнюється 120 років від дня народження Зінаїди Миколаївни Аксентьєвої (25.07.1900 р., м. Одеса – 8.04.1989 р., м. Полтава) – заслуженого діяча науки УРСР, директора Полтавської гравіметричної обсерваторії, член-кореспондента Академії наук УРСР.

Народилася в родині земського лікаря. В Одесі минуло дитинство і шкільні роки, там вона здобула вищу університетську освіту і почала працювати в астрономічній обсерваторії Одеського університету під керівництвом вченого-астронома О. Я. Орлова.

У 1926 р. Зінаїда Миколаївна була запрошена в Полтаву на роботу в гравіметричну обсерваторію, яку організував академік Олександр Орлов. Розпочала діяльність на посаді спостерігача-обчислювача, а згодом займала посаду астронома-метеоролога, старшого наукового співробітника, завідувача відділу, заступника директора з наукової частини.

20 07 25 aksentyeva01

У день відкриття VI Міжнародної літньї польової археологічної школи заступник голови ОДА Катерина Рижеченко, заступник директора Департаменту культури і туризму ОДА Інна Шерстюк та директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олександр Супруненко вшанували фотографа, археолога та поета Миколу Радченка.

Цьогоріч Миколі Радченку виповнилося б 63 роки. Як розповів Олександр Супруненко, з кінця 1970-х рр. він працював фотографом Полтавського краєзнавчого музею. Олександр Супруненко добре знав Миколу Радченка, вони були не лише колегами, а й добрими друзями.

20 07 24 radchenko01

24 липня 2020 р. на Гелонській галявині Барвінкової гори у Більську Історико-культурний заповідник «Більськ» та Більська експедиція Інституту археології НАН України відкрили роботу шостого польового сезону Молодіжної археологічної школи. Її учасники – студенти, магістранти й аспіранти ряду вишів – університетів України. Привітали з початком польового сезону слухачів школи і Полтавська обласна адміністрація, і Полтавська обласна рада, і представники місцевої влади, і колеги-організатори – директор ІКЗ «Більськ» Ігор Корост, керівник школи – Денис Гречко. До цієї справи долучився й наш музей. Зокрема, директор музею к. і. н., ст. наук. співробітник Олександр Супруненко нагадав присутнім про історію вивчення Більського археологічного комплексу – від XVIII до початку ХХІ ст. Повідомлення масмедіа з приводу відкриття школи вже вміщені на ряді інтернет-ресурсів, отже, подаємо кілька світлин з презентації, які зміг відзняти її безпосередній учасник.

20 07 24 arheoshkola01

24 липня 2020 року на подвір’ї Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбулася презентація монографії старшого наукового співробітника науково-дослідного експозиційного відділу новітньої історії закладу Ольги Вільховик «Будівництво Червоної армії (1918-1920 рр.): український контекст». Книга вийшла друком цьогоріч в харківському видавництві «Майдан».

До участі у заході були запрошені: перший заступник директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Юрій Варченко, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка Людмила Бабенко, заступник директора з наукової роботи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, заслужений працівник культури України Володимир Мокляк, колеги Ольги Вільховик, представники громадськості та ЗМІ. Провела презентацію старший науковий співробітник науково-дослідного експозиційного відділу новітньої історії Наталія Кузьменко.

20 07 24 vilhovik05

Нещодавно книгозбірня Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилася посібником із психології укладеним професором Г.С. Костюком у 1939 р. Це класичний підручник для студентів педагогічних вищих шкіл.
На титульній сторінки є два відбитки штампів, що свідчать про провенієнцію підручника: «Бібліотека педкабінету міського відділу народної освіти» та «Полтавська обласна бібліотека». У 1942 р. значну кількість книг із Педкабінету передали до обласної бібліотеки. Там вони зберігалися недовго, у 1943 р. відступаючі війська окупантів активно грабували заклади культури – музеї, бібліотеки, архіви.
Долі книг склалися по-різному. У 2020 р. Олександр Володимирович Селюков знайшов у макулатурі м. Лозова потертий підручник із психології з цікавими штампами, пов’язаними з Полтавою. Співробітник місцевого краєзнавчого музею В’ячеслав Труш (https://www.facebook.com/shidnyak/) запропонував нашому закладу черговий музейний предмет. Щиро дякуємо небайдужим громадянам за порятунок та передачу книги до музейної колекції. Окрема подяка Леоніду Булаві (https://www.facebook.com/bulavapolt), який допоміг розшифрувати абревіатури зі штампів і відновити історію посібника.

20 07 24 knigi01

28 липня 2020 року об 11:00 у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відбудеться відкриття виставки «Життєва палітра воїна і художника Володимира Павлюченка» (до 100-річчя з дня народження).

20 07 24 pavluchenko

Серед зброярських артефактів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського знаходиться німецька піхотна офіцерська шпага зразка 1889 року. Шпага знайдена у 1949 році у м. Полтаві біля монастиря. Джерело надходження – куплена у полтавця О. М. Радченка 1951 року.

Загальна довжина шпаги становить 950 мм. Клинок прямий, односічний із двома долами, плавно звужений до вістря. Сліди загострення леза відсутні.

Ефес закритого типу. Складається із руків’я та латунної гарди. Руків’я дерев’яне, вкрите чорною шкірою з поперечними жолобками. Вгорі на ньому розміщена фігурна втулка та пласка голівка. На зовнішньому боці руків’я в середній частині прикріплений накладний фігурний вензель «WR II». Внизу на руків’ї наявна латунна втулка. Гарда утворена передньою дужкою, що переходить у вузьку чашу із загнутою донизу внутрішньою стороною і двома боковими дужками. У нижній частині бокові дужки та чаша з’єднані рельєфним прорізним зображенням прусського орла із вензелем «WR II» на грудях.

20 07 23 shpaga01

СУМНА ЗВІСТКА облетіла і наш музей: помер Володимир Степанович Мирний. Достойний і добре відомий полтавець. За освітою історик, за покликанням - Учитель. Сучасний український поет і прозаїк. Був членом Національної Спілки письменників України (з 1991 по 2000 роки очолював Полтавську обласну організацію), членом Полтавської спілки літераторів. Лауреат регіональних літературно-мистецьких премій імені Панаса Мирного (1999 р.), Леоніда Бразова (2008 р.) та Івана Котляревського (2010 р.).

Самі назви його поетичних і прозових збірок уже говорять про творче світосприймання, тематичне спрямування і ліричну душу Володимира Степановича: «Сто поезій про кохання», «Матіоли», «Літні зорепади», «Вечірнє поле», «Світло берези», «Теплий дощ у неділю», «Життя по колу йде»…

А ще Володимир Степанович Мирний був і залишиться в пам’яті нашим колегою: майже два десятиліття (з 1970 по 1988 рік) працював у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського.

…Сьогодні ввечері заховається за горизонт, а завтра ранком знову зійде Сонце. Народиться нова Людина. Хтось засміється, а хтось – заплаче. Але все це буде уже без нього.

Колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського висловлює щире співчуття та підтримку рідним і близьким Володимира Степановича Мирного.

Вічний спокій його душі ! Світла пам’ять!

20 07 22 myrniy

24 липня 2020 року відбудеться презентація монографії Ольги Вільховик “Будівництво Червоної армії (1917-1920-ті рр.): український контекст”

20 07 22 vilhovik

Звертаючись до численних і різноманітних колекцій Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, варто звернути особливу увагу на збірку порцелянових і фаянсових виробів ХІХ-ХХ ст. вітчизняного та зарубіжного виробництва. З-поміж низки навчальних закладів мистецького спрямування, що працювали в Україні з кінця ХІХ століття, увагу привертає Миргородська художньо-промислова школа імені М.В.Гоголя. Історія навчального закладу починається у 1879 р., коли з нагоди 70-річчя М.В.Гоголя шанувальники його таланту порушили питання про присвоєння його імені школі, яку мали відкрити у м. Миргород Полтавської губернії. Однак, з об’єктивних причин відкриття затягнулося на цілих 17 років. Щоб профінансувати будівництво, у 1880 р. Полтавське губернське і Миргородське повітове земство оголосили збір коштів у межах полтавського краю. Загалом відповідно до кошторису необхідно було зібрати 80 тис. карбованців.

20 07 22 myrgorod01