Події у музеї

26 травня 1986 року сталася аварія на Чорнобильській АЕС.
Людство все більше розуміє, наскільки великим був подвиг борців із розбурханим «мирним атомом». У колективі нашого музею працюють учасники ліквідації аварії – Сергій Тимченко і Володимир Почапський.
Дякуємо їм за їхній внесок у порятунок світу від атомної катастрофи.

23 04 26 likvidatory

Інтелектуальною власністю називають творіння людського розуму. Наприклад, літературні твори, наукові винаходи і роботи, фірмові знаки. Згідно із законом, автор має право використовувати результати своєї діяльності. Нині авторське право поширюється практично на будь-які результати творчої діяльності: комп’ютерні програми, фільми, фотографії, архітектурні проєкти.
Щорічно, починаючи з 2001 року, 26 квітня у світі відзначається день інтелектуальної власності (World Intellectual Property Day). Генеральна Асамблея Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ, World Intellectual Property Organization) на засіданні у вересні 2000 року ухвалила рішення про заснування цього свята.

23 04 26 intelekt

26 квітня 1986 року назавжди залишиться в серцях українців. В цей день відбулася одна з найбільших техногенних катастроф ХХ століття – аварія на Чорнобильській АЕС. Вона зачепила життєве дерево 52-мільйонного українського народу. Чорнобильська трагедія стала важким випробуванням, залишила глибокий слід у пам'яті і долях сотень тисяч українців. Тоді радіоактивну амбразуру зруйнованого реактора  собою закрили люди.  Техніка не витримувала агресивного впливу радіації, а люди витримували. Вони вистояли, не зрадили!

23 04 26 chornobyl01

 

25 квітня 2023 р. наукові співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського І.С. Мельникова, К.Б. Фесик, Н.М. Сиволап, С.М. Капко, Л.Л. Кушнір, В.А. Яремченко, О.С. Лимар взяли участь в урочистій церемонії відкриття меморіальної дошки Вірі Никанорівні Жук на будівлі школи у с. Кривушах Кременчуцького району Полтавської області, в якій навчалася відома полтавська історикиня, архівістка і краєзнавиця.

23 04 25 juk01

26 квітня 1986 року о 1: 23: 47 за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства – з різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, в результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі у 1945 році.
Чорнобиль – мільйони гектарів забруднених радіацією земель, лісів та водойм, втрата здоров’я сотень тисяч людей, чисельні людські жертви та зруйновані долі.

23 04 25 chornobyl vystavka

23 квітня своє професійне свято відзначають послідовники Фрейда, Юнга і Карнегі — українські психологи. І в цьому наші фахівці випередили колег з інших держав, які не можуть похвалитися офіційним днем в календарі. Навіть у світової психологічної спільноти такого немає.
День психолога − свято молоде. Та й самій професії усього трішки більше ста років. Але спеціалісти психологи широко затребувані в суспільстві: вони працюють і в сфері освіти, і в медицині, і в рекламі. При кожній катастрофі на допомогу поспішають психологи кризових станів, при особистій біді людям допомагають медичні психологи, сотні фахівців в нашій країні дбають про переселенців і військових.

23 04 23 psyholog

Із цим святом хочемо привітати всіх причетних до створення книг і побажати, щоб ваша інтелектуальна творчість завжди була в безпеці й ніхто не порушував ваші авторські права.
Перед вами збірка статей Михайла Грушевського «Про українську мову та українську школу» 1912 року. Ілюстратором видання став Василь Григорович Кричевський, який взяв за основу дизайну графіку давнішої київської книги «Алфавіт духовний» 1760 року, що зазначено на прикінцевих сторінках. Окрім важливих тем, які підняв Михайло Грушевський у своїх текстах, особливість цієї збірки вбачаємо якраз у повазі до традиції книжкової оздоби. Саме завдяки делікатній роботі Кричевського і його шані до інших митців наступні покоління пам’ятатимуть про красу, що з’являлася в нашій культурі століттями раніше.

23 04 23 knyga01

Ця прикраса відома в усьому світі та має безліч форм. Про сережки та їхнє значення в українському традиційному вбранні розповідала Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського для учасників заходу «Сережки – універсальна прикраса. Частина 1». Після розповіді, перегляду відеофільму та предметного тематичного ряду, майстрині-початківці виготовили по сережці технікою «цегляного стібка». Захід відбувся у рамках спільного проєкту «Етноінтерактив. Музейні уроки». Світлини Вікторії Дідик.

23 04 22 serejky01

«Як чумаки по сіль їздили» – саме таку назву мав інтерактивний захід, проведений 21 квітня 2023 року старшою науковою співробітницею Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олесею Васецькою. Його учасниками стали діти з числа внутрішньо переміщених осіб, які до широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України проживали на Слобожанщині та Донбасі. Тож про «славних чумаченьків» чимало чули. Але цього разу малечі, під час виконання цікавих завдань, випала нагода самим вирушити чумацькими шляхами в далеку мандрівку на південь.

23 04 21 chumaky01

Кінець квітня 2023 р. видався дощовим і прохолодним, але це не завадило кожного дня все новим деревам і кущам у дендропарку Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського долучатись до естафети цвітіння. Вже облетіли пелюстки з кизилу, доцвітає форзиція поникла, але їм на зміну приготувались красуні-магнолії. Їх у колекції нашого парку п’ять видів і сортів. Цього року вперше зацвіла гібридна магнолія Суланжа – дарунок від студентів Полтавського державного аграрного університету. І хоча на молодому деревці всього дві квітки, вони надзвичайно чарівні – рожево-білі і немов порцелянові.

23 04 21 magnolia01

 

Не зважаючи на прохолодну дощову погоду, 20 квітня 2023 р. затишний зал відділу документів іноземними мовами ПОУНБ імені І. П. Котляревського нагадував весняний ліс: тут співали соловейко, зяблик, кувала зозуля та виводила свої рулади «лісова флейта» – іволга. Саме так проходив інтерактивний захід «Птахи прилетіли – на крилах весну принесли», який провели наукові співробітниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олена Халимон та Олеся Васецька для учнів 3-го класу Полтавської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №10 ім. В. Г. Короленка. Діти дізналися про традиції українців зустрічі весни, хвилі прильотів птахів, навчилися розрізняти деяких пернатих солістів за голосами. Веселі конкурси, естафети допомагали легко засвоювати нову інформацію. Навіть батьки, які прийшли разом із малечею, із задоволенням брали участь у ряді конкурсів і майстер-класі. Кожен учасник на згадку отримав невеликий сувенір.

23 04 20 ptahy01