Олександр Степанович Афанасьєв народився 28 лютого (11 березня) 1817 р., в селі Ісківці Лубенського повіту Полтавської губернії у родині дрібного поміщика. Навчався в Ніжинському ліцеї (1829-1835), служив у Білгородському уланському полку (1836-1843). У чині поручика вийшов у відставку і повернувся додому.
У 1843 р. познайомився з Т. Г. Шевченком, який приїздив до Ісківців погостювати у Олександра Степановича в 1843, 1845, 1846 роках. О. С. Афанасьєв супроводжував Т. Г. Шевченка під час подорожей Лівобережною Україною.
Детальніше: 145 років пам’яті А. С. Афанасьєва-Чужбинського – письменника, етнографа, історика, мовознавця
Нещодавно колекція Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилася цікавими, поодинокими археологічними знахідками, отриманими у дар від приватних осіб небайдужих до давньої та прадавньої історії рідного краю.
Заслуговує на увагу артефакт переданий мешканцем м. Полтави Д. В. Малиношевським. Горщик, що випадково було знайдено в Новосанжарському районі, відноситься до катакомбної культурно-історичної спільності (XX – XVI ст. до н.е.) доби бронзи. Надійшов він до науково-дослідного експозиційного відділу археології музею у вигляді великої кількості фрагментів (розвалу), що в подальшому був відреставрований до цілої форми музейним реставратором Т. Г. Клименко. Горщик біконічної форми, високих пропорцій з прямими вінцями, що плавно переходять в високо розташовані округлі плічка. Дно невелике, пласке. Верхня частина горщика прикрашена орнаментом, що складається з семи горизонтальних рядів відтисків подвійної мотузки, між якими розташовані короткі, косо поставлені з нахилом вправо відтиски одинарної мотузки, окрім 6 та 7 рядів. Нижня частина та вся внутрішня поверхні вкриті розчосами. Колір коричневий. Розміри: 22,0 х 23,5 см. Відновлений повністю предмет вперше презентувався на музейній експрес-виставці до Дня Археолога 14 серпня 2020 р.
Детальніше: Нові надходження до археологічної збірки Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського
Споруджений у 1976 р. на честь бійців та командирів Південно-Західного фронту – учасників Київської оборонної операції (вересень 1941 р.) у відповідності з постановою Ради Міністрів УРСР № 106 від 3.03.1975 р.
20.ІХ.1941 р. в Шумейковому урочищі неподалік хутора Дрюківщина за 15 км від м. Лохвиці гітлерівськими військами було оточено і розбито, штаб та Військову раду Південно-Західного фронту на чолі з командуючим фронтом М. П. Кирпоносом, членом військової Ради М. О. Бурмистенком, дивізійним комісаром Є. П. Риковим і начальником штабу фронту В. І. Тупіковим. Зробивши спробу вийти з ворожого кільця, в урочищі склали свої голови багато бійців та командирів Червоної Армії. Разом з іншими цього дня загинули начальник штабу фронту генерал-майор В. І. Тупіков, Голова Верховної Ради УРСР, другий секретар ЦК КП(б)У М. О. Бурмистенко та Герой Радянського Союзу, генерал-полковник М. П. Кирпонос.
Детальніше: Меморіальний комплекс воїнам Південно-Західного фронту в урочищі Шумейкове.
За давньою українською традицією кінець літа і початок осені, коли основні польові роботи вже завершувалися, був часом сватання і весілля. Чимало обрядів і атрибутів пов’язані були з цими знаменними подіями у житті молодих людей. Чи не найпоширенішими символами поєднання доль закоханих здавна виступали весільні рушники. Полтавщина, як самобутній етнографічний регіон, сформувала свої локальні особливості шлюбного обряду, і ролі у ньому вишитого полотна.
Детальніше: Полтавський весільний рушник
14 вересня на подвір'ї Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбулася презентація франкомовного варіанту дитячої книжки кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Інституту археології НАН України, археолога, палеолітознавця Людмили Яковлевої «Первісні пригоди дівчинки Уди та мамонтеняти Мо». На заході виступили директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Супруненко Олександр Борисович, заступник голови Полтавської обласної державної адміністрації Рижеченко Катерина Сергіївна. Також слово мала і авторка книги та професор Сорбонського університету, голова Міжнародного об'єднання преісторичних та протоісторичних наук (UISPP) Франсуа Джінджан.
Детальніше: Презентація дитячої книжки Людмили Яковлєвої «Первісні пригоди дівчинки Уди та мамонтеняти Мо»
Йосипом Сталіним 88 років тому був підписаний закон «про 5 колосків, який фактично став передвісником Голодомору в Україні. Повна його назва – Постанова ЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» від 7 серпня 1932 року. Авторство постанови приписують особисто Й. Сталіну.
Закон передбачав за розкрадання колгоспного майна (а таким вважалися навіть кілька колосків, які перезимували під снігом на полі) розстріл на місці та конфіскацію майна. За наявності пом’якшуючих обставин покарання передбачало 10 років ув’язнення в таборах. Амністія заборонялася.
Крім власне самого закону існувала також Таємна інструкція про його застосування. Зокрема, ставилося завдання щодо «куркулів» застосовувати лише розстрільні статті. Хоча на практиці спостерігалася інша ситуація. Згідно з статистичним даним серед засуджених було 83% колгоспників і селян-одноосібників і всього 15% – «куркульсько-заможних елементів».
Детальніше: Сталінський закон про 5 колосків
13 вересня до Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського завітала переможниця багатьох онлайн-вікторин з природи, історії, етнографії та краєзнавства учениця 11 класу Великобузівського НВК Шишацького району - Рибченко Юлія. Разом із членами своєї родини вона ознайомилась з експозицією не лише самого музею, але і його парку. На добру згадку дівчина отримала сувенірну продукцію, друковані видання музею та море позитивних емоцій.
Детальніше: НА ГОСТИНИ ДО МУЗЕЮ ЗА ПРИЗАМИ!
Щорічно у другу неділю вересня в Україні відзначається професійне свято працівників нафтової, газової, нафтопереробної промисловості та нафтопродуктозабезпечення, встановлене згідно з Указом Президента України «Про День працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості» від 12 серпня 1993 р. № 302/93.
Полтавська область є однією із передових областей України за обсягами видобутих вуглеводнів. На її території видобувається 43 відсотки українського природного газу, 10 відсотків нафти та 60 відсотків газового конденсату. Ці вагомі здобутки – наслідок щоденної кропіткої роботи кожного з працівників галузі – інженерів, операторів, ремонтників, буровиків.
Детальніше: 13 вересня – День працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості
Щорічно у другу суботу вересня в Україні відзначають День фізичної культури і спорту. Це свято встановлено «на підтримку ініціативи фізкультурних і спортивних організацій та об’єднань громадян…» згідно з Указом Президента України «Про День фізкультури і спорту» від 29 червня 1994 р. (№ 340/94).
Спорт займає важливе місце у фізичній та духовній культурі українського суспільства. Без сумніву, саме фізично загартовані особистості, яким притаманні цілеспрямованість, наполегливість і воля до перемоги, завжди були опорою громади, її рушійною силою та гордістю.
Детальніше: День фізичної культури і спорту
