Події

21 06 08 lugova

Шановна ювілярка є прикладом людини, відданої музейній справі та улюбленому закладу, адже від завершення університету вже 48 років поспіль вона працює в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського.

Сьогодні Любов Миколаївна Лугова – старший науковий співробітник, зберігач археологічної колекції (інвентарної групи “Археологія” музейного фонду), що складає більше 55 тис. од. збереження, член фондово-закупівельної комісії та реставраційної ради музею. За її науковою концепцією, здійснюється комплектування археологічних фондів музею, їх класифікація та систематизація, створення наукових та науково-довідкових каталогів. Її професіоналізм, багаторічна послідовна та наполеглива праця зробили вагомий внесок у становлення археологічної музеології та розвиток археології Полтавщини. Адже вона дослідила більше 100 курганів, проводила розкопки старовинних поселень та масштабні археологічні розвідки.

Вітаючи з ювілеєм Любов Миколаївну Лугову, зичимо їй міцного здоров’я та довгих років життя, здійснення всіх творчих задумів на ниві музейництва та археології.

На сторінках розділу «Видавнича діяльність» нашого сайту вміщений текст біобібліографічного покажчика наукових праць Любові Миколаївни Лугової.

Колеги – співробітники музею.

8 червня 1992 р. на Всесвітньому саміті ООН з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро було прийнято рішення про щорічне проведення Дня океанів. Починаючи з 1993 р. цей день відзначали неофіційно. 5 грудня 2008 р. Генеральна Асамблея ОНН офіційно визнала 8 червня – Всесвітнім Днем океанів.

Ця дата дає привід нагадати людству, що Світовий океан є колискою життя на нашій планеті, збереження його ресурсів є запорукою розвитку та подальшого існування людської цивілізації. Цікавим представником океанічної іхтіофауни, що нині перебуває на межі зникнення є риба-пила. Наукова назва тварини – пилорил звичайний (Pristis pristis). Представник класу Хрящових риб (Chondrichthyes), хоч і нагадує по зовнішньому вигляду акулу, але належить до надряду Скати (Batoidea), родини Риби-пилки (Pristidae). Пилорил зустрічається у прибережних смугах усіх океанів, окрім Північно-Льодовитого, часто в період міграції заходить у прісні водойми. Довжина риби становить до 8 м, визначена максимальна вага − 2400 кг. У раціоні харчування цього виду скатів переважають безхребетні придонні тварини, які мешкають в мулі або піску.

21 06 08 okean

З нагоди професійного свята щиро вітаємо усіх, хто свої талант і вміння віддають журналістиці.

Слово журналіста зміцнює нашу віру, вселяє надію, дає підтримку і залишається в історії. Але воно дієве лише тоді, коли чесне і справедливе. А ще, - відповідальне. Адже через багато років наші нащадки, аналізуючи непростий час, у якому доводиться жити нинішнім поколінням, будуть користуватися не лише історичними дослідженнями і підручниками, а й радіо - телевізійними та газетними архівами. Тому, відображення багатогранного життя без прикрас, справедливо і об’єктивно, - це важливо не лише для кожного з нас та сьогоднішнього суспільства в цілому. Важливо для історії.

Колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського вважає представників усіх полтавських ЗМІ ( і не лише полтавських !) своїми колегами і друзями. Бо, лише протягом останнього часу, завдяки спільним зусиллям і творчому порозумінню, підготовлено десятки інтерв’ю, репортажів, інших різножанрових і тематичних матеріалів, пов’язаних не лише з історичною минувшиною Полтавського краю, а й з нашим нелегким, неоднозначним, але яскравим і пам’ятним сьогоденням. Віримо, що і надалі наша співпраця буде плідною, творчою і багатогранною.

То ж будьте, дорогі друзі, завжди послідовними і пам’ятайте про своє головне покликання – служити істині.

Нових вам творчих злетів, задумів і удач !

Світлими хай будуть ваші помисли, думки – щирими, а журналістське слово – завжди переконливим !

З щирою повагою – усі музейники Полтавщини.

21 06 06 jurnalist

Науковий архів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського важко уявити без численних публікацій місцевої преси різних років, фотознімків, біографічних матеріалів про полтавських журналістів, редакторів, літераторів. Створені особові архівні фонди Петра Ротача і Олеся Юренка – людей, чиє життя було тісно пов’язане із журналістикою.

Одним із цікавих і цінних оригінальних документів з історії полтавської журналістики є фото із Справи 15–253. На знімку, зробленому 7.02.1940 р. в редакції «Комсомольця Полтавщини», зображені (справа наліво) І. Цюпа, Ф. Демченко, В. Ткаченко і О. Юренко. Хто ці люди і як вони причетні до заснованої у 1938 році обласної молодіжної газети?

Лідером зображеного товариства був Федір Степанович Демченко (бл. 1912–1941?). Талановитий поет, після закінчення Харківського газетного технікуму направлений «роз’їздним кореспондентом» до редакції «Комсомольця Полтавщини», вів у газеті відділ культури і літератури. За його ініціативою і найактивнішою участю навколо редакції гуртувався невеличкий, але дуже дійовий колектив із молодих авторів. У роки Другої світової війни Федір за станом здоров’я не був мобілізований, але долучився до антифашистського підпілля і вважається зниклим безвісті під час німецької окупації Полтави.

21 06 06 yurenko01

4 червня 2021 р. старшою науковою співробітницею відділу природи Оленою Халимон був проведений екологічний урок, присвячений Всесвітньому дню охорони навколишнього природного середовища. Це свято було запроваджено Генеральною Асамблеєю ООН ще у 1972 р. Всесвітній день довкілля вважається однією з найважливіших подій екологічного календаря і щороку відзначається 5 червня в більш ніж 100 країнах світу. З 2000 р. почала діяти програма ООН «Тисячоліття довкілля – приступити до дій», яка стала ще одним нагадуванням людству про його роль в охороні природи.

21 06 04 ekourok01

Запашними китицями вкрилися у м.Полтаві наприкінці травня дерева робінії (білої акації). Їх цвітіння відкрило ботанічне літо. А у дендропарку Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського майже саме в цей час розпочався сезон цвітіння сортових ірисів. У народі їх лагідно кличуть півниками, бо квіти чимсь нагадують голову півня. Міжнародна назва роду Iris L. у перекладі з грецької мови означає «веселка». І справді, всі кольори райдуги виграють на пелюстках цих квітів. Вчені підрахували, що з 1424 відтінків барв живої природи, 300 – даровано ірисам. Невипадково древні греки називали півники квітами богині Іриди – веселки. Корневище ірисів має приємний фіалковий аромат, за що його називають «фіалковим коренем» і використовують у парфумерній промисловості.

Всіх бажаючих запрошуємо помилуватись красою живих веселок – шляхетних ірисів у дендропарку нашого музею.

21 06 02 dendropark00

​1 червня 2021 р., до Міжнародного дня захисту дітей, у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського започаткували новий формат дитячої екскурсії: «Казки у музейному дворику», розрахований на відвідувачів дошкільного та молодшого шкільного віку. Першими послухати казки прийшли дошкільнята. Баба Яга, яка саме зазирнула у музейний дворик, щоб назбирати трав і квітів, розповіла дітям казку про ластівку-береговушку. Маленька ластівка заблукала, шукала дорогу додому, і в своїй подорожі зустрічала інших птахів, звірів і комах та роздивлялась їх хатинки. Так у казковому обрамленні діти познайомилися з тим, як влаштовують свої домівки у природи різні тварини. 

Після розповіді Баба Яга навчила дітей грати у веселу лісову гру під назвою «Шишки, горішки, жолуді». І обіцяла ще приходити до музейного дворика. Тож ми запрошуємо діток на незвичайну, пізнавальну і веселу екскурсію. Баба Яга знає ще багато казок...

21 06 01 kazky01

А у нас чудова новина!!! Погляньте, які прекрасні малюнки ми отримали на конкурс «Музейний мамонт шукає своє мамонтеня»!

Надзвичайно вдячні  всім, хто відгукнувся. А винагородою учасникам буде цікава ігрова екскурсія «Казки у музейному дворику», яка відбудеться 6 червня о 11:00. 

Явка учасників обов'язкова!!!:)

По секрету скажемо, що на маленьких художників чекатимуть і смачненькі подаруночки! 

Тож чекаємо вас 6 червня у музейному дворику!

21 06 01 konkurs malunkiv01

31 травня 2021 р. виповнюється 95 років від дня народження дендролога, давнього друга Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Яніни Яківни Яценко. Вона народилася в 1926 р. у містечку Ставище Київської області. Дитячі роки пройшли у Полтаві, де на Полтавській сільськогосподарській дослідній станції працював батько Яків Лукич – відомий селекціонер, кандидат сільськогосподарських наук. У 1950 р. Яніна Яківна закінчила факультет плодоовочівництва Харківського сільськогосподарського інституту. До 1955 р. працювала в м. Вінниці у школі по підготовці голів колгоспів. Потім знову повернулася до Полтави, де у сільськогосподарському технікумі викладала «Лісівництво і лісомеліорацію» та «Овочівництво».

21 05 31 yacenko01

27 травня 2021 року фонди нашого музею поповнилися новими експонатами. Фондова колекція Полтавського краєзнавчого музею Імені Василя Кричевського налічує більше 300 тис. одиниць зберігання. Але музей тільки тоді живе і розвивається, коли його фонди поповнюються новими надходженнями. Ось такий момент ми і маємо сьогодні. До фондів передані особисті речі, документи, нагороди за спортивні досягнення відомого в світі спортсмена, тренера, майстра спорту міжнародного класу з боротьби самбо – Ляшенка Миколи Андрійовича.

Організована ним Бугаївська дитячо-юнацька спортивна школа була створена на базі приміщення старої загальноосвітньої школи, а згодом почали працювати її секції у Глобиному, Горбах, Броварках. З часу утворення спортивної школи, трирічну програму тренувань пройшло більше тисячі спортсменів. Серед вихованців школи 8 майстрів спорту, 6 чемпіонів України, 36 кандидатів у майстри, 94 першорозрядники.

 21 05 27 lashenko01