Час роботи: 9.00—17.00, 10.00—17.00 (понеділок), середа – вихідний; етнографічна екпозиція 3-го поверху не працює у вівторок; унікальних експонатів – у четвер
Вартість квитків на відвідування музею: для дітей до 6 років – безкоштовно, для учнів та студентів – 10 грн., для дорослих – 20 грн., екскурсія по відділу – 30 грн., тематична – 75 грн., оглядова по музею – 150 грн. екскурсійна група – 15 чол. Кімната унікальних експонатів: для дітей – 15 грн., для дорослих – 20 грн.
14 липня Франція відзначає головне національне свято республіки – День взяття Бастилії. Встановлене ще у 1880 році воно стало для французького народу символом перемоги нової ери над старим режимом. Саме 14 липня 1789 року повсталі парижани штурмом взяли Бастилію, королівську тюрму-фортецю, котра уособлювала тиранію правлячої династії Бурбонів. Ця подія стала апогеєм Французької революції, у результаті якої стало повалення монархії і проголошення республіки. Подальшу долю молодої республіки сповнювали бурхливі політичні і воєнні події, діячі, які вплинули на хід світової історії. Тим цікавішими вбачаються музейні предмети із колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, пов’язані із історією Франції і у наші дні є унікальними.
Відеоролик "Старовинні пічні кахлі" за мотивами персональної виставки Володимира Маркар'яна представляє збірку реконструйованих українських лицьових неполив'яних кахель ХVI - XIX століть та авторських виробів майстра дереворізьблення, вибійки, кахлярства В. Маркар'яна. Кахлі були експоновані у виставковому залі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
Рибальство це найдавніша форма полювання, ремесло, вид спорту, хобі, професія. Як тільки не називають процес вилову риби у водоймах з метою добування їжі за допомогою спеціального знаряддя!
Кожного року в Україні в другу неділю липня відзначають День рибалки. Це свято було створене у 1968 р. в СРСР як професійне. В Україні, після розпаду Радянського Союзу День рибалки був закріплений Указом Президента України від 22 червня 1995 року за № 464/95 і досі носить свою назву «День рибалки».
Рибальство це найдавніша форма полювання, ремесло, вид спорту, хобі, професія. Як тільки не називають процес вилову риби у водоймах з метою добування їжі за допомогою спеціального знаряддя!
Кожного року в Україні в другу неділю липня відзначають День рибалки. Це свято було створене у 1968 р. в СРСР як професійне. В Україні, після розпаду Радянського Союзу День рибалки був закріплений Указом Президента України від 22 червня 1995 року за № 464/95 і досі носить свою назву «День рибалки».
Полтавщина має досить густу гідрологічну сітку. Це сприяло розвитку рибальства від найдавніших часів кам’яного віку до сьогодення. В експозиційних залах нашого музею представлені різноманітні приладдя для рибальства. У відділі природи ця тема досить широко розкрита у розділі «Водні ресурси Полтавщини». На подіумі у залі № 3 показані представники водної фауни – риби, ракоподібні, молюски, які є об’єктами риболовлі. Справжньою окрасою залу вважаються діорами створені в 1962 р. талановитим майстром діорамного мистецтва Ю.І. Дешалитом: «Риболовецьке господарство «Прибій» на Кременчуцькому водосховищі» (Глобинський район Полтавської області) і «Підводний світ». Прототипом створення першої діорами стало господарство, яке знаходиться в смт Градизьк. Тепер воно носить назву «Риболовецьке-сільськогосподарське колективне господарство «ПРИБІЙ». Нещодавно, у цій діорамі було відновлено світлові ефекти – діяльність господарства вдень і вночі та місячне сяйво, це стало родзинкою експозиції. Об'ємній картині «Підводний світ» повернуто початковий режим роботи діорами. Тепер відвідувачі можуть ознайомитися не тільки з мешканцями водойми з повільною течією: рибами, молюсками, водною рослинністю, а й побачити захоплюючі ефекти – «хвилі» та «сонячні промені».
Пропонуємо переглянути відеосюжет, у якому здійснено короткий екскурс залами експозиції музею. Показано, що рибальство дійсно має давнє коріння, пережило часи Київської Русі, добу Козацтва, Нового часу. Ця форма особливого полювання пережила ряд трансформацій: від обов’язкового, не від’ємного від повсякденного життя способу добування їжі до вишуканого складного і не дешевого виду спорту.
Матеріали підготовлено науковим співробітником Л.В. Чеботарьовою
11 липня відзначається Всесвітній день народонаселення. Народонаселення – це сукупність людей, що живуть на земній кулі або в межах певної території. Здобутком національної політики незалежної України є створення національно-культурних товариств. На Полтавщині діють такі національно-культурні громади: Полтавське регіональне грузинське братство«Георгія», Полтавський благодійний єврейський центр «Хесед Нефеш», Спілка шанувальників польської культури на Полтавщині «Полонія», Полтавська обласна регіональна організація «Конгрес Азербайджанців України», Полтавський обласний місцевий осередок Всеукраїнської громадської організації «Діаспора чеченського народу», Полтавське обласне товариство німців «Відергебурт», громадська організація «Урарту», громадська організація «Миргородські рома». Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського постійно пропагує здобутки національно-культурних об’єднань. До вашої уваги пропонуються світлини експозиції «Національні меншини Полтавщини», яка репрезентувала їх культуру, традиції, досягнення.
Сьогодні, 10 червня 2020 р., на подвір'ї Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбулася вистава сімейного формату «Мері Поппінс та Бурундучі пригоди». Автор вистави – проєкт OMG. Мета вистави — проведення дозвілля молодих полтавських сімей.
Виставка "Капелани. Духовний щит України" буде повноцінно працювати з 15 липня до 15 вересня у залі 22 Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Відкриття буде проведене 14 липня онлайн у зв'язку з карантинними обмеженнями.
У полтавському видавництві «ТОВ «АСМІ» вийшов з друку збірник наукових праць під назвою «Чутівщина: від давнини до сьогодення», укладений за результатами однойменної наукової історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 95-й річниці з часу створення Чутівського району (смт Чутове, 2018 р.). Активну участь у цьому заході взяли співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського на чолі з директором закладу О.Б. Супруненком. Наукові розвідки, представлені ними на конференції, ввійшли до зазначеного видання. Збірник також містить матеріали «круглого столу», присвяченого 330-й річниці з часу обрання гетьманом України І. Мазепи (смт Чутове, 2017 р.). Електронна версія книги доступна для ознайомлення на сайті музею у розділі «Видання за участю науковців музею».
Сім'я − це об'єднання людей на основі шлюбу або кровної спорідненості, які пов'язані між собою спільністю побуту та взаємною відповідальністю. Сім'я завжди була основою суспільства в Україні. Розрізняють різні види сімей. Проста сім'я складається з однієї шлюбної пари чи одного з батьків з неодруженими дітьми або без них. Вона може бути повна (батьки та діти), неповна (один з батьків і діти). Складна сім'я складається з декількох кровно споріднених простих сімей, кожна з яких може бути повною чи неповною і включати інших родичів. Перехідним типом між простою і складною є розширена сім'я, вона складається з однієї подружньої пари з дітьми і окремих близьких чи далеких родичів). Найбільш поширеною в Україні в ХІХ − на початку ХХ століття була повна проста сім'я.
Ім’я нашої землячки Олени Миколаївни Байрак (1957 – 2018) – науковця, доктора біологічних наук, професора, члена Ради ботанічних садів і дендропарків України було тісно пов’язане з Полтавським краєзнавчим музеєм, зокрема, - науково-дослідним відділом природи. Вона постійно надавала наукові консультації музейникам, поповнювала колекцію музею ботанічними зборами та власними науковими доробками.
У Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського також створений іменний фонд О.М.Байрак, який налічує близько 500 одиниць.
Ось тому, нам приємно повідомити, що сьогодні, 7 липня, в День працівника природно-заповідної справи, відбулося засідання журі Премії Полтавської обласної ради імені О.М. Байрак (музей є осередком Премії).
