Співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського провели чергове планове прибирання території навколо об’єкта культурної спадщини – Місця поховання, пам’ятного знаку жертвам політичних репресій поблизу урочища Триби Полтавського району. Цим об’єктом музей опікується вже декілька років. А робити тут постійно є що, адже на могилі жертв сталінських репресій залишають природне сміття: гілля, хвою, шишки – дерева, що ростуть навколо, а побутове – люди, які відвідують це місце, зупиняються на майданчику біля об’єкта.
Шановні подорожуючі, туристи! Давайте поважати себе і світлу пам'ять безневинних людей, похованих там. Бажаємо всім міцного здоров’я і благополуччя!
Детальніше: Співробітники музею провели прибирання території Місця поховання, пам’ятного знаку жертвам...
В кінці ХІХ ст. стало модним і престижним мати в кожному домі стереоскоп для перегляду об’ємних фото і набори пластин з фото. Перший стереоскоп був винайдений Чарльзом Уїнстоном в 1837році.На виставці в Лондоні в 1851році був виставлений для огляду стереоскоп з набором дагеротипних стереоскопічних зображень. Поява нового приладу викликала жвавий інтерес у населення. Вже в 1856 році в Англії було продано більше мільйона стереоскопів. Лондонська компанія по виготовленню стереоскопів виготовляла також широкий асортимент стереоскопічних пластин.
Детальніше: Стереоскоп
В усі часи на спортивних майданчиках розгортаються боротьба й суперництво найсильніших. Часто тут вирують неприховані емоції. Та хоч би якими запеклими були змагання, все одно перемагають працелюбність, прагнення до здорового способу життя та дружба.
Наші земляки-спортсмени, завойовуючи найвідоміші вітчизняні й світові п’єдестали, – рішучі та майстерні, щасливі й усміхнені, інколи – неспокійні, але завжди впевнені у своїх силах. Але в той же час вони залишаються щирими й відкритими та вміють радіти за себе, рідну команду, країну. Люблять фотографуватися, гарно виглядати... Колись, зовсім маленькими, тільки починали свій шлях. А хтось у поважному віці вирішив здійснити свою велику спортивну мрію!
Детальніше: Емоції спорту
Нещодавно нумізматична збірка Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилася доволі рідкісною знахідкою – візантійською мідною монетою – фолісом середини ХІ ст. Монету знайшов житель м. Полтави В. О. Ганжа поблизу входу до Полтавського міського парку культури і відпочинку «Перемога», що на Першотравневому проспекті.
Територія Інститутської гори входила до меж посаду сіверянського та давньоруського городища літописної Лтави, добре відомої археологічної пам’ятки національного значення. Сліди поселення на цій території виявлені ще 1983 р. О. Б. Супруненком, неодноразово обстежувалися ним же у 1997–1998 рр. Пам’ятка позначена знахідками уламків ліпного посуду кінця Х – початку ХІ ст. у північно-західній частині Інститутської гори.
Детальніше: Візантійська монета з Полтави
У 1808 році до Полтавської губернії було запрошено ремісників-сукноробів з Німеччини. Переселенців приваблювали значними пільгами, звільненням від податків і військової повинності, наданням безвідсоткових позичок, адже Імперія потребувала прискорення розвитку вітчизняного сукноробства і створювала для цього відповідні умови. У тому числі іноземцям надавалося право вільного віросповідання. У Полтаві оселилися 54 німецькі родини, котрі утворили Німецьку слободу або колонію. Вони сповідували протестантську лютеранську віру.
Спочатку лютерани молилися у пристосованих приміщеннях, потім придбали окремий будинок.
Детальніше: Спадщина архітектора Валерія Трегубова. Музейні колекції. Макет лютеранської кірхи Петра і Павла у...
Продовжуємо знайомство з експонатами фондової колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. У багатьох полтавських родинах і сьогодні зберігається і використовується у повсякденному житті продукція Полтавського фарфорового заводу: чайні та кавові сервізи, тарілки, вази, порцелянові фігурки. Саме про останні і піде мова. Фарфоровий завод почав працювати у Полтаві у 1964 р. Спочатку тут виготовляли лише тарілки. Технічне переоснащення у 1970-ті рр. дозволило виготовляти різний столовий посуд, чайно-кавові сервізи і скульптуру. Відмінними ознаками продукції стали висока білизна черепка та глазурі, тому більшість виробів мали біле тло та мінімальне оздоблення живописним декором. У 1970-ті –1980-ті рр. асортимент порцелянових статуеток був досить вузьким і значною мірою представляв своєрідність полтавського колориту.
Детальніше: Вироби Полтавського фарфорового заводу у збірці музею
Завтра, 13 травня 2020 року о 12-й годині, в Свято-Успенському кафедральному соборі відбудеться прощання з Ольгою Нікішиною, яка померла від хвороби серця 10 травня у районі проведення операції Об’єднаних сил. Спочатку вона служила у складі ДУК ПС (Добровольчого українського корпусу "Правий сектор"), а потім підписала контракт з ЗСУ, де продовжувала службу у 16-му окремому мотопіхотному батальйоні, що у складі 58-ї бригади, служила до останнього подиху своїй країні. У військовому середовищі її знають під псевдонімом "Кіпіш", а в ЗСУ − під позивним "Холєра". Ольга Нікішина була веселою, життєрадісною, спраглою до життя людиною. Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким. Світлий, добрий спомин про звитяжну захисницю України назавжди залишиться в наших серцях та спогадах її бойових побратимів, родичів і земляків! Вічна пам’ять!
В експозиції 8-го залу «Київська Русь і кочівники» Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського представлений досить рідкісний експонат — поки що єдина знахідка з розкопок на посаді літописного «граду» Лтави в історичному центрі Полтави. Цим унікумом є, з першого погляду, простий світло-коричневоглиняний гончарний горщик середнього обсягу, в цілому за профілем вінець типовий для керамічних виробів ХІІ ст. Правда, колір глини посудини і певна акуратність виготовлення не надто типові для Полтавського поселення, та все ж його можна вважати зразком продукції місцевих гончарів. Принаймні, на це вказує характерна для поселення орнаментація — проклеслений візерунок із трьох паралельних «широко» розміщених неглибоких ліній на плічку і перегині тулуба. Такий візерунок наявний на 60 відсотках гончарних горщиків, виявлених у Полтаві.
Детальніше: Тризуб на давньоруському горщику з Полтави
Українському науковому історико-архітектурному товариству добре відома особистість полтавського архітектора Валерія Трегубова. Минуло вже 7 років, як він відійшов за вічну межу.
Духовний спадок, який Валерій Олександрович залишив по собі, вимірюється щирою пошаною та добрими словами від колег архітекторів, науковців, педагогів, реставраторів, істориків, художників і його численних колишніх студентів Полтавського архітектурного факультету. Многогранність особистості митця проявилася в архітектурних творах, наукових працях, педагогічній діяльності. У Полтаві архітектор Трегубов реалізував кілька своїх проектів з реставрації та відтворення пам’яток історико-архітектурної спадщини, за його авторства зведені також і нові полтавські храми.
У фондах Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського тепер зберігаються особисті речі та низка об’єктів творчої спадщини архітектора Валерія Трегубова, котрі поступово уводяться у науковий та експозиційний обіг. Зокрема, макети втрачених полтавських церков, виконаних за авторськими проектами наукової реконструкції протягом 1994 - 2009 років у проектно-дослідній майстерні «Храм», наразі експонуються в 11-у залі музею.
Розпочинаємо публікацію матеріалів уніфікованих паспортів експонатів документально-речового фонду В. О. Трегубова.
Детальніше: Спадщина архітектора Валерія Трегубова. Музейні колекції. Макет комплексу кафедрального собору...
