Події

Цікаву маловивчену частину музейної колекції культової металопластики складають вотивні підвіски-таблички до ікон. Вотум від латинського «votives» — присвячений богам, що у свою чергу «votum» — обітниця, бажання. Вотивні предмети приносились у дарунок божеству за обітницею, заради зцілення або виконання будь-якого бажання. Звичай принесення вотивних дарів – пом'якшена форма жертвоприношення. Своїм корінням він сягає прадавніх часів, коли людська свідомість була пов'язана з магічними уявленнями, а потім з язичницькими віруваннями. Багато подібних матеріальних свідоцтв дійшло з часів античності. Велика колекція зцілюючих вотивів, вироблених з глини, демонструється у музеї святилища Асклепія в Епідаврі (Греція). Крім глиняних табличок, відомі вотивні дари Давньої Греції і Риму у вигляді воскових або металевих зображень хворих частин тіла або предметів благань.
Вживання вотумів було поширеним і у культовій практиці як католицької, так і православної церкви в Україні у ХVІІ – ХІХ ст. Спочатку воно розповсюджувалось на середньовічному Заході, а звідти, досить пізно, в ХVІ – ХVІІ ст., прийшло до Польщі та в Україну, де стало відомим на Західних землях, а потім, у ХVІІІ ст., на Лівобережжі.

012

День пам’яті жертв політичних репресій – щорічний національний пам’ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. Великий терор – масштабна кампанія масових репресій громадян, розгорнута в СРСР у 1937 – 1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація. За період Великого терору на території УРСР, за оцінками істориків, засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту відправлено до в’язниць та таборів. Незаконність

20 05 15 tryby00

У контексті національного, культурного та духовного відродження України важливим є дослідження тих сторінок історії, які довгий час або замовчувались або показували події неправдиво. Однією з таких є масові незаконні репресії. За період Великого терору на території УРСР, за оцінками істориків, було засуджено 198918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць та таборів (інші заходи покарання охоплювали менше 1 %, звільнено було тільки 0,3 %). За матеріалами сфабрикованих слідчих справ простежуються понівечені долі багатьох людей, одна з таких розповідає нам про трагічні факти з життя Григорія Олексійовича Коваленка, письменника, журналіста, історика, етнографа, графіка, живописця, громадсько-культурного діяча. Його ім'я серед видатних поборників державної незалежності України − учасників подій Української революції 1917-1921 років, життя і діяльність яких пов'язані із історією Полтавщини.

20 05 17 kovalenko01

18 травня 1951 року у Полтаві народився Валерій Олександрович Трегубов. У 2020 році йому мало б виповнилося 69 років. Дата не кругла. Зазвичай, у суспільстві не прийнято відзначати не круглі дати, частіше за все гарні промови і урочистості готують до ювілеїв. Але люди, особливо ті, хто щедро обдарований Богом і палає життям, не завжди залишаються надовго серед живих. У чергову річницю вони вже не чують щирих слів поваги, не відчувають нелицемірної пошани близьких друзів і далеких знайомих, не отримують гідної оцінки товариства своїм життєвим і професійним надбанням. Така доля не оминула відомого полтавського архітектора Валерія Трегубова. 2012 року він відійшов за вічну межу. Пам’ятаємо його натхнений характер, творчу вдачу, неабияке відчуття власної гідності, незбагнену стійкість перед сильними світу цього. Він завжди був помітним у полтавському архітектурно-науковому суспільстві, його професійну думку цінували, порад потребували, а оцінка Трегубова завжди була справедливою і неупередженою. Валерій Олександрович мав право на власну думку і привілей ніколи її не приховувати. Він здобув цю перевагу ціною своєї пристрасті до архітектури, котра матеріалізувалася у творах, втілилася у наукових відкриттях в теорії архітектури, проявлялися наживо в студентах і послідовниках.

20 05 17 tregubov01

У березні-квітні 1930 р. у приміщенні Харківського оперного театру відбувся показовий судовий процес над членами Спілки визволення України – вигаданої підпільної контрреволюційної організації, що нібито існувала в УСРР з 1926 р. і мала за мету збройним шляхом за підтримки іноземних держав повалити радянську владу в Україні і реставрувати капіталістичний лад у формі Української Народної Республіки.

Ця «судова» акція стала першою репетицією масових репресій проти української інтелігенції. На лаві підсудних опинилося 45 осіб. Зокрема, академік С. Єфремов, колишній прем’єр-міністр УНР В. Чехівський, колишній міністр закордонних справ УНР А. Ніковський, професор Київського інституту народної освіти Й. Гермайзе, колишні діячі Української партії соціалістів-федералістів В. Дурдуківський, В. Ганцов, Л. Старицька-Черняхівська, М. Слабченко. Серед обвинувачених були 2 академіки Всеукраїнської Академії наук, 15 професорів, 1 директор школи, 10 учителів, 3 письменники, 6 колишніх членів Української Центральної Ради, 3 колишні члени уряду УНР та ін.

20 05 17 svu01

День пам'яті жертв політичних репресій — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. Саме в цей день відбувається вшанування пам'яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам'яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства.

Великий терор – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.

20 05 17 koval01

Питання вшанування пам’яті жертв політичних репресій було підняте ще у 2 половині 1980-х років. З 2007 року в Україні, з метою належного вшанування пам'яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам'яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства, День пам’яті жертв політичних репресій був встановлений третьої неділя травня.

20 05 17 represii01

У Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського постійно ведеться різновекторна наукова робота, до якої, безумовно, належить і реставрація музейних предметів. Збереження, освоєння і передавання мистецької спадщини майбутнім поколінням справедливо вважається необхідною передумовою розвитку будь-якої нації та її культури. Реставрація як одна з форм культурного наслідування, завжди була покликана підтримувати давні пам’ятки у цілісності. Відновлення керамічних пам'яток – це складний і кропіткий, однак, дуже цікавий процес. Формування колекції керамічних виробів у музеї почалося з перших років його існування. Заснований у 1891 р., Полтавський земський музей до 1905 р., фактично, складався з двох самостійних музеїв – природничо-історичного і етнографічного.

20 05 16 restavr01

День науки відзначається в Україні щорічно, у третю суботу травня. Це – професійне свято працівників науки, встановлене указом Президента України Л. Д. Кучми 1997 р. на підтримку ініціативи відомих учених, наукових закладів та професійних союзів. Скажімо прямо, за сучасної вимушеної чи набутої неповаги до науки, будь-хто скаже, а яка там наука в музеях? Хоча це здається лише на перший погляд. Адже музеї в світі завжди були відомими осередками розвитку науки. Звісно ж, не фундаментальних досліджень. Проте, робіт з науково-практичного опрацювання дослідницьких матеріалів, природничого й історичного джерелознавства, вивчення матеріальної культури та археології, мистецтвознавства, архівної справи, історії, нумізматики, краєзнавства тощо. І через роботу в музеях проходило та проходять чимало майбутніх та вже відомих фахівців у різних галузях гуманітарних наук.

008

Із 2003 р. кожної у третьої суботи травня в Україні відзначають День Європи як ствердження спільних цінностей та історії усіх націй континенту. Доречно у цей день поговорити про музейні предмети європейського походження. Нумізматична колекція Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського досить велика і різноманітна. Тут можна зустріти монети різних періодів багатьох країн світу, які потрапили на терени Полтавщини різними шляхами у якості коштовних сувенірів або повноправної грошової одиниці. Серед останніх увагу привертає збірка західноєвропейських талерів, що пережили функціональну метаморфозу і почали свій «грошовий шлях» на території тодішнього Московського царства вже під назвою «єфимка».

20 05 16 numis02