Події

11 вересня 2020 року у музеї відбулась робоча зустріч під орудою заступниці голови Полтавської облдержадміністрації К.С. Рижеченко – щодо передачі колишнього приміщення дитячої художньої школи на баланс Полтавському краєзнавчому музею імені Василя Кричевського.
У зустрічі взяли участь: секретар Полтавської міської ради, в.о. міського голови Полтави О. С.Шамота, директор Управління майном Полтавської обласної ради С. Т.Сагайдачний, директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського О. Б. Супруненко, інші.
Обговорені можливі варіанти передачі цього приміщення, вкрай необхідного для нагальних музейних потреб.

20 09 11 narada01

Влітку минулого року археологічна збірка Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилася досить цікавою знахідкою – уламком бронзової ажурної бляхи, знайденої І. Я. Новобранцем після дощу на розораній поверхні зольника № 10.

Зазначений артефакт помітно вирізняється з-поміж типових знахідок, виготовлених з міді та її сплавів, котрі виявляють на Західному укріпленні Більського городища.

20 09 11 blaha

Живописна збірка Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського нараховує понад 700 творів. Її основу складають картини реалістичного напряму художнього мистецтва. Проте не менш цікавим і колоритним є доробок самодіяльних митців Полтавщини, які працюють у різних стилях українського народного малярства. Зокрема у збірці представлені кілька народних картин, виконаних художником-аматором із Хоролу Миколою Мазуренком.

Життя і творча діяльність Миколи Петровича Мазуренка пов’язані з м. Хорол. Малюючи, художник передає на полотні своє бачення світу, української минувшини і сучасного життя. Визнання майстру принесли персональні виставки, що проводились як у рідному Хоролі, так і у Полтаві. Знаковою подією була участь у Полтавському обласному фестивалі художників-аматорів імені Григорія Ксьонза (2014 р.).

20 09 10 mazurenko01

9 вересня до Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського завітали члени краєзнавчого гуртка «Непосиди» КЗ «Полтавська ЗОШ №24 І-ІІІ ступенів». Ще під час карантину вони стали призерами онлайн-вікторини «Весняні рослини», яка проводилась на сайті музею, а сьогодні отримали заслужену нагороду – грамоти та цікаву дендрологічну екскурсію по парку, яку провела для них старший науковий співробітник Олена Халимон. Учні не лише познайомились із деревами та чагарниками, що зростають на подвір’ї музею, а й дізнались про походження їх назв, використання людиною, тощо.

20 09 09 pryz01

7 вересня 2020 р. колекція Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилася новими «унікальними» експонатами, отриманими із досліджень всесвітньо відомої пам’ятки кам’яного віку Гінцівської верхньопалеолітичної стоянки, що існувала близько 17 – 14 тис. років тому в регіоні Наддніпрянщини.

Учора в с. Гінці Лубенського району Полтавської області була проведена передача на постійне збереження до музею двох бивнів дорослої особини мамонта, здійснена керівником розкопок Гінцівської українсько-французької експедиції ст. н. с. Інституту археології НАН України Людмилою Анатоліївною Яковлєвою.

20 09 09 bivni01

Після окупації Полтавщини фашистами у 1941 році, почалося відродження УАПЦ. Було створено єпархіальне Управління УАПЦ, Спаська, Покровська, Соборна при Христовоздвиженському монастирі та Сампсонієвська церкви відійшли у підпорядкування УАПЦ. Почалась висвята у священники до автокефальної церкви.

Але, як і по всій Україні, у Полтаві діяло дві церкви: Українська Автокефальна Православна Церква і Українська Автономна Церква, що вважала себе канонічно пов’язаною з Російською Православною Церквою. Між ними точилася вперта боротьба. Згодом, розібравшись у ситуації, німці почали підтримувати автономну церкву, бо автокефальна “… є завжди в самій суті пов’язана з самостійним державництвом”, а український самостійницький рух так само був ворожий фашистам, як і більшовикам.

20 09 08 pastyri

 

Колекція східних старожитностей посідає важливе місце у зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Особливої уваги безумовно заслуговує збірка східної зброї, зразки якої потрапили до музею у різний час.

Вишуканістю форми захоплює накінечник списа, що за роки свого існування не втратив ані краси, ані смертоносної гостроти. Експонат потрапив до музею ще до руйнівної пожежі 1943 року, яка завдала страшного удару музейному зібранню.

Візуальний огляд та розшифрування ієрогліфічного напису дають змогу класифікувати його як японський спис типу «ярі».

20 09 07 spys

Вересневого ранку до музею завітали рідні воїнів та волонтерів, що перебувають у полоні, або вважаються зниклими безвісти. Недільний відпочинок для жінок, які прибули з різних регіонів України, влаштувала Громадська організація «Союз матерів «Захист»». Представники організації звернулися з проханням до адміністрації музею долучитися до цієї благородної акції. Для чарівних відвідувачів старший науковий співробітник Кузьменко Н.В. провела оглядову екскурсію по музею, ознайомила з його історією і перспективами розвитку. Подорож залами музейної експозиції виявилася цікавою та корисною, а щирі слова вдячності підтвердили отримане від зустрічі задоволення.

20 09 06 soyuz materiv01

6 вересня виповнюється 100 років від дня народження гірничого інженер-геолога, головного геолога об’єднання «Укрсхіднафта» (нині НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта»), кандидата геолого-мінералогічних наук, першовідкривача нафти і газу на Полтавщині − Валентина Павловича Каменського (1920-2016).

Валентин Павлович належить до плеяди видатних геологів XX ст., чиє життя і діяльність були тісно пов’язані з пошуком, відкриттям та освоєнням Східного нафтогазоносного регіону України – Дніпровсько-Донецької западини.

Народився Валентин Каменський 6 вересня 1920 року в місті Молога Ярославської області в родині службовців. У 1938 році після закінчення Молозької середньої школи Валентин вступає до Грозненського нафтового інституту, який успішно закінчує у 1942 році. Отримані у вузі знання, він зумів вміло поєднати з виробничою діяльністю. Працював у різних регіонах: Поволжя, Кавказ, Арктика, вивчав земні надра східних та західних областей України.

20 09 06 kamenskiy