Події

Вiтаємо Супруненка Олександра Борисовича - директора Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, відомого українського археолога, історіографа та музеєзнавця, видавця, кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника, Заслуженого працівника культури України.

20 04 17 dyplomy

Подяками Полтавської ОДА нагородили фахівців сфери охорони об'єктів культурної спадщини.

З нагоди відзначення Міжнародного дня пам’яток і визначних місць, а також Дня пам’яток історії та культури України відзначили істороиків, краєзнавців, фахівців з питань охорони культурної спадщини.

За активну громадську позицію, високий професіоналізм та вагомий особистий внесок у збереження, охорону і популяризацію культурної спадщини Полтавщини подяку Полтавської обласної державної адміністрації отримали

Олександр Супруненко – кандидат історичних наук, директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського;

Борис Тристанов – історик, краєзнавець, член правління ГО «Save Poltava»

Оксана Бєлявська – кандидат архітектури, член Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Департаменту культури і туризму облдержадміністрації

Ірина Калашникова – молодший Науковий співробітник Комунального закладу «Центр охорони та досліджень пам’яток археології» Полтавської обласної ради

Ігор Корост – директор Комунальної установи «Історико-культурний заповідник «Більськ» Полтавської обласної ради.

https://www.facebook.com/katerina.bochkareva.1/posts/10219990789194409

 

 

Україна – аграрна держава, багата на родючі чорноземи. Тому для українців в усі часи земельне питання було одним із найважливіших. Актуальним воно є і сьогодні, коли в Україні розпочинається реалізація земельної реформи. Але щоб її успішно здійснити, обов’язково слід урахувати історичний досвід минулого. Пропонуємо вашій увазі архівні документи про полтавських селян-хліборобів Кузьму Баранника та Петра Ромашка, репресованих у 30-х рр. ХХ ст., що були виявлені співробітниками музею в архіві управління СБУ у Полтавській області. Ці документи яскраво висвітлюють трагічні події минулого століття, коли знищувалась «хліборобська Атлантида», і будуть представлені в новій музейній експозиції «Полтавщина в 30-х рр. ХХ ст. Голодомор-геноцид 1932-1933 рр. Політичні репресії на Полтавщині».

20 04 17 represovani01

Великдень завжди мав особливий статус серед інших свят. У ХІХ ст. – на поч. ХХ ст. на гостину прибували не з квітами, а з листівкою, яка могла коштувати від 3 до 10 копійок. Цей знак душевних проявів вклеювали на довгу пам’ять до альбомів, згодом не раз переглядаючи та згадуючи родичів і близьких. У музейній колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поштових карток із великодніми привітаннями небагато, однак вони надзвичайно цікаві та різноманітні.

20 04 17 sulyma velykdeni01

Відеосюжет про глиняні форми для випікання пасок з колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.

Сюжет про колекцію писанок, які зберігаються у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. Розповідається про значення кольорів і орнаментів цього мініатюрного декоративного твору, символу Великодня.

1. У якому році був заснований Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського?

2. У якому архітектурному стилі побудована будівля музею?

3. З чиєї ініціативи був заснований музей?

4. Яка була першопочаткова назва краєзнавчого музею?

20 04 16 vikorina01

Продовжуємо віртуальну екскурсію по виставці «З вірою в серці...» Саме сьогодні, в останній день Песаху (з вечора 8 до вечора 16 квітня), розповімо про юдейські реліквії – менору й ханукію. Ці предмети початку 20 ст. з фондової колекції музею та кінця 20 ст., передані БО «Полтавський єврейський фонд Хесед Нефеш», експонуються на виставці.

20 04 16 z viriyo01

 

Наближається одне з найголовніших православних свят – Великдень.
Все більша кількість людей цікавляться традиціями, пов'язаними з його підготовкою та святкуванням.
Святу Великодня передує Великий піст, а найсуворішим і багатим на традиції є останній тиждень цього посту – Страсний, що присвячений підготовці святкування. Господарі мали вичистити все від зимового бруду і сміття. Кожен день Страсного тижня має своє особливе значення і був призначений для певних справ.

 20 04 15 strasty

У колекційному зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зберігаються чудові зразки антикварної вогнепальної і холодної зброї ХVІІІ – ХІХ ст. Значною мірою вона має «кочубеївське» походження, тобто у свій час належала відомому старовинному козацькому роду Кочубеїв, що отримав рангові землеволодіння на Полтавщині ще у ХVІІ ст. та славився вишуканими предметами оздоблення палацу у Диканьці. Він налічував близько 100 кімнат, «був буквально набитий в окремих кімнатах (кілька віталень, кабінет князя, буфетні приміщення, канцелярія) картинами,… старовинною бронзою,… гобеленами, цінним фарфором, фаянсом, старовинною зброєю…». У 1919 р., розуміючи небезпеку знищення цих цінностей під час визвольних змагань, музейники В. Ф. Ніколаєв та його помічник М. Я. Рудинський вивезли частину «скарбів нації» до музею.

20 04 08 zbroya kochubeiv01

Утвердження радянської влади на початках 20-х рр. ХХ ст. супроводжувалося активним атеїстичним наступом: характерним було закриття храмів, вилучення мистецьких цінностей і культового майна. Релігійні пам’ятки часто ставали жертвою безглуздого руйнування та нищення, або, у кращому разі, їх намагалися використати для антирелігійної пропаганди. Церковні цінності на початку 1920-х рр. передавалися до музейних фондів, а музейні установи розглядалися більшовиками як інструменти ідеологічного впливу на маси, знаряддя пропаганди політики радянського режиму та потрапляли під тотальний контроль більшовицьких каральних органів.

20 04 04 museum01