Події у музеї
Герої Небесної Сотні - це перші герої російсько-української війни. Цінності, які відстоювали на Євромайдані – свобода, гідність, демократія нині боронять на фронтах наші доблесні воїни. Перші жертви серед учасників Євромайдану з’явилися 22 січня, в день Соборності України. Ось як описує той січневий ранок журналіст Дмитро Десятерик: «Мчу на Грушевського. Там -позиційна війна. Внутрішні війська і міліція пройшли за лінію спалених машин, і, вишикувавшись черепахою, сунуть на мітингувальників. Ті кидають камінням і «молотовими», потім з-за щитів вибігає «Беркут», і тоді всі тікають. Тікаю разом з усіма, бо надзвичайно добре розумію, що ані каска преси, ані посвідчення не врятують. «Беркутня» стріляє гумовими кулями, кидає шумові гранати.
Останній тиждень перед Великим постом за давньою українською традицією найчастіше називають Масницею, Сиропустом, Бабським тижнем або Колодієм. Ним завершується період вживання скоромної їжі, що розпочинався з Різдва. Проте на сам Сиропуст, аби плавно налаштуватися на пісну їжу, вживали переважно молочні продукти та страви з ними: сметану, молочні каші, сир, смажені на маслі сирники. Але обов’язковими наїдками, які готували на Масницю, були вареники з сиром.
Ще однією цікавинкою цього тижня можна вважати свято Колодія, учасницями якого могли стати виключно заміжні жінки. У понеділок вони збиралися у шинку, де радісно святкували народження колодки (полінця), яку символічно закутували у пелюшки. Вівторок знаменував хрещення колодія, середа – похрестини, четвер – його смерть, п’ятниця – похорон, а субота – поминки. У неділю колодку в якості жартівливого покарання прив’язували до ноги хлопцю, який залишився парубкувати іще на один рік.
19 лютого 1992 р. Верховна Рада України прийняла постанову «Про Державний герб України», якою затвердила тризуб як малий герб України, визначаючи його головним елементом великого герба України.
Тризуб – це княжий символ часів Київської Русі – родовий знак Рюриковичів. Його зображали на давньоруських монетах, плінфі, зброї, посуді, прикрасах. Упродовж Х – першої половини ХІІІ ст. знаки Рюриковичів були поширені в усіх князівствах Київської Русі. Досі точиться дискусія щодо значення й символіки тризуба – тризубець, підсвічник-трикирій, якір, лук зі стрілою чи зображення сокола…
18 лютого 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу, провела майстер-клас для дорослих із сучасного виду народного мистецтва – бісероплетіння. На занятті учасники навчалися плести патріотичні браслети технікою станкового ткацтва. Захід відбувся у бібліотеці-філії 9.
Детальніше:Майстер-клас для дорослих із сучасного виду народного мистецтва – бісероплетіння
18 лютого 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу та Влада Рябуха, Надія Жадан, Тетяна Кагітіна, бібліотекарі, продовжують спільний цьогорічний цикл "Етноінтерактив. Музейні уроки" заходом «Образи українських колискових» з майстер-класом виготовлення рухомої іграшки з фетру. Юні учасники дізнавалися про чарівний світ колискових, які передають ніжність і любов материнського серця, знайомлять немовля з рідною мовою, навколишнім світом, створюють затишок і безпеку. Діти слухали народні та авторські колискові, прослідковували шлях української колискової «Ходить сон коло вікон», яка стала спочатку арією опери, а згодом – джазовим шедевром - «Summertime» Джорджа Гершвіна. Пригадували персонажів народних пісень. А створеного котика з фетру, одного з найпоширеніших образів колискових, залишили собі на згадку. Захід відбувся у бібліотеці-філії 9 у рамках музейно-педагогічної програми "Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим".
20 лютого в Україні на державному рівні вшановують День пам’яті Героїв Небесної Сотні, згадуючи найтрагічніші дні масових розстрілів протестувальників під час Революції Гідності 2013-2014 рр. Пам’ятний день встановлено Указом Президента України 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні. Одним із загиблих Героїв був Черненко Андрій Миколайович, який загинув на Майдані Незалежності 18 лютого 2014 року.
До річниці повномасштабного російського вторгнення в Україну Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського презентує виставку «Україна Переможе».
Рік запеклої боротьби, рік важких днів і ночей, рік болючих втрат, але й також рік сили, хоробрості та звитяги, та головне – віри у Перемогу!
Рік тому росія та білорусь розпочали військові навчання «Союзна рішучість-2022», під приводом яких рф стягували до українського кордону війська та техніку. Одночасно з цими маневрами Україна розпочала власні навчання «Заметіль-2022» із застосуванням безпілотників Bayrаktar, протитанкових ракетних установок Javelin та NLAW.
Передостанній тиждень перед Великим постом наші пращури відзначали споживанням великої кількості м'ясних страв. А у неділю обов'язково готували холодець із поросячих ніжок. Про ці давні звичаї, а також про безліч інших українських обрядів та традицій, розповіли 16.02. на етнографічному інтерактивному заході "Ой Маснице, Маснице, яка ж ти мала...." співробітниця Полтавського краєзнавчого музею Катерина Штепа та завідувач сектору соціокультурної діяльності Центральної бібліотеки ПМТГ Олексій Орел.
Зустріч із тимчасово переміщеними особами організували друзі Музею Центральна бібліотека ПМТГ та Громадська організація "Інша жінка".
13–18 лютого 1920 року пам’ятні полтавцям непересічною подією. У ці дні Діюча Армія УНР, перебуваючи у тривалому партизанському рейді, знаному нині як Перший зимовий похід (6 грудня 1919 – 6 травня 1920 рр.), здійснила зухвалу виправу через засніжений Дніпро на Полтавщину.
Серед найвідоміших учасників Першого зимового походу і його Полтавської виправи поважне місце посідають уродженці Полтавщини – О. С. Доценко (1897–1941), П. Г. Дяченко (1895–1965), А. П. Зубенко (1890–1963), М. М. Крат (1892–1979), Г. М. Маслівець (1898–1967), Н. А. Никонів (1873–1925), П. В. Певний (1888–1957), К. А. Смовський (1894–1960), Г. П. Чижевський (1886–1936) та ін.
Цими днями виповнилося б 84 роки з дня народження нашої колежанки, науковиці Ганни Михайлівни Величко (Березової) (1939–1996).
Народилася Ганна Михайлівна Величко 13 лютого 1939 року в селі Перекіп Валківського району, що на Харківщині.
Все її життя було пов’язане з Полтавщиною. Тут вона провела дитячі й юнацьки роки (в Котелевському районі). Тут знайшла своє кохання, виховала двох доньок. У 1961 році Ганна Михайлівна закінчила історико-філологічний факультет Полтавського педагогічного інституту (нині – Полтавський національний педагогічний університет ім. В. Г. Короленка). У подальшому Ганна Величко шість років життя присвятила педагогічній діяльності: спочатку вчителювала в Казахстані (за направленням), згодом – на Полтавщині.
Детальніше:Ганна Величко – краєзнавиця, поетеса, людина. до 84-річниці від дня народження
16 лютого 2023 року, у День Єднання, завідувачка відділу культурно-освітньої роботи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Євгенія Калініна провела лекцію для внутрішньо переміщених осіб у затишному приміщенні бібліотеки-філії 1.
Разом з присутніми говорили про історію та архітектуру будинку Музею і про його творця-Василя Григоровича Кричевського.
До уваги відвідувачів була представлена експрес-виставка «Василь Кричевський-видатний митець епохи Модерну».
Вкотре ми доводимо, що Україна-єдина і в єдності наша сила та наша Перемога!
Все буде Україна💙💛