Події

Ми продовжуємо віртуальне знайомство з експозицією під відкритим небом Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Про головну новину нашого дендропарку вже розповідалось у стрічці подій: вперше зацвіла сортова магнолія Суланжа>׳Біла вишукана׳. Цього моменту довелось чекати аж три роки, та воно було того варте! І хоча квіток лише дві, ми ретельно слідкували за їх розкриттям. Фотолітопис «новонародженої» красуні веде наша садівник Олена Науменко, яка доглядає за рослинами парку навіть в умовах карантину. Ви запитаєте, а чи пахнуть квіти цієї магнолії? Так, вони, дійсно, мають ніжний приємний аромат. Бджоли із задоволенням їх відвідують. Тож сподіваємось, що восени ми зберемо вже власне насіння. До речі, магнолія Суланжа має гібридне походження, тому вирощувати рослини із насіння дуже цікаво – можна отримати нові декоративні форми.

20 04 14 halymon00

Представлені в цьому альбомі унікальні експонати давніх часів — епохи раннього, розвинутого і пізнього середньовіччя та козацької доби — зі збірки Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського є скарбами матеріальної культури, художнього ремесла, археологічними та нумізматичними реліквіями нашого краю. Всі вони експонуються у «Скарбниці» — постійно діючій експозиції «Унікальні предмети в колекції музею». Більшість із них виявлена експедиціями полтавських археологів — власне музейників, науковців академічних та вузівських пошукових колективів ХХ – початку ХХІ ст., кілька – трапилися фахівцям під час розвідкових обстежень, окремі – знайдені за випадкових обставин.

007

В альбомі «Мальовничі краєвиди Полтавщини» пред-ставлені малярські роботи талановитих мистців: П. І. Волика,   С. М. Гнойового, П. М. Горобця, Д. А. Городничого, О. П. Журбія, О. Ф. Литвина, Г. С. Савчука, А. К. Терещенка, П. П. Шевчука. Більшість полотен художники особисто подарували до мистецького фонду музею. Частина творів походить з великого зібрання (понад 2,5 тис. предметів), що надійшло до закладу від відомого мистецтво-знавця Віталія Ханка у 2019 р.

012

Сьогодні знайомимо вас із ще одним експонатом з фондової колекції музею, який входив до групи богослужбових покровів для священних посудин. Це сюжетний воздух «Тайна вечеря», що символізує Євхаристію. Така композиція зображена на покрові з білого шовку XVII століття. У центрі ‒ Ісус Христос у хітоні, гаптованому срібними і золотними нитками, стоїть за столом, на якому – округлий хліб (проскура) на тарілці і чаша, навколо якої вишиті червоним дрібні хрестики, квіти, зірки, як символи пролитої крові. Тло позаду постаті Спасителя декороване чорним оксамитом для підсилення контрасту. Різнонаправлені стіби створюють відчуття руху, динаміки. Навколо – по кутах – євангелісти у медальйонах з променями, між ними з боків – серафими, згори і знизу – ангели. Лики постатей вишиті шовком. Гаптування технікою «у прикріп за лічбою» поєднане зі «складним подвійним швом», традиційним для Полтавщини.

20 04 13 vozduhy

Продовжуємо нашу віртуальну екскурсію по парку Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. І сьогодні познайомимось із форзицією плакучою – посестрою бузку, бирючини, маслини, ясена та жасмину (всі вони належать до родини Маслинових). Батьківщина виду – Північний і Центральний Китай. Рослина названа на честь шотландського ботаніка ХVIII ст. Вільяма Форсайта. У ботанічній літературі чагарник відомий під двома назвами – форсайтія та форзиція. Вони обидві походять від англійської та латинської транскрипції прізвища Форсайт (Forsyth). Коли вперше бачиш форзицію, виникає відчуття, ніби в темній кімнаті включили яскраве світло.

20 04 13 forzyniya00

12 квітня виповнюється 71 рік Катерині Сергіївні Нагірній (Куришко) – олімпійській чемпіонці у веслуванні на байдарці-двійці ХХ Олімпійських ігор 1972 р., заслуженому майстру спорту СРСР.
Історія сходження на спортивний Олімп нашої землячки унікальна й захоплююча. Уродженці невеличкого села Тепле Гадяцького району Полтавської області, з дитинства – працьовитій та відповідальній особистості, судилося підкорити найвідоміші республіканські, всесоюзні та світові спортивні арени. І це при тому, що веслуванням на байдарках вона почала займатися тільки з 17 років, коли приїхала на навчання до Харкова. За дуже короткий час, з 1966 р., коли власне почала відвідувати секцію спортивного товариства «Динамо», де тренерами працювали Михайло та Надія (рідна сестра Катерини) Козлови, до 1972 р. молода спортсменка стала чемпіонкою України (1969 р.), чемпіонкою СРСР (1971 р., 1972 р.) та чемпіонкою світу у складі байдарки-четвірки, а також бронзовою призеркою на байдарці-двійці (1971 р.). Неймовірні успіхи! Такі необхідні для найголовнішої перемоги!

20 04 12 sport nagirna01

У кінці ХІХ ст. у Великобританії розпочалася ера обміну невеликими поштовими посланнями - була видрукувана перша поштова листівка. Коштувала вона півпенні та була оздоблена зображенням голівки королеви Вікторії. У перший же день введення її в обіг через Головний поштовий офіс Лондона пройшло 500 000 карток! У 1991 р. Україна, здобуваючи суверенність, отримала власну грошову одиницю – був випущений український карбованець. Його прикрасили зображення фрагменту пам’ятника засновникам Києва та Софіївський собор. Ці дві події розділяють більше 120 років, однак єднає їх тонка ниточка «De la Rue». Це поліграфічна фірма Великобританії, що була заснована ще в 1821 р. Томасом де ла Рю та існує до нині. Вона спеціалізується на випуску грошових знаків, поштових бланків, марок, карток, цінних паперів та банківського обладнання. Оскільки власних технічних потужностей в України тоді ще не було, то друк грошей доручили справжнім професіоналам, яким свого часу не побоялася довіритися королева Вікторія.

20 04 11 kartka01

Нарешті настали довгоочікувані весняні дні, наповнені господарськими клопотами та святковими приготуваннями. Ось і у цю неділю – Вербну, а за християнським календарем це свято називається Вхід Господній в Єрусалим, треба було поспішати до храму, бо «гріх не піти до церкви, як святять вербу». Йшли всі: і старі, і малі. А тих, хто проспав заутреню службу вдома (найчастіше – діти), цвьохали вербовими гілочками і приговорювали:

 20 04 11 verbna01

Міжнародний день звільнення в’язнів нацистських концтаборів – пам’ятна дата, що відзначається громадськими організаціями та окремими органами влади в Україні та деяких колишніх республіках СРСР 11 квітня на честь події, яка мала місце цього дня у 1945 р., коли в’язні концтабору Бухенвальд почали інтернаціональне повстання проти гітлерівців.
11 квітня – день входження військ США на територію концтабору Бухенвальд – дата, коли відзначається Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів.

20 04 11 dulag01

11 квітня за ініціативою ООН в світі відзначають Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів. Цього дня у 1945 році солдатами американської армії було звільнено в’язнів найбільшого нацистського концентраційного табору Бухенвальд, розташованого поблизу м. Ваймар у центральній Німеччині.
Напередодні звільнення інтернаціональна підпільна збройна організація ув'язнених Бухенвальду підняла збройне повстання. Коли в концтабір увійшли американські війська, повсталі вже перебрали на себе контроль над табором смерті. Від неминучої смерті було врятовано майже сто тисяч полонених. Пізніше, до 30 квітня, були звільнені також в'язні Заксенхаузена, Равенсбрюка, Дахау. Підраховано, що в Дахау, Бухенвальді, Освенцімі загинуло 12 млн людей із 30 країн світу. Серед загиблих було багато дітей.

20 04 10 konctabory01