Події у музеї

16 лютого 2023 року, у День Єднання, завідувачка відділу культурно-освітньої роботи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Євгенія Калініна провела лекцію для внутрішньо переміщених осіб у затишному приміщенні бібліотеки-філії 1.
Разом з присутніми говорили про історію та архітектуру будинку Музею і про його творця-Василя Григоровича Кричевського.
До уваги відвідувачів була представлена експрес-виставка «Василь Кричевський-видатний митець епохи Модерну».
Вкотре ми доводимо, що Україна-єдина і в єдності наша сила та наша Перемога!
Все буде Україна💙💛

23 02 16 krychevskiy04

Відповідно до Указу Президента України Володимира Зеленського «Про невідкладні заходи щодо консолідації українського суспільства», 16 лютого в Україні відзначають День єднання.
Державне свято має зміцнити стійкість українського суспільства в умовах інформаційно-пропагандистського та морально-психологічного тиску на суспільну свідомість.
У цей день на будинках і спорудах піднімають Державний Прапор України, виконують Державний Гімн України та проводять заходи, спрямовані на єднання українців.

23 02 16 ednanya

Стрітення Господнє, також Стрітення (грец. συνάντησις «зустріч»), Принесення до Храму (грец. Ἡ Ὑπαπαντὴ τοῦ Κυρίου, лат. Praesentatio Domini, «представлення Господа») – християнське свято, яке відзначається в історичних церквах і деяких протестантських конфесіях 2(15) лютого і належить до числа неперехідних Господських дванадесятих свят. Назва свята перекладається як "зустріч", оскільки в цей день символічно зустрічаються Старий і Новий заповіти в особі Ісуса-Немовляти та Старця Симеона.

 23 02 15 stritenya01

На Стрітення, за народними уявленнями, літо бореться з зимою і обов'язково перемагає її. Так етнографічний інтерактивний захід "Ой Маснице, Маснице, яка ж ти мала....", який 15.02. провели співробітниця Полтавського краєзнавчого музею Катерина Штепа та завідувач сектору соціокультурної діяльності Центральної бібліотеки ПМТГ Олексій Орел у бібліотеці-філії №5, було присвячено останнім святам та традиціям зими, що має скоро закінчитися.
Гості заходу, внутрішньо переміщені особи, дізналися, що обов'язковою стравою Масниці завжди були вареники з сиром, раділи народженню Колодія та освяченню стрітенської громової стрічки.

23 02 15 maslanytsa01

14 лютого, у День Святого Валентина цікаво і приємно відчути аромат та дізнатися цікавинки про українську традиційну рослину кохання - любисток. Про цілющі та духмяні трави нашої рідної землі розповіла співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Катерина Штепа, в образі Кози-Дерези. Інтерактивний етнографічний захід "Народна магія трав" був проведений для учнів 7-А класу Полтавського Ліцею № 17 "Інтелект".

23 02 14 koza01

Вже багато років лютий вважається місяцем закоханих. Валентинки, квіти та солодощі – ось головні символи свята. Щорічно дата святкування не змінюється. У всьому світі День Святого Валентина відзначають 14 лютого.
День всіх закоханих святкується вже не перше століття й має дуже романтичну історію походження. Так, існує легенда щодо "винуватця торжества". Ним вважається християнський священик Валентин, котрий жив у III столітті в місті Терні, що розташоване в італійській провінції Умбрія.

23 02 14 valentyn

Всесвітній день радіо відзначають щорічно 13 лютого, адже саме в цей день у 1946 р. вперше вийшло в ефір «Радіо ООН», яке проводило мовлення зі штаб-квартири ООН. Проголошено святкування на 36-й Генеральній конференції міжнародної організації ЮНЕСКО від 3 листопада 2011 року.

23 02 13 radio

9 лютого 2023 року співробітник відділу культурно-освітньої роботи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олександр Янович провів лекцію «Доленосне поле європейської історії».
Разом з присутніми говорили про те, як воно вплинуло на формування державності у багатьох країнах Європи та України зокрема. Про той шлях, який наша країна вже пройшла і який ще попереду.

23 02 09 pole01

До 215-річчя від Дня народження Боровиковського Левка Івановича (10.02.1806, с. Мелюшки Полтавської губернії – 06.12.1889, с. Мелюшки Хорольської громади Лубенського району Полтавської області) – українського поета-романтика, етнографа, філолога.
Народився у небагатій дворянській родині, яка мала козацько-старшинське походження. Початкову освіту отримав вдома, у 1819 – 1822 рр. навчався у Хорольському повітовому училищі. У 1822 – 1826 рр. продовжив навчання у Полтавській гімназії. У 1826 – 1830 рр. навчався на етико-філологічному відділі філософського факультету Харківського університету. Під впливом свого викладача П. Гулака-Артемовського почав збирати народну творчість та матеріал для словника української мови. У 1838 – 1855 рр. викладав історію, географію, російську словесність та латинську мову у гімназіях та інших навчальних закладах м. Полтави, Курська та Новочеркаська.

23 02 09 borovykovskiy

Виставка "Дитячі роки Олени Байрак: маленькі кроки до великого майбутнього ( із зібрання Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського), представлена 7 лютого на презентації книги-спомину "Олена Байрак: людина і науковець", продовжує роботу до 15 лютого.
Із виставкою можна ознайомитися з 9 до 17-30 (без вихідних) у відділі документів із природничих та аграрних наук (к. 408) Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П.Котляревського.
Ласкаво просимо!

23 02 09 bayrak01

Із проголошенням Української Народної Республіки в листопаді 1917 року постало питання вибору Гербу, як одного з трьох державних символів, що презентують суверенність країни. Центральна Рада створила спеціальну підготовчу комісію, що об’єднала істориків, юристів, гербознавців і художників. Її очолив Михайло Грушевський. Він вважав, що гербом України має стати золотий плуг на синьому тлі як «символ творчої мирної праці», навколо – історичні герби українських земель. Комісія розглянула кілька проектів, але обрала тризуб Володимира Великого.

23 02 08 gerb