Події

24 травня у рамках відзначення 140-річчя з дня народження Симона Петлюри та 100-річчя подій Української революції 1917-1921 рр. відбулася наукова конференція «Полтавська Петлюріана: Дев’яті Петлюрівські читання», співорганізаторами якої виступили Департамент культури і туризму Полтавської облдержадміністрації, Полтавське обласне об’єднання Всеукраїнського Товариства Просвіта імені Тараса Шевченка, Державний архів Полтавської області та Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського.

19 05 24 petlura

23 травня 2019 року у залі №22 Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбулося засідання «круглого столу», ініційоване громадською організацією «Пушкарівський яр».

В центрі обговорення – доля місць масових розстрілів цивільного населення Полтави (переважно осіб єврейської національності) та військовополонених у роки гітлерівської окупації міста (1941-1943 рр.).

Приводом до термінового втручання громадськості послугували наміри можновладців забудувати згадувані території поблизу вулиць Пушкарівської, Олеся Гончара, Остапа Вишні, Гребінки.

19 05 23 pushkar yar01

23 травня учні Полтавського центру професійно-технічної освіти в рамках заходу «Стежинами заповідного лісу» здійснили подорож до заповідного лісового масиву Диканського району – Парасоцького урочища. Екологічний урок-подорож був присвячений 130-й річниці від Дня народження видатного природознавця, музейника Миколи Івановича Гавриленка (1889-1971), який в 20-40-х роках ХХ ст. вивчав біорізноманіття Парасоцького лісу та проводив заходи по охороні та збереженню широколистяного масиву.

19 05 23 stegynamy01

22 травня 2019 року у залі Полтавського краєзнавчого музею науковиці провели апробацію майстер-класу з виготовлення воскових квітів. У результаті кожна майстриня виготовила букетик, який може слугувати чудовою прикрасою. Запрошуємо усіх бажаючих взяти участь у створенні краси за попередньою домовленістю. Проводить заняття Катерина Штепа.

19 05 22 vosk01

20 травня 2019 року студент другого курсу Полтавської державної аграрної академії Суховієнко Андрій подарував для дендропарку Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського 16 сортів ірисів і тюльпанів, вирощених його мамою Марією Петрівною на присадибній ділянці у с. Липове Глобинського району. Дружна команда молоді першого курсу факультету агротехнологій та екології під керівництвом доцента Самородова В.М. допомогла здійснити їх посадки. Добра пам’ять про меценатів буде радувати відвідувачів дендропарку щовесни рясним цвітінням.

19 05 21 posadka irysy

Подвір'я Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського – одна з улюблених туристичних принад міста. Тут можна прогулятися тінистими алеями дендропарку, помилуватись будівлею музею у стилі українського модерну та доторкнутись до археологічних старожитностей. Найчисельнішою групою серед останніх є половецькі «кам'яні баби». Власне термін «кам'яна баба» використовують у якості загальної назви кам'яної пластики від ІІІ тис. до н. е. і до ХІІІ ст. н. е. Це пам'ятки сакрального мистецтва, монументальні кам'яні статуї висотою від 1 до 4 м, поширені у степовій смузі Європи і Азії від Монголії до Німеччини.

Під кінець ХІХ ст. ставлення до них змінилося не на краще – майже всі пам'ятки були переміщені зі своїх первинних локацій. Місцеві мешканці або ж використовували їх як будівельний матеріал, межові знаки, кутові опори в житлових та господарських будівлях, стовпи в огорожах або як точила для сап, сокир і ножів. Як наслідок – багато дрібних деталей статуй втрачено назавжди. Заможні ж землевласники прикрашали ними парки своїх маєтків.

19 05 20 stela01