Час роботи: 9.00-17.00, 10.00-17.00 (понеділок), середа - вихідний
Вартість квитків на відвідування музею: для дітей до 6 років – безкоштовно, для учнів та студентів – 10 грн., для дорослих – 25 грн., екскурсія по відділу – 50 грн., тематична – 75 грн., оглядова по музею – 250 грн. екскурсійна група – 15 чол. Кімната унікальних експонатів: для дітей – 15 грн., для дорослих – 30 грн.
Вітаємо з Великоднем – найдавнішим християнським святом, головним святом богослужебного року!
І знову проводимо віртуальну екскурсію по виставці "З вірою в серці..." Сьогодні розповімо про один з експонатів виставки – водосвятну чашу 19 ст.
Водосвятна чаша з музейної колекції виготовлена з металу у формі чаші для таїнства причастя, тільки більш об'ємна та з низькою основою. Такі церковні вироби часто прикрашали карбованими або гравійованими зображеннями. З обох боків – 2 ручки та зі східного боку посудини – підставки для 3 свічок, що є символом Святої Трійці. Вгорі – кришка з хрестом. Верхня та нижня частини чаші символізують з'єднання земного та небесного життя. Кругла підставка є знаменням кола земної церкви, сама кругла чаша, в яку наливають воду, знаменує небесну церкву, а все разом символізує Богоматір.
Багатовікові традиції святкування Великодня мають велике значення для українців, однак цього року заради власної безпеки і безпеки ближніх залишайтеся вдома.
Великдень – дуже давнє свято, що відзначалось ще тисячі років тому та символізувало прихід весни, тепла, нового господарського сезону. Великдень пов’язували з початком жнив. Християни ж вклали в цей день інший сенс, відзначаючи воскресіння Христа! На Великдень важливе значення мало святкове частування: крашанки, які за давньою традицією укладали на пророслу зелень (овес, пшеницю), паска, пряники, м’ясо. Така їжа в народній свідомості наділялася надприродним значенням і особливою силою. Залишки освячених в церкві яєць, пирогів і м’ясних страв (кістки) закопували в полі або залишали для використання в різних обрядах. Одне пасхальне яйце зберігали до початку сівби.
На теренах Полтавської області на сьогодні ще збереглося більше десяти тисяч насипів стародавніх поховальних споруд – курганів. Переважна більшість із них дуже або вщент розорані, тому від насипів збереглися лише останці, що незначними пагорбами здіймаються серез безмежжя ланів, позначаючи найвищі точки підвищень і мисів високих берегів річок чи вододілів. Правда, збереглися й величні, досі задерновані поодинокі кургани, споруджені впродовж енеоліту – бронзового віку вздовж головних водних артерій краю.
18 квітня, напередодні світлого Христового Воскресіння, в усьому світі відзначають Міжнародний день пам’яток та історичних місць. Це свято було запроваджено у 1982 році з ініціативи Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників і визначних місць, створеної при ЮНЕСКО. В Україні цей день називається «День пам’яток історії та культури» і, відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 № 1062/99, відзначається щорічно 18 квітня.
У цей день ще раз підкреслюють те, що кожна країна має неповторну історію та культурну спадщину. Метою свята є залучення світової громадськості до вирішення складних проблем збереження і відтворення пам'яток історії та культури, історичного середовища в сучасних умовах технологічного розвитку, військової загрози, забруднення навколишнього природного середовища. До таких заходів міжнародного масштабу долучається дедалі більше країн світу зі своїми національними програмами, в тому числі Україна.
Від початку 2020 року ми так і не змогли знайти достойний привід для презентації музейного наукового щорічника за 2018 р., що побачив світ наприкінці минулого року. Напевне, таким мав стати Міжнародний день пам’яток та історичних місць. Проте, провести повноцінну презентацію через карантинні заходи поки що неможливо. Отже, спробуємо здійснити презентаційне оприлюднення збірника, де кожен охочий зможе віднайти собі цікаві і, сподіваємося, корисні матеріали. Авторські ж примірники й книги для бібліотек — передамо вже після завершення карантину.
Фортечні рушниці є цінним історичним джерелом, що відображає еволюцію ручної вогнепальної зброї, розвиток військової думки, пошук нових конструктивних рішень у збройовому виробництві.
Назва «фортечна рушниця» вказує на призначення подібної зброї, а саме захист фортець. Це важкі, потужні рушниці, що встановлювались на фортечних стінах і через вікна та амбразури відкривали потужний вогонь по ворогу на дистанціях, що були недосяжними для звичайної стройової зброї. Атакуючі, в свою чергу, також могли використовувати подібну зброю для ефективної стрільби по стінах фортеці з віддаленої відстані.
Вiтаємо Супруненка Олександра Борисовича - директора Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, відомого українського археолога, історіографа та музеєзнавця, видавця, кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника, Заслуженого працівника культури України.
Подяками Полтавської ОДА нагородили фахівців сфери охорони об'єктів культурної спадщини.
З нагоди відзначення Міжнародного дня пам’яток і визначних місць, а також Дня пам’яток історії та культури України відзначили істороиків, краєзнавців, фахівців з питань охорони культурної спадщини.
За активну громадську позицію, високий професіоналізм та вагомий особистий внесок у збереження, охорону і популяризацію культурної спадщини Полтавщини подяку Полтавської обласної державної адміністрації отримали
Олександр Супруненко – кандидат історичних наук, директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського;
Борис Тристанов – історик, краєзнавець, член правління ГО «Save Poltava»
Оксана Бєлявська – кандидат архітектури, член Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Департаменту культури і туризму облдержадміністрації
Ірина Калашникова – молодший Науковий співробітник Комунального закладу «Центр охорони та досліджень пам’яток археології» Полтавської обласної ради
Ігор Корост – директор Комунальної установи «Історико-культурний заповідник «Більськ» Полтавської обласної ради.
Україна – аграрна держава, багата на родючі чорноземи. Тому для українців в усі часи земельне питання було одним із найважливіших. Актуальним воно є і сьогодні, коли в Україні розпочинається реалізація земельної реформи. Але щоб її успішно здійснити, обов’язково слід урахувати історичний досвід минулого. Пропонуємо вашій увазі архівні документи про полтавських селян-хліборобів Кузьму Баранника та Петра Ромашка, репресованих у 30-х рр. ХХ ст., що були виявлені співробітниками музею в архіві управління СБУ у Полтавській області. Ці документи яскраво висвітлюють трагічні події минулого століття, коли знищувалась «хліборобська Атлантида», і будуть представлені в новій музейній експозиції «Полтавщина в 30-х рр. ХХ ст. Голодомор-геноцид 1932-1933 рр. Політичні репресії на Полтавщині».
Великдень завжди мав особливий статус серед інших свят. У ХІХ ст. – на поч. ХХ ст. на гостину прибували не з квітами, а з листівкою, яка могла коштувати від 3 до 10 копійок. Цей знак душевних проявів вклеювали на довгу пам’ять до альбомів, згодом не раз переглядаючи та згадуючи родичів і близьких. У музейній колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поштових карток із великодніми привітаннями небагато, однак вони надзвичайно цікаві та різноманітні.
