Події у музеї
Він створював свої полотна, немов на останньому подиху… Так згадують про Віктора Олександровича Трохимця-Милютіна (1933 – 2018) – знаного полтавського живописця колеги-художники й близькі знайомі. 18 січня вшановуємо пам'ять цієї непересічної людини, у цей день йому мало б виповнитись 90 років.
Переважну частину життя і творчої діяльності митець був пов’язаний із Полтавщиною. Тут більше шістдесяти років він працював як маляр, графік, монументаліст. Його творчий спадок включає портрети, тематичні картини, полотна, сповнені філософського змісту, чудові пейзажні роботи.
Напередодні Дня Соборності України Музей презентує виставку «В єдності сила», створену науковцями Інституту національної пам’яті. Вона складається з банерів, де показані висловлювання видатних українців про важливість державної і суспільної єдності для майбутнього України. Цитатам багато років, але їх влучність і доречність відчувається досі.
Запрошуємо ознайомитися з матеріалами виставки, що знаходиться у фойє другого поверху Полтавської обласної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського. Вона триватиме до 31 січня 2023 року. Також з нею можна ознайомитися на сайті УІНП за посиланням:
https://mega.nz/folder/RwwWHCBB#tS4BkMEP5zy6YCJNz5wJpw .
Блох Леонора (Елеонора) Абрамівна народилася 24 квітня 1881 р. у м. Кременчук Полтавської губернії у родині лікаря. Навчалася у Кременчуцькій жіночій гімназії на вулиці Кагамлицькій, школі "Товариство заохочування мистецтв" у Петербурзі у Р. Баха, в студії Огюста Родена в Парижі. З 1910 р. була учасницею багатьох мистецьких виставок. З 1917 р. працювала в м. Харків, була професоркою Харківського художнього інституту.
Померла Леонора Абрамівна в 1943 році в Казахстані, за одними даними у м. Алмати (сучасна назва), за іншими у с. Талгор.
Її твори: "Дівчина-італійка", "Радість материнства", "Робітнича молодь", портрети М. Коцюбинського, І. Франка, І. Мечникова, Микеланджело, пам'ятник Т. Шевченку в Богодухові, проєкт пам'ятника В. Короленку в Полтаві тощо.
Детальніше:Відома скульпторка Л. А. Блох. До 80-річчя з дня смерті
22 січня Україна відзначає День Соборності, приурочений до Акту злуки цього дня Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.
Виставка приурочена поборникам єдиної України та створена з метою вшанування боротьби за Незалежність і Соборність України та військової звитяги захисників рідної землі, творців національної державності, тисячолітньої історії державотворення нашого народу, визнання історичного значення подій, пов’язаних із визвольною боротьбою початку XX століття.
Музейний проєкт " Мандрівний філософ Григорій Сковорода" 2022 року продовжується і в цьому році. Так, 16 січня науковці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Ганна Барська, Олеся Васецька, Олена Халимон провели 3 інтерактивних заходи із майстер-класами "Феномен Григорія Сковороди" для старшокласників ліцею № 17 "Інтелект" Полтавської міської ради. Приємно було працювати зі школярами, які весь час виявляли активність, підтримували діалог, ліпили персонаж однієї з байок Григорія Сковороди - жабу. Щиро вдячні педагогам ліцею А.Л. Олейниковій, Н.В. Солоп,Т.Г. Шиманській, які допомогли в організації заходів!
Детальніше:Музейний проєкт " Мандрівний філософ Григорій Сковорода"
Прихід зими у людей зазвичай асоціюється з морозними похмурими днями. Але більшість із нетерпінням очікують на цю пору року, адже зима це сніг – біле природне диво, витончені сніжинки, сріблястий іній, пухнасті замети. Він завжди викликає захват, відчуття чистоти, створює атмосферу казки. З ініціативи Міжнародної федерації лижного спорту кожного року в третю неділю січня спільнота відзначає Всесвітній день снігу. Згадуються усі популярні зимові види спорту. Фігурне катання або ковзання одне з них. Виникло в Нідерландах у XIII – XIV ст. і швидко поширилось по світу. Перші ковзани були залізними і прикріплювалися до взуття, нині – це сукупністю черевиків та системи рухомих чи нерухомих лез, що приєднані до цих черевиків. Їх відмінною особливістю є короткий ряд зубів на передній частині леза ковзана, необхідних для виконання деяких елементів фігурного катання: кроків, обертань і стрибків. Це – складний, але надзвичайно красивий вид спорту, справжня зимова розвага, що захоплює і дітей, і дорослих.
Городянин-Лісовський Юрій Юрійович (літературний псевдонім - Юрій Горліс-Горський, у підпіллі – Залізняк, Горський, Горлиця) (14.01.1898, с. Демидівка, Полтавська губернія – 27.09.1946, Аугсбург, ФРН) - український військовий і громадський діяч, старшина Армії Української Народної Республіки, розвідник, письменник.
Народився у змішаній українсько-польській родині. Батько був офіцером імператорської армії, а мати походила з польського шляхетського роду.
У суворі зимові дні синиці – наша розрада: вони стрибають по гілочках з веселими піснями, радують око яскравими кольорами та підтримують віру в повернення весни. А ще синиця блакитна має синьо-жовте забарвлення – кольори Державного Прапора України. Саме з цими представниками пташиного світу познайомилися учасники заходу «На Меланку синиці зібрались на вечорниці». Діти молодшого шкільного віку дізналися про різноманіття родини Синицевих, особливості їх способу життя та значення в природі, розглянули гнізда пернатих «архітекторів» та цікаві факти з життя птахів.
Щедрий вечір 13 січня 2023 року за давніми традиціями відзначили співробітниця Полтавського краєзнавчого музею Катерина Штепа та завідувач сектору соціокультурної діяльності Центральної бібліотеки ПМТГ Олексій Орел разом із бібліотекою-філією 10.
Гості заходу "Щедрівочка щедрувала, із Новим роком вітала", внутрішньо переміщені особи, слухали щедрівки, спостерігали елементи прадавнього дійства, яке розіграли Коза й Маланка, та дізналися багато цікавого про традиції відзначення новорічних свят українцями.
Сьогодні, 13 січня, у день преподобної Меланії Римлянки, наукові співробітниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олена Халимон та Олеся Васецька зустрілися у Полтавській школі №37 з чудовими учнями молодших класів. І, як годиться цього дня, за народною традицією малеча щедрувала, водила Меланку й Козу та ліпила вареники. А ще діти отримали подарунки - листівки-розмальовки та виготовили під час майстер-класу новорічного янгола.
Напередодні православних свят Меланії Римлянки та Василя Великого співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Катерина Штепа та завідувач сектору соціокультурної діяльності Центральної бібліотеки ПМТГ Олексій Орел виконали щедрівки, розповіли про персонажів прадавнього новорічного дійства, Маланку й Козу, та створили атмосферу свята для внутрішньо переміщених осіб.
Все це вдалося втілити під час етнографічного театралізованого заходу «Щедрівочка щедрувала, із Новим роком вітала», який відбувся 12 січня за підтримки друга Музею Оксани Кравченко у бібліотеці-філії № 5.
