Події у музеї
"Як хто посіє в юності, так і пожне в старості", - говорив Григорій Сковорода своїм учням. Дуже добре, що й зараз його мудрість кличе за собою молоде покоління. 9 грудня нові сковородинознавці - учні 7-го класу Полтавської школи №38, не тільки "мандрували" життєвими стежинами Григорія Савича під час інтерактивного заходу "Феномен Григорія Сковороди", а й побували у ролі студентів Києво-Могилянської академії: писали гусячими перами та знайомилися з латинською мовою.
Його встановлено згідно з Указом Президента від 18 жовтня 1997 року «ураховуючи заслуги Сухопутних військ України як найчисленнішого виду Збройних сил України у забезпеченні обороноздатності держави».
Детальніше:12 грудня відзначається День Сухопутних військ України.
Аркадій Васильович Верзилов – відомий український історик, краєзнавець, археолог, громадський діяч. Народився 10 грудня 1867 року на Чернігівщині. Закінчивши Чернігівську гімназію у 1887 р. вступив на історико-філологічний факультет Київського університету Св. Володимира, увійшовши до студентської громади, якою керував професор Володимир Антонович. Згодом серед знайомих та друзів А. В. Верзилова були відомі вчені та громадські діячі, такі як М. С. Грушевський, І. Я. Франко, М. М. Ковалевський, М. В. Лисенко, родина Косачів, подружжя Старицьких. Ще будучи студентом, брав участь у археологічних розкопках.
Після університету, працював у Центральному архіві давніх актів у Києві, де працював над проблемою соціально – економічної історії, насамперед, торгівлі та промислів Литовської доби.
Детальніше:До дня народження Аркадія Верзилова (1867 – 1931 рр.)
11 грудня відзначаємо 85-річчя відомої гончарівни Розалії Трохимівни Чабаненко. Народилася майстриня на Дніпропетровщині у 1937 році. З дитинства жага до мистецтва не давала дівчині спокою, її мрією став вступ до Ленінградської академії художеств. Ретельно готуючись до вступу, Розалія закінчила підготовчі курси при академії, однак, вступити до вузу їй не вдалося. У приватній розмові ректор пояснив їй, що не прийме дівчину з України, яка не має ані грошей, ані рідних у місті. Та молода мисткиня не здалася – вступила до Харківського художньо-промислового інституту, скориставшись художніми знаннями і вміннями, здобутими в Ленінграді. У Харкові вона зустріла своє кохання, у 1973 році разом із чоловіком переїхала до Опішні і пішла працювати на «Художній керамік». Тут Розалія власне й навчилася гончарювати. Її першими вчителями стали Сергій Яценко та Іван Порохівник, добрими порадниками – подружжя Гаврила та Явдохи Пошивайли. Саме вони посприяли розквіту самобутнього таланту гончарівни. Вже зовсім скоро твори Розалії Чабаненко експонувалися на регіональних і національних виставках.
Детальніше:85-річчя відомої гончарівни Розалії Трохимівни Чабаненко
10 грудня у світі відзначають Міжнародний день захисту прав людини, який був започаткований Генеральною Асамблеєю ООН 1950 року, знаменуючи річницю ухвалення Асамблеєю Загальної декларації прав людини. Після Другої світової війни це питання постало особливо гостро і весь світ тоді об’єднався заради створення єдиної міжнародної системи захисту прав людини.
У цей день проводиться пленарне засідання ООН і всесвітня організація відзначає тих, хто зробив вагомий внесок у захист людських прав і свобод, а Норвезькій Нобелівський комітет в Осло вручає Нобелівську премію миру.
Загальна декларація прав людини є визначним документом в історії людства, що започаткував процес створення системи міжнародних стандартів у галузі прав людини. Цим документом закріплено, що права людини – невід’ємний елемент людської особистості і людського буття.
«Куди ти прямуєш? Яка твоя мета? Хто поруч з тобою?». На ці питання шукали відповіді учасники етнографічного заходу «Символи Різдва. Подорож». Діти ділилися своїми спогадами, роздумами, мріями. Згадали і про дорогу з Назарету до Вифлеєму, якою йшли Діва Марія з Йосипом, а допомагав їм віслюк, скульптуру якого разом з іншими тваринами сьогодні «поселили» у різдвяний вертеп. У «творчій майстерні» виготовляли святкові прикраси – іграшки, декоровані вибійкою. Захід провели завідувачка відділу етнографії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Марія Пісцова, бібліотекарі Влада Герцунь та Надія Жадан у рамках музейно-бібліотечного проєкту «Етноінтерактив. Музейні уроки» у дитячій бібліотеці-філії 9.
Детальніше:«Куди ти прямуєш? Яка твоя мета? Хто поруч з тобою?»
Продовжується проєкт Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського «Мандрівний філософ Григорій Сковорода». 8 грудня 2022 року в гімназії №18 для учнів 7, 8 та 9 класів науковими співробітницями музею Ганною Барською, Олесею Васецькою, Оленою Халимон і Катериною Штепою був проведений інтерактивний захід «Феномен Григорія Сковороди».
З початку роботи проєкту він став 18-им! Гімназисти не лише ознайомилися із цікавими фактами біографії мислителя, але й поринули в атмосферу XVIII століття, із задоволенням опановували каліграфію письма гусячими перами, грали в імпровізованому оркестрі, виводили «формулу щастя» за Григорієм Сковородою та намагалися кожен для себе обрати «сродну працю».
Родзинкою заходу став майстер-клас із виготовлення ляльки-травниці.
Питання про загадкову смерть знаменитого шведського короля Карла XІІ хвилює не одне покоління як вчених-криміналістів, так і шанувальників його епохи. Триста років наполегливих пошуків, які б прояснили обставини загибелі лідера шведського королівства, довгий час не давали бажаних результатів. Але кожна історія має свій початок і своє закінчення. Розпочалась вона в першій половині XVIII століття, а завершилася на початку XXI.
Йшов 1700-й рік. Шведському королю Карлу XІІ виповнилося 18 років, російському цареві Петру І – 28. Заручившись підтримкою Данії, Саксонії та Польщі, Петро І 22 лютого 1700 року оголосив шведському королю війну. Розпочалася Велика Північна війна, яка з блискучими перемогами і поразками для обох таборів тривала 21 рік. Юний король Карл ХІІ отримав у спадок Шведське королівство, добре озброєне військо та флот. Тяги до військової муштри не було. Любив подорожувати, вивчав географію, десяткову систему числення і не міг передбачити те, що останні вісімнадцять років свого життя проведе, як головнокомандувач шведської армії. Перші перемоги окрилили молодого шведського короля. Але після поразки під Полтавою і невдалої спроби відкрити другий фронт разом з турками проти московського царя Петра І , Карл XІІ був змушений з-під Бендер, через територію Польщі, повернутися до Швеції, де розгорівся новий військовий конфлікт з Норвегією.
