Зброярські скарби Кочубеїв із Диканьки

У колекційному зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зберігаються чудові зразки антикварної вогнепальної і холодної зброї ХVІІІ – ХІХ ст. Значною мірою вона має «кочубеївське» походження, тобто у свій час належала відомому старовинному козацькому роду Кочубеїв, що отримав рангові землеволодіння на Полтавщині ще у ХVІІ ст. та славився вишуканими предметами оздоблення палацу у Диканьці. Він налічував близько 100 кімнат, «був буквально набитий в окремих кімнатах (кілька віталень, кабінет князя, буфетні приміщення, канцелярія) картинами,… старовинною бронзою,… гобеленами, цінним фарфором, фаянсом, старовинною зброєю…». У 1919 р., розуміючи небезпеку знищення цих цінностей під час визвольних змагань, музейники В. Ф. Ніколаєв та його помічник М. Я. Рудинський вивезли частину «скарбів нації» до музею.
Серед врятованої зброї були дві чудові мисливські рушниці з кремінним замком батарейного типу, які навіть на перший погляд вражають своєю вишуканістю та багатством оздоблення. На стволах обох рушниць добре помітні написи: «CARL WAGNER» і «CARL WAGNER ä WARSOVIE», а отже, обидва зразки були виготовлені відомим німецьким зброярем Карлом Христіаном Вагнером (роки життя невідомі), родом з м. Дрезден, що у 1754 – 1764 рр. працював майстром при дворі польського короля Августа ІІІ Фрідріха у Варшаві. Великий калібр обох рушниць свідчить про те, що вони призначені для полювання на ведмедя, кабана, лося.
Рушниці майстра Карла Вагнера – яскравий зразок кустарного зброярського виробництва ХVІІІ ст., коли фірмове виробництво мисливської зброї ще не набуло поширення. Кожен екземпляр виготовлявся індивідуально і мав надзвичайно високу якість.
Нині рушниці зберігаються у фондах музею і періодично експонуються на виставках.

Нова рубрика «Музей з Вами, навіть коли його двері закриті: Колекції. Інтерактиви. Цікаві теми. Наукові новинки. Онлайн-альбоми», під хештегом #behindthescenes #музейзсередини

20 04 08 zbroya kochubeiv01