Японська душа у музейному зібранні

Нова рубрика «Музей з Вами, навіть коли його двері закриті: Колекції. Інтерактиви. Цікаві теми. Наукові новинки. Онлайн-альбоми», під хештегом #behindthescenes #музейзсередини

20 04 21 kondratenko nat

Серед збірки східних старожитностей Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського важливе місце посідає японська колекція. Своїм витонченим декором привертає увагу невеличкий ніж у кістяних піхвах, що належить до типу «айкуті». У японській термінології словом «айкуті» зветься не конкретній кинджал чи ніж, а стиль монтажу, за якого відсутня цуба, а металевий, кістяний чи просто дерев’яний край руків’я і вустя піхв підігнані таким чином, що злегка заходять одне в одне. Стиль носіння мечів та кинджалів без гарди сягає корінням раннього середньовіччя. Спочатку такі кинджали носили люди похилого віку, монахи, старійшини та воєначальники. Пізніше цей стиль отримав широке розповсюдження. Ножі невеликого розміру, як правило, використовували для самооборони чи здійснення самогубства. Досить часто матеріал і оформлення піхв було ніби стильовим продовженням руків’я. Лінія стику взагалі непомітна або позначена настільки слабо, що виникає сумнів – з якого боку знаходиться руків’я. Особливо це властиво виробам з кістки, де нема металевих деталей окрім клинка. Починаючи з другої половини періоду Едо, майстерність ювелірів та різьбярів знаходить своє втілення у розкішних айкуті, декор котрих поєднував рідкісні матеріали та філігранні способи їх обробки. Піхви музейного айкуті прикрашені з одного боку зображенням самурая у повному обладунку зі списом ярі у руках. Ззаду до воїна підкрадається демон Оні. З другого боку піхв – профільне зображення самурая з непокритою головою. У якості елементів декору використано символічні лусочки шкіри дракона. На одному боці піхв нанесено ієрогліфічний напис. У японській міфології Оні – це великі злі рогаті людиноподібні демони з червоною, синьою або чорною шкірою, що мешкають у пеклі Дзігоку. Слово «Оні» вірогідно походить від «оньйомі», тобто «ховатись». Спочатку Оні були невидимими духами і богами катастроф, хвороб та інших нещасть. Ці примарні істоти часто приймали різні форми, щоб обдурити людей. Зараз айкуті представлено в експозиції «Кімнати унікальних експонатів». #ПКМВК