Виповнилося 175 років, відколи на світ з’явився першовідкривач українського палеоліту, археолог, музейник і педагог Федір Іванович Камінський (1845–1891). Він народився у березні 1845 р. у містечку Кежан-Городок Мінської губернії в родині священика – уродженця Переяславщини. Там же закінчив духовне училище. Навчався у Переяславській семінарії, по її закінченні вступив вільнослухачем на природниче відділення фізико-математичного факультету Київського університету. Входив до студентського громадівського гуртка професора В. Б. Антоновича, внаслідок чого захопився археологією. З кінця 1860-х рр. викладав у Переяславі в духовному училищі і приватному жіночому пансіоні. З 1870 р., за свідоцтвом Московського археологічного товариства, розпочав дослідження давньоруських курганів в окрузі міста, здійснюючи їх силами семінаристів. 1872 р. переведений до Хорольського повітового училища, а з 1873 р. – запрошений на роботу у тільки-но створену Лубенську чоловічу гімназію.
В останній він працював бібліотекарем, викладачем початкових класів, вів природничий курс у Лубенській жіночій гімназії, а також продовжував проведення самостійних розвідкових обстежень. У гімназії створив один з перших в країні навчальних музеїв краєзнавчо-археологічного профілю, залучаючи до роботи в ньому талановиту молодь. З вихованців Ф. І. Камінського можна назвати чимало діячів вітчизняної науки і культури, найвідомішими з-поміж яких були меценатка і культурна діячка К. М. Скаржинська, археолог, історик та нумізмат В. Г. Ляскоронський, краєзнавець, публіцист, юрист К. П. Бочкарьов.
У 1882 р. Ф.І. Камінський через хворобу полишив роботу в гімназії і переїхав до маєтку своєї вихованки на околицю Лубен — у Круглик, де разом з нею заснував перший приватний археолого-краєзнавчий музей України, ширше відомий як Лубенський музей К. М. Скаржинської. Саме зусиллями археолога і педагога цей музей став одним з кращих місцевих музейних закладів.
У міру сил і здоров’я Ф.І. Камінський проводив археологічні дослідження. Так, 1873 р. він здійснив перші наукові обстеження пізньопалеолітичної стоянки у Гінцях, наслідком чого стало відкриття українського палеоліту. Впродовж 1870-х рр. проводив чимало обстежень пам’яток різного часу по Сулі та Удаю, а в 1881–1883 рр. розпочав дослідження курганів на території і в околицях Лубен — в урочищах Замок та Лиса Гора. Вже тяжко хворим 1889 р. провів розкопки кількох курганів скіфського часу на території Мгарського монастиря, в тому числі «кургану св. Афанасія», таким чином започаткувавши дослідження курганних старожитностей у Нижньому Посуллі.
Учений і музейник був також автором експозиції, музейної документації, більшості атрибуцій археологічних та історичних збірок Лубенського музею, укладачем його картотек. Він же оприлюднив друком кілька наукових статей, започаткувавши публікацію матеріалів до Шевченкініани, етнографічних заміток, деяких документів тощо. Ним же готувалися матеріали покажчиків та альбомів до каталогів ІІІ і VIII археологічних з’їздів. Насамкінець, музейник розпочав збирання етнографічних, історичних та мистецьких колекцій у Круглику, опрацював геологічні збірки, вів заняття із сільською молоддю.
Ф. І. Камінський помер у Круглику 20 березня (1 квітня) 1891 р. Похований біля каплички Скаржинських на хутірському кладовищі.
Зауважимо, щам’яті лубенського археолога була присвячена наукова конференція, робота якої проходила у Лубнах у травні 2016 р. в стінах Лубенського краєзнавчого музею та міської бібліотеки. Конференція була організована і проведена Центром охорони та досліджень пам’яток археології на той час Управління культури Полтавської облдержадміністрації, управлінням культури і мистецтв виконкому Лубенської міської ради та Лубенським краєзнавчим музеєм. У її роботі взяли участь науковці і музейні працівники ряду наукових установ і закладів України, зокрема, Інституту археології НАН України, ДП НДЦ «Охоронна археологічна служба України» ІА НАН України, Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара, Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди, Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка, Полтавського національного технічного університету ім. Юрія Кондратюка, Української медичної стоматологічної академії, Харківської державної академії культури, Центру охорони та досліджень пам’яток археології Управління культури Полтавської облдержадміністрації, Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка, Історико-культурного заповідника «Більськ» Полтавської обласної ради, Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського, Лубенського краєзнавчого музею, викладачі вишів і гімназій м. Лубни, краєзнавці.
Учасники конференції відвідали сучасний мікрорайон Круглик на північній межі м. Лубни, де вшанували пам’ять культурної діячки і меценатки, фундаторки Лубенського музею і численних науково-освітніх закладів міста Катерини Миколаївни Скаржинської (1852–1932), відвідали місце поховання Ф. І. Камінського на Круглицькому кладовищі. Тут було відкрито меморіальну дошку з чорного габро, встановлену на огорожі родинної ділянки цвинтаря Скаржинських, де вигравірувано напис: «На цьому місці знаходиться поховання родини Скаржинських — благодійників, будівничих хутора Круглик та Федора Івановича Камінського (1845–1891) відомого археолога, педагога, музейника».
                   
Про Ф. І. Камінського:
Старожитності Посулля. Пам’яті Ф. І. Камінського (1845–1891): зб. наук. пр. — К. : ЦП НАНУ і УТОПІК, 2016. — 176 с.
Супруненко О. Б. Лиса Гора у Лубнах. — Лубни: Інтер-Парк, 2016. — 16 с.
На фото:
Лубни. Круглик. Учасники конференції біля школи, заснованої К. М. Скаржинською. 13 травня 2016 р.
Лубни. Круглицьке кладовище. Меморіальна дошка на огорожі родинного цвинтаря Скаржинських.

20 04 23 kamiskiy02

20 04 23 kamiskiy02