Страсний тиждень перед Великоднем

Наближається одне з найголовніших православних свят – Великдень.
Все більша кількість людей цікавляться традиціями, пов'язаними з його підготовкою та святкуванням.
Святу Великодня передує Великий піст, а найсуворішим і багатим на традиції є останній тиждень цього посту – Страсний, що присвячений підготовці святкування. Господарі мали вичистити все від зимового бруду і сміття. Кожен день Страсного тижня має своє особливе значення і був призначений для певних справ.
Страсний понеділок
Початок підготовки до свята Великодня. Піст в цей день особливо суворий, деякі православні навіть утримуються від хліба і води. До Великодня готували свою оселю – фарбували, мили, чистили.
Страсний вівторок
Особливою силою володіють зілля із насіння, приготовані у вівторок до сходу сонця. На Полтавщині товкли насіння льону та конопель і, заливши їх водою, напували худобу, щоб уберегти її від хвороб. Також у вівторок треба було підготувати святковий одяг, випрасувати білизну.
Страсна Середа
Традиційно в середу готують «пісну вечерю», обов'язково з 12-ти пісних страв. У середу завершуються всі господарські роботи. Треба прибрати хату, винести все сміття, підготувати яйця для крашанок та писанок, все необхідне для їх виготовлення знаряддя.
Страсний четвер – день весняного очищення
У цей день потрібно скупатися до світанку. Вважалося, що вода набуває цілющого значення, забирає всі негаразди і хвороби. Щоб бути здоровим, наші предки омивалися відваром з трав, на Полтавщині, зазвичай, чередою. Купіль виливали на перехресті доріг, де ніхто не ходить.
У цей день господині мали напекти хліба, щоб весь рік сім'я була сита.
У господаря теж дуже відповідальна місія – до світанку потрібно рахувати гроші і переглядати знаряддя праці і техніку, щоб весь рік бути в прибутку і мати справне господарство.
Традиційно цього дня випікають паски. Паска, не просто ритуальний хліб, вона символізує тіло Христове і до її виготовлення треба ставитись з особливим натхненням. Перед тим як випікати необхідно помолитися, щоб очистити думи та помисли.
Існує повір’я, що Чистого четверга Бог відпускає на землю душі «праведників», аби вони могли відсвяткувати так званий «Мертвецький Великдень». В четвер, пізно ввечері, обов’язково була страсна вечеря, подібна до вечері Святвечора. Вважалося, що в цей день поминають померлих пращурів.
Страсна п'ятниця
Це найскорботніший день не тільки за весь Страсний тиждень, але і за весь рік. У цей день немає місця веселощам, співу і танцям, не готують обід – їдять сирі овочі і хліб, спечений раніше. Шити, в'язати, рубати сокирою теж не можна.
Страсна субота
У цей день печуть паски і фарбують яйця, якщо не зробили цього в Чистий четвер. У страсну суботу починають освячувати в церкві великодні паски, писанки та крашанки.
Відома традиція не спати всю ніч напередодні Великодня для того щоб не «проспати» весь майбутній рік. Не спати «всеношну» – значить провести в бадьорості та активності весь рік, до наступного Великодня.
Попри багатовікові традиції й звичаї, заради безпеки, святкуємо цього року вдома!

20 04 15 strasty