Полтавський краєзнавчий музей. Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам’яток: збірник наукових статей. Випуск XIV.

 Від початку 2020 року ми так і не змогли знайти достойний привід для презентації музейного наукового щорічника за 2018 р., що побачив світ наприкінці минулого року. Напевне, таким мав стати Міжнародний день пам’яток та історичних місць. Проте, провести повноцінну презентацію через карантинні заходи поки що неможливо. Отже, спробуємо здійснити презентаційне оприлюднення збірника, де кожен охочий зможе віднайти собі цікаві і, сподіваємося, корисні матеріали. Авторські ж примірники й книги для бібліотек — передамо вже після завершення карантину.

Пропонована увазі збірка є своєрідним підсумком наукової діяльності музею за 2018 рік і продовженням започаткованого у 2003 р. щорічного видання, до якого включені не тільки дослідження науковців музею, а й доробки вчених та широкого краєзнавчого активу Полтавщини. Статті, публікації, інформаційні та науково-методичні матеріали, що складають зміст видання, стосуються різних питань історії Полтавщини й усієї України, в тому числі природничих наук, археології, історії козацтва, Нової та Новітньої епох в життєписі нашого краю, історії церкви, етнографії, діяльності видатних полтавців, питань музеєзнавства, джерелознавства і зброєзнавства. Всі вони зацікавлять тих, кому не байдужа історії нашої країни, рідного краю.

Більше 50 авторів представляють різнобічні аспекти історії, природознавства, етномистецького і музейного життя, пам’яткоохоронної діяльності Полтавщини. Є тут матеріали про Яківчанський ліс – сучасний Полтавський міський парк, археологічні старожитності, знахідки давніх монет. Історія краю презентована статтями і публікаціями про виробництво черепиці з ініціативи Полтавського губернського земства на поч. ХХ ст., кризу більшовицької політики у Червоній армії 1920-х рр., козацька епоха — про полтавського суддю і городового отамана Івана Красноперича, Рублівську фортецю, село Надежду козацької епохи. Оприлюднені друком архівні матеріали про учасника Української революції та члена Центральної ради опішнянина А. І. Заливчого, кременчуцького антифашиста Д. Д. Барковського, свідчення колабораціоніста, очільника полтавської міської української поліції Г. С. Мозгового. Розділ «Історія церкви» містить розвідки про Введенську церкву с. Ждани на Лубенщині та церковне життя Полтавщини під фашистською окупацією. До речі, наразі, це — остання прижиттєва стаття відомого полтавського історика В. Я. Ревегука (1938–2019). Персоналії розповідають про людей, які гідно презентували Полтавщину в Україні й світі: академіка Миколу Василенка, майстриню Таню Осадцу, актора Олександра Островського – одну з перших жертв червоного терору, онука Панаса Мирного бойового офіцера Юрія Рудченка, художницю Катерину Кричевську, космонавта-полтавця Григорія Берегового, увічнення імені Олени Пчілки на Полтавщині.

З-поміж етнографічних публікацій — огляд і рецепти різновидів капусняку, розповідь про страви у родинно-обрядових піснях Полтавщини.

Музеєзнавчі і джерелознавчі публікації стосуються історії та складу колекцій порцеляни кузнєцовських заводів, збірки воздухів XVIII – ХІХ ст., добірки вот-підвісок тієї ж епохи, орнаментальних кахлів, дрібної глиняної пластики, а також унікальних предметів у музейному зібранні, зокрема: мисливської рушниці французького майтра Буте кін. XVIII ст., колекції глиняного посуду різних епох, української колиски, збірки поштівок поч. ХХ ст., а також документальної спадщини актора Юрія Тимошенка (Тарапуньки), полтавського паровозоремонтника й організатора виробництва Тимофія Гайового, піонера космонавтики-полтавця Юрія Кондратюка (О. Г. Шаргея) та ін.

До збірника вміщені матеріали з проведення реставрації експонатів музею, методичні розробки, звітно-офіційні та бібліографічні матеріали. Книга завершується життєписами науковців і музейників, які полишили цей світ 2018 року — природознавця О. М. Байрак, археологів П. Я. Гавриша та Ю. Ю. Моргунова, реставратора О. В. Григор’єва, історика Н. К. Кочерги, музейників Д. П. Кального і М. П. Сидоренка.

З повним змістом музейного щорічника можна ознайомитися на сайті музею, відкривши «іконку» під зображенням обкладинки книги у розділі «Видавнича діяльність».

pkm 2019